Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №333/4797/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/4797/26

Провадження № 2/331/4238/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначає, що 23 квітня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» був укладений Договір надання коштів у кредит №71421957, який підписано електронним підписом.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав позичальнику кредит у розмірі 12000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, строком на 30 днів з фіксованою процентною ставкою 0,151% в день та комісії за надання кредиту 15%від суми наданого кредиту (що у грошовому еквіваленті складає 1800,00 грн.)

Відповідач за умовами договору зобов`язався повернути кредит, сплатити відсотки та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором настав, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

26.01.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 26/01/26 відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №№71421957.

Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» наділено правом вимоги до відповідача за договором №№71421957.

Загальний розмір заборгованості за договором №71421957 від 23.04.2025, що підлягає стягненню з відповідача, станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 17176,24 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5880,00 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками - 4284,00 грн., заборгованість за відсотками за понадстрокове користування кредитом - 5880,00 грн., заборгованість за комісією - 1132,24 грн.

На підставі викладеного представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором №71421957 від 23.04.2025 у розмірі 17176,24 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.05.2026 прийнято справу до свого провадження та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом, призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін.

28.05.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Рогозіна О.В. надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі та покласти на позивача судові витрати. Зокрема, він вказав, що відповідачу первісним кредитором був наданий кредит в сумі 12 000,00 гривень, і тіло кредиту відповідачем було погашено у повному обсязі, що підтверджується наданим розрахунком позивача з якого вбачається, що відповідач справно сплачував кредитну заборгованість за період з 20.05.2025 по 15.09.2025 року, сплативши 15563.36 грн. Крім того, з розрахунку позивача також вбачається, що відповідач справно сплачував кредитну заборгованість за період з 18.06.2025 по вересень 2025 року, сплативши 21242.15 гривень, тому у задоволенні вимог про стягнення відсотків необхідно також відмовити. Щодо суми заборгованості за відсотками за користуванням кредитом та по процентам за понадстрокове користування кредитом представник відповідача зазначив, що з розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки нараховувалися первісним кредитором по 15.10.2025 за процентною ставкою, а відсотки за понадстрокове користування нараховувалися первісним кредитором з 16.10.2025, а відтак нараховані 5880,00 грн. по процентам за понадстрокове користування кредитом не підлягають стягненню з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки вказані проценти нараховувалися понадстроково, тобто в порядку статті 625 ЦК України, а не за користування кредитними коштами.

Згідно поданого розрахунку позивача, останній просить стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом за період з 20.05.2025 року по 16.12.2025 рік, однак відповідач з 01.11.2025 був призваний на військову службу за мобілізацією, а відтак він має право на встановлені законодавством пільги, а саме: на звільнення від сплати відсотків за користування кредитом та від сплати штрафів/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту на підставі п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Щодо стягнення комісії, представник відповідача вказав на нікчемність цієї умови договору, а тому вимога про її стягнення задоволенню не підлягає.

Також представник відповідача вказав, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що кредитні кошти були отримані відповідачем ОСОБА_1 та відсутні первинні документи, які повинні бути складені під час надання кредитних коштів. Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), а надана в якості доказів перерахування коштів довідка ТОВ «ФК «Фінекспрес» не містить підпису та печатки банку (як письмової, так і електронної) та взагалі не є банківською установою, а її види діяльності згідно реєстру.

28.07.2026 представником позивача надана відповідь на відзив та клопотання про витребування доказів у яких представник позивача просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та оскільки відповідач заперечує факт отримання ним коштів, витребувати від АТ «Сенс Банк» (раніше - ПАТ «Альфа-Банк») інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 карткових рахунків відкритих у банку станом на 23.04.2025, інформацію щодо належності карткового рахунку НОМЕР_1 та про надходження 23.04.2025 на вказаний рахунок грошових коштів у сумі 12000,00 грн.

Представник позивача зазначила, що договір між первісним позивачем і відповідачем було укладено відповідно до вимог чинного законодавства, як і договір факторингу між первісним кредитором та позивачем.

Щодо нарахування відсотків вказала, що уклавши договір позики, відповідач погодився, що сума позики становить 2 500,00 грн., строк кредиту 30 днів, процентна ставка 2,5 %. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення Кредитного договору, на таких умовах шляхом підписання Кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Заборгованість нараховано відповідно до умов кредитного договору та додатків до нього. Відповідачем при підписанні кредитного договору не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов Кредитного договору, в тому числі і порядку нарахування відсотків, що свідчить про факт погодження відповідача із всіма умовами кредитного договору, враховуючи і нарахування відсотків. Відповідачем умови кредитного договору не виконувались, отже нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору є правомірним, а відповідач жодним чином не позбавляється від обов`язку виконання умов кредитного договору та погашення заборгованості в повному обсязі.

Щодо посилання відповідача на пільги як військовослужбовцю, а саме звільнення від сплати відсотків, то уданому випадку відповідач не надав первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у нього є право на пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Для припинення нарахування штрафних санкцій, пені, а також процентів за користування кредитом відповідач зобов`язаний був звернутись первісного кредитора, надати відповідні підтверджуючі документи для призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом і як наслідок отримати документ, що підтверджує призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом, тому нарахування відповідачу відсотків здійснювалося первісним кредитором на законних підставах.

Щодо розрахунку заборгованості та первинних бухгалтерських документів як доказів нарахування заборгованості представник позивача вказала, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення відповідачем кредитних коштів за укладеним з первісним кредитором договору позики, щодо яких виник спір, з тих причин, що позивач не є первісним кредитором, а дані документи відповідно до п.35 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. У відповідності до умов укладеного кредитного договору, кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану позичальником при укладанні кредитного договору. Ідентифікація позичальника здійснюється через банка-емітента, яким видано картку. Отже, доступ до виписок по картці, на яку перераховано кредитні кошти, має банк-емітент та відповідач. Ні первісний кредитор, ні ТОВ «ФК «ЄАПБ» не мало та не має доступу до даної інформації, так як дана інформація - є банківською таємницею. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених у Постановах ВСУ, а отже є такими, що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2026 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано необхідну інформацію.

У відповідь на вказану ухвалу АТ «Сенс-Банк» 21.08.2026 надіслало до суду лист про надання інформації, відповідно до якого на ім`я ОСОБА_1 дійсно було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 та надано інформацію на підтвердження факту зарахування на платіжну картку грошових коштів 23.04.2025 у сумі 12000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але у позовній заяві та у відповіді на відзив зазначив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач та його представник у судове засідання також не з`явилися, причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, у зв`язку з таким.

З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71421957, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 12000,00 грн. зі строком кредитування 30 днів (п.п.2.2.1., 2.2.2. договору).

Відповідно до п.2.1. договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту.

Відповідно до п.п.2.1.1. мета отримання Кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов обов`язків найманого працівника.

Процентна ставка/день - 0,151% (фіксована) (п.п. 2.2.3. договору).

За користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю Проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору. Проценти за користування Кредитом нараховуються на суму Кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування Кредитом (його залишком), за кожен день (календарну дату) користування Кредитом, починаючи з першого дня користування Кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення Заборгованості за Договором (п.6.1 договору).

Відповідно до п.6.2. договору за надання Кредиту Позичальник сплачує Кредитодавцю Комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання Кредиту та підлягає сплаті Позичальником в останній день користування Кредитом відповідно до п.2.2 Договору. Розмір Комісії, яка нараховується за надання Кредиту визначений п.п. 2.2.4. п. 2.2. Договору.

Згідно з п.п. 2.2.4. договору Комісія за надання кредиту - 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1800,00 грн.); дата повернення кредиту (останній день) - 22.05.2025.

Відповідно до п. 6.3. договору Позичальник зобов`язаний повернути повністю суму отриманого Кредиту, сплатити Проценти в строк, визначений договором та Комісію за надання кредиту, будь-яким доступним йому способом. За умовами укладеного Договору у Позичальника відсутня необхідність укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням Кредиту. Позичальником самостійно оплачуються послуги фінансових посередників, що здійснюють перерахування грошових коштів, відповідно до їх тарифів. Вартість послуг третіх осіб установлюється виключно такими особами, відповідно Кредитодавець не здійснює інформування про розмір відповідних витрат та/або їх зміну протягом строку дії Договору і не включає їх до розрахунку реальної річної процентної ставки та загальної вартості Кредиту для Позичальника.

20.05.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №14976789 до Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71421957, за умовами якого сторони домовились продовжити строк кредитування на 28 днів та викласти п.п.2.2.2 п.2.2 договору у новій редакції (п.1 додаткової угоди). Строк кредитування/строк договору - 58 днів, дата повернення кредиту (останній день) 19.06.2025, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,0%.

19.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №15188488 до Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71421957, за умовами якого сторони домовились продовжити строк кредитування на 30 днів та викласти п.п.2.2.2 п.2.2 договору у новій редакції (п.1 додаткової угоди). Строк кредитування/строк договору - 88 днів, дата повернення кредиту (останній день) 19.07.2025, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,0%.

18.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №15379879 до Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71421957, за умовами якого сторони домовились продовжити строк кредитування на 29 днів та викласти п.п.2.2.2 п.2.2 договору у новій редакції (п.1 додаткової угоди). Строк кредитування/строк договору - 117 днів, дата повернення кредиту (останній день) 17.08.2025, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,0%.

16.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №15573461 до Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71421957, за умовами якого сторони домовились продовжити строк кредитування на 29 днів та викласти п.п.2.2.2 п.2.2 договору у новій редакції (п.1 додаткової угоди). Строк кредитування/строк договору - 146 днів, дата повернення кредиту (останній день) 15.09.2025, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,0%.

15.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №15781517 до Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71421957, за умовами якого сторони домовились продовжити строк кредитування на 30 днів та викласти п.п.2.2.2 п.2.2 договору у новій редакції (п.1 додаткової угоди). Строк кредитування/строк договору - 176 днів, дата повернення кредиту (останній день) 15.10.2025, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,0%.

Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71421957, таблицю обчислення загальної вартості кредиту, додаткову угоду №14976789 від 20.05.2025 до договору про надання коштів у кредит №71421957 від 23.04.2025, таблицю обчислення загальної вартості кредиту, додаткову угоду №15188488 від 19.06. 2025 до договору про надання коштів у кредит №71421957 від 23.04.2025, таблицю обчислення загальної вартості кредиту, додаткову угоду №15573461 від 16.08.2025 до договору про надання коштів у кредит №71421957 від 23.04.2025, таблицю обчислення загальної вартості кредиту, додаткової угоди №15379879 від 18.07.2025 до договору про надання коштів у кредит №71421957 від 23.04.2025, таблицю обчислення загальної вартості кредиту, додаткової угоди №15781517 від 15.09.2025 до договору про надання коштів у кредит №71421957 від 23.04.2025, таблицю обчислення загальної вартості кредиту, паспорт споживчого кредиту підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразових ідентифікаторів, що були надіслані на вказану відповідачем (позичальником) електронну адресу - vladik777musica@mail/ru ) у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Номер картки отримувача НОМЕР_1 _1 вказаний як у договорі надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71421957, у додаткових угодах №14976789 від 20.05.2025, №15188488 від 19.06.2025, №15573461 від 16.08.2025. № 15379879 від 18.07.2025, №15781517 від 15.09.2025, так і у довідці ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 10.04.2026 №КД-000145626 про підтвердження перерахування кредитних коштів у сумі 12000,00 грн. ОСОБА_2

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 12000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 10.04.2026 №КД-000145626.

Відповідач частково виконував свої зобов`язання за договором, а саме: 19.06.2025 сплатив 3600,00 грн. та 15.09.2025 - 2520,00 грн. в рахунок погашення тіла кредиту; 20.05.2025 сплатив 507,36 грн. та 18.07.2025 -2436,00 грн. в рахунок погашення відсотків, що вбачається з розрахунку долученого до матеріалів справи.

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву представником позивача вказано про те, що відповідачем у період з 20.05.2025 по 15.09.2025 сплачено 15563,36 грн., а тому тіло кредиту ним було погашено в повному обсязі.

Крім того, представник відповідача посилається на те, що відповідач справно сплачував заборгованість за кредитом у період з 18.06.2025 по вересень 2025 року сплативши 21242,15 грн., проте на підтвердження даних фактів ним не надано жодних доказів.

26.01.2026 було укладено договір факторингу №26/01/26, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором №71421957, що підтверджується витягом з реєстру боржників № 2 до договору факторингу (порядковий номер 1039), актом прийому - передачі реєстру боржників № 2 від 26.01.2026, платіжною інструкцією №23757 від 30.01.2026.

Відповідно до реєстру боржників № 2 до договору факторингу №26/01/26 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №71421957 від 23.04.2025 у сумі 17176,24 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5880,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 4284,00 грн., заборгованість за відсотками за понадстрокове користування кредитом - 5880,00 грн., заборгованість за комісією - 1132,24 грн.

Аналогічний розмір заборгованості вказано також і у розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та у позовній заяві.

Суд враховує, що згідно з положеннями ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст.205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарського кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про те, що між відповідачем та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», дійсно було укладено кредитний договір, умови якого первісним кредитором були виконані, а відповідачем вони виконані були не у повному обсязі, внаслідок чого у останнього виникли боргові зобов`язання перед позивачем, який набув право вимоги за вищевказаним кредитним договором відповідно до умов договору факторингу.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором №71421957 не виконав, отримані кошти в установлений строк у повному обсязі не повернув, а тому з нього підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за тілом кредиту.

У той же час, вирішуючи питання про розмір заборгованості за відсотками та за відсотками за понадстрокове користування кредитом, яка має бути стягнута з відповідача на користь позивача, суд бере до уваги, що відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Із копії військового квитка серії НОМЕР_3 від 29.10.2025 судом встановлено, що станом на дату укладення кредитного договору №71421957 від 23.04.2025, відповідач ОСОБА_1 не був військовослужбовцем Збройних Сил України, а став ним лише 01.11.2025 у зв`язку з мобілізацією.

Тому, у даному випадку відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідач має право лише на звільнення від сплати відсотків за понадстрокове користування кредитом у період з 01.11.2025 по 09.112025 у розмірі 2116,80 грн.

Щодо нарахування позивачем заборгованості по комісії за видачу кредиту у розмірі 1132.24 грн. суд зазначає наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначено, що:

«31.14. 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

31.15. Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

31.16. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Законом України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

31.17. Відповідно до частини другої статті 8 Законом України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

31.18. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

31.19. На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

31.20. Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

31.22. Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

31.23. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості».

Згідно з п.п. 2.2.4. договору Комісія за надання кредиту - 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1800,00 грн.).

Тобто, аналізуючи матеріали справи, судом встановлено, що сторонами було узгоджено у договорі, що комісія за надання кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту, що у грошовому вираженні складає 1800,00 грн.

Підписуючи договір №71421957 від 23.04.2025 шляхом проставлення одноразового ідентифікатора, який було надано відповідачу, ОСОБА_1 підтвердив свою проінформованість належним чином, зокрема, про необхідність сплати комісії за надання кредиту у порядку і в розмірі, які вказано у цьому документі.

Отже, нарахування позивачем відповідачу заборгованості зі сплати комісії у сумі 1132,24 грн. і, відповідно, зарахування у рахунок погашення цієї заборгованості частини сплачених відповідачем коштів у сумі 667,76 грн., суд вважає правомірним.

При цьому, суд не бере до уваги доводи представника відповідача щодо неправомірності нарахування даної заборгованості за комісією, оскільки вони повністю спростовуються наведеними вище положеннями договору та висновками Великої Палати Верховного Суду.

При цьому, позивачем було підтверджено належними та допустимими доказами як факт укладення договору надання коштів у кредит №71421957 від 23.04.2025 між відповідачем та первісним кредитором, зарахування кредитних коштів відповідачу на його картковий рахунок і часткової сплати заборгованості відповідачем первісному кредитору.

У той же час, представником відповідача дані обставини жодними доказами спростовані не були, хоча відповідач, маючи доступ до інформації про рух коштів по своєму банківському рахунку, мав можливість надати докази на обґрунтування своєї позиції щодо неотримання кредитних коштів.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку про те, що надані представником позивача докази є більш переконливими, ніж доводи представника відповідача.

Усі інші доводи представників сторін, на переконання суду, не спростовують наведених вище висновків суду, а тому до уваги не беруться.

При цьому, суд також враховує, що у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

Крім того, в силу вимог ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені останнім судові витрати, які складаються із витрат по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2079,08 грн. (розрахунок: судовий збір, сплачений за подання позову до суду 2662,40 грн. х суму задоволених позовних вимог 13413,04 грн. / суму заявлених позовних вимог 17176,24 грн.).

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 549, 551, 610, 622, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 263-265, 282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Київська обл., Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2) заборгованість за договором надання коштів у кредит №71421957 від 23.04.2025 у розмірі 13413 (тринадцять тисяч чотириста тринадцять) гривень 04 копійки, яка складається з заборгованості за основним боргом - 5880,00 грн.; заборгованості за відсотками - 4284,00 грн., заборгованості по відсоткам за понадстрокове користування кредитом - 2116,80 грн., заборгованості зі сплати комісії за надання кредиту - 1132,24 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Київська обл., Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2) судовий збір у розмірі 2079 (дві тисячі сімдесят девять) гривень 08 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 15 вересня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська