Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №309/2668/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2668/26

Провадження № 2/309/1448/26

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Піцура Я.Я.,

за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хустської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хустської міської радипро визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після смерті матері залишилося спадкове майно, а саме належна матері земельну ділянку на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЗК №029998, виданого на підставі рішення Боронявської сільської ради народних депутатів від 29.02.2000 року. Вона звернулася до приватного нотаріуса з приводу оформлення спадкових прав, однак її було повідомлено, що за відсутності правовстановлюючих документів, не може цього вчинити. Вказане змушує її звернутися до суду із захистом своїх прав.

Посилаючись на викладене про сить суд визнати за нею право власності на належну матері земельну ділянку на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЗК №029998, виданого на підставі рішення Боронявської сільської ради народних депутатів від 29.02.2000 року.

Відзиву на позов відповідач не подавав.

У судове засіданняпозивач та його представник не з`явилися, від представника позивача адвоката Андрійцьо А.М. надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, просить позов задовольнити.

У судове засідання представник відповідача Хустської міської ради не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, вимоги залишає на розсуд суду.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.

З матеріалів справи убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Позивачка ОСОБА_1 є дочкою померлою ОСОБА_3 , а отже спадкоємцем першої черги за законом.

Відповідно до довідки Боронявського старостинського округу Хусткьої міської ради від 08.06.2026 №166/10.1-11, на день смерті ОСОБА_2 у спадковому будинку за адресою АДРЕСА_1 , не було зареєстровано осіб, але фактично спільно з нею проживала дочка ОСОБА_1 .

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №029998 ОСОБА_3 на підставі рішення Боронявської сільської ради народних депутатів від 29.02.2000 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Листом приватного нотаріуса Хустського РНО Рошинець Н.П. від 25.06.2026 №155/01-16 повідомлено ОСОБА_1 про те, що для видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 слід надати оригінали правовстановлюючих документів, а у разі їх відсутності рекомендовано звернутися до суду.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до приписів ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про правона спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов`язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення в спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.

Відтак відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно не є перешкодою для реалізації позивачем права на оформлення спадщини після смерті матері.

Відтак оскільки земельна ділянки була передана у власність спадкодавцю у встановленому законодавством порядку, то така земельна ділянки входить до складу спадщини за померлою ОСОБА_2 , однак відсутність правовстановлюючих документів а неї перешкоджає оформленню спадкових прав на нього у нотаріальному порядку, а отже такі права підлягають судовому захисту.

Оскільки позивачка є спадкоємцем першої черги за законом, інших спадкоємців немає, прийняла спадщину за померлою матір`ю шляхом проживання разом з нею на момент смерті, а відповідач ОМС – Хустська міська рада заперечень проти задоволення позову не висловив, то це є підставою для задоволення позову.

Судові витрати слід покласти на позивача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 142, 206, 258-259, 264-265 ЦПК Українисуд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстрація місця проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну площею право власності на яку посвідчене Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №029998, виданого на підставі рішення Боронявської сільської ради народних депутатів від 29.02.2000 року.

Судові витрат покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 16.09.2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я. Я.