Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №309/2688/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2688/26

Провадження № 2/309/1456/26

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Піцура Я.Я.,

за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Хустської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Хустської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позову посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . Після смерті чоловіка відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 . Позивачка прийняла спадщину за померлим, подавши відповідну заяву до нотаріуса. Однак нотаріусом відмовлено в оформленні спадкових прав та повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок. У зв`язку з чим змушена звернутися до суду для захисту свого права.

Посилаючись на викладене просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 просив позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві. Вказує, що позивача не може оформити спадщину за померлим чоловіком через відсутність правовстановлюючих документів. Будинок будувався чоловіком, на відведеній ділянці, а тому є всі підстави для задоволення позову.

У судове засідання представник відповідач не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Окрім того у матеріалах справи на наявна заява у якій позовні вимоги залишає на розсуд суду, та просить розглянути справу без його участі.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Позивач ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_3 (копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ), а отже спадкоємцем першої черги за законом.

Згідно архівного витягу з рішення Боронявської сільської ради народних депутатів від 05.04.1994 року виділено земельну ділянку під будівництво житлових будинків гр.. ОСОБА_4 .

Відповідно до виписки з погосподарської книги Боронявського старостинського округу Хустської міської ради від 21.05.2026 №152/10.1-11, особовий рахунок № НОМЕР_3 в АДРЕСА_1 , житловий будинок площею 63,6 кв.м., загальна площа земельної ділянки 0,25 га, будинок побудований у 1991 році, власником дворогосподарства обліковується ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки Хустського ДПТІ від 05.08.2025 №803, будинок за адресою АДРЕСА_1 , не зареєстрований.

На будинок за адресою АДРЕСА_1 , виготовлено технічний паспорт з якого убачається, що рік його побудови – 1991.

Листом державного нотаріуса Хустської ДНК від 05.02.2026 за №65/0116 повідомлено ОСОБА_2 , що для видачі свідоцтва про право на спадщину та оформлення спадкових прав слід надати оригінали правовстановлюючих документів, і у разі їх відсутності рекомендовано звернутися до суду.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про правона спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Отже виникнення права власності на нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року не є перешкодою для оформлення спадкових прав.

Також слід зазначити, що порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз`яснюється:

– оформлення свідоцтва на право власності на об`єкти, які були закінчені будівництвом після 05 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями – державними приймальними або державними технічними;

– по об`єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Таким чином, оскільки спірний будинок збудований до 05 серпня 1992 року, то прийняття його в експлуатацію не вимагалося.

Відтак оскільки спірний будинок збудований чоловіком позивача на земельній ділянці відведеній йому у встановленому порядку, на підставі відповідного рішення, такий не є самочинним будівництвом, на нього виготовлено технічний паспорт, будинок згідно погосподарських книг обліковувався за власником ОСОБА_3 , то такий будинок входив до складу спадщини за померлим ОСОБА_3 .

Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов`язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення в спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.

Відтак відсутність реєстрації права власності на спірний будинок за ОСОБА_3 , а також відсутність в позивача правовстановлюючих документів на спадкове майно не є перешкодою для реалізації позивачем права на оформлення спадщини після смерті чоловіка.

Оскільки позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті чоловіка, прийняла спадщину за померлим шляхом проживання з ним у спірному будинку (ст. 1268 ЦК України), а інші спадкоємці за законом першої черги відсутні, і при цьому ОМС не заперечує проти задоволення позову, то на думку суду пред`явлений позов є підставним та підлягає до задоволення.

Судові витрати слід покласти на позивача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 142, 206, 258-259, 264-265 ЦПК Українисуд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судові витрат покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 16 вересня 2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я. Я.