Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №308/12137/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12137/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судових засідань Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Закарпатський обласний державний нотаріальний архів, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника - адвокат Фартушок Т.І., який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Договору купівлі-продажу квартири від 23 серпня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною та зареєстрованого в реєстрі за №4941, у якому покупцем зазначено « ОСОБА_3 ».

Свої вимоги заявник мотивує тим, що у договорі купівлі-продажу квартири від 23.08.2002 року покупцем зазначено « ОСОБА_3 », тоді як згідно з паспортом та карткою платника податків його повне ім`я – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявник зазначає, що вказана розбіжність у персональних даних перешкоджає належному підтвердженню його права власності на квартиру.

Заявник посилається на те, що належність договору саме йому підтверджується довідкою КП «Архітектурно-планувальне бюро» про реєстрацію квартири за «Джалагонія Темуром» та довідкою ТОВ «Закарпаттяенергозбут» про відкриття особового рахунку на ім`я ОСОБА_2 за адресою спірної квартири.

Також заявник зазначає, що усунути розбіжності у позасудовому порядку неможливо, оскільки нотаріус, яка посвідчила договір, припинила нотаріальну діяльність, а Закарпатський обласний державний нотаріальний архів не має повноважень щодо внесення змін до зазначеного договору. При цьому спір щодо права власності на квартиру відсутній.

Заяви (клопотання) учасників справи.

08.08.2026 року через Канцелярію суду від Закарпатського обласного державного нотаріального архіву надано належним чином завірені копії витребуваних матеріалів ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.08.2026 року.

У судове засідання заявник та представник заявника не з`явилися будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Представник заявника подав до суду заяву про проведення судового засідання без їх участі, заявлені вимоги підтримують та просять задовільнити.

В.о. завідувача Закарпатського обласного державного нотаріального архіву Броді К. подала заяву про розгляд справи без участі представника нотаріального архіву.

З огляду на те, що сторони подали заяви про розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі на підставі наданих сторонами письмових доказів.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.08.2026 року відкрито провадження у справі, було постановлено проводити розгляд справи у порядку окремого позовного провадження та зобов`язано Закарпатський обласний державний нотаріальний архів (код ЄДРПОУ 26325509, адреса: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Юрія Гойди, буд. 8, електронна пошта: notarch.zk@ifminjust.gov.ua) надати належним чином засвідчені копії документів нотаріальної справи щодо посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 23 серпня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною та зареєстрованого в реєстрі за № 4941, а саме: документів, що посвідчували особу покупця - ОСОБА_2 під час укладення договору купівлі-продажу квартири від 23 серпня 2002 року; інших документів нотаріальної справи, що містять відомості про особу набувача квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ..

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України та картки фізичної особи - платника податків заявником є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , копії зазначених документів долучені до матеріалів справи.

Як вбачається з договору купівлі-продажу квартири від 23.08.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Данич О.Ф. та зареєстрованого в реєстрі за №4941, покупцем квартири АДРЕСА_2 зазначено « ОСОБА_3 », копія договору долучена до матеріалів справи.

Водночас, як вбачається з довідки КП «Архітектурно-планувальне бюро» №806 від 15.07.2026 року, квартира АДРЕСА_2 станом на 31.12.2012 року була зареєстрована за власником ОСОБА_3 , реєстровий №3322, книга №16, копія зазначеної довідки долучена до матеріалів справи.

Згідно з довідкою ТОВ «Закарпаттяенергозбут» №777/501-16 від 23.07.2026 року особовий рахунок № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 відкритий на ім`я ОСОБА_2 . Заборгованість за вказаним особовим рахунком відсутня, копія довідки долучена до матеріалів справи.

Як вбачається з листа Закарпатського обласного державного нотаріального архіву від 10.05.2025 року №138/01-21, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Данич О.Ф. припинена, а документи її нотаріального діловодства відповідно до акту приймання-передавання від 30.01.2008 року передані до Закарпатського обласного державного нотаріального архіву, копія листа долучена до матеріалів справи.

З листа Закарпатського обласного державного нотаріального архіву від 13.07.2026 року №270/01/17 вбачається, що архів не має повноважень щодо внесення виправлень чи змін до нотаріальних документів, посвідчених приватним нотаріусом, діяльність якого припинена, копія листа долучена до матеріалів справи.

На виконання ухвали суду від 25.08.2026 року Закарпатським обласним державним нотаріальним архівом до суду надано належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи щодо посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 23.08.2002 року, зареєстрованого в реєстрі за №4941.

Дослідивши надані матеріали нотаріальної справи, суд встановив, що зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Данич О.Ф., при цьому покупцем квартири в договорі зазначено « ОСОБА_3 ». Відомостей про набуття права власності на спірну квартиру іншою особою матеріали нотаріальної справи не містять.

Таким чином, досліджені судом докази у своїй сукупності свідчать про те, що особа, зазначена у договорі купівлі-продажу від 23.08.2002 року як « ОСОБА_3 », та заявник ОСОБА_2 є однією і тією ж особою.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд за правилом ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

У розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом. Водночас, особі, яка звернулася до суду за захистом свого права, повинна бути забезпечена можливість реалізувати вказані вище права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист визначає зміст права на доступ до суду (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі «Perez deRada Cavanilles проти Іспанії» № 2809095).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, у порядку якого суд розглядає справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих чи майнових прав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено розгляд в порядку окремого провадження справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно зі статтею 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил цивільного судочинства, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду, з урахуванням особливостей, установлених розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документа особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з відповідними відомостями, зазначеними в паспорті або свідоцтві про народження. Ч. 2 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд може встановлювати й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з пунктом 12 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України при розгляді справ про встановлення факту належності правовстановлюючого документа особі суд має з`ясувати, чи належить такий документ заявнику, а також чи має організація, яка видала документ, можливість внести до нього відповідні виправлення. У разі неможливості внесення таких виправлень факт належності документа може бути встановлений судом за наявності відповідних доказів.

Аналогічна правова позиція викладена у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до якого у разі неможливості установи, яка видала документ, виправити допущені в ньому помилки особа вправі звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. При цьому юридичне значення має не сам факт належності документа, а факт, який посвідчується таким документом і з яким пов`язується реалізація особистих чи майнових прав особи.

Оцінивши надані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявником доведено юридичне значення встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а також підтверджено, що договір купівлі-продажу квартири від 23.08.2002 року, у якому покупцем зазначено « ОСОБА_3 », належить саме ОСОБА_2 .

При цьому судом встановлено, що розбіжність у зазначенні персональних даних заявника полягає у відсутності в договорі його по батькові, а інші відомості, наявні у матеріалах справи, у своїй сукупності дають можливість ідентифікувати особу покупця як заявника.

Також судом встановлено, що усунути зазначену розбіжність у позасудовому порядку неможливо, оскільки приватний нотаріус Данич О.Ф., яка посвідчила договір, припинила нотаріальну діяльність, а Закарпатський обласний державний нотаріальний архів не має повноважень щодо внесення виправлень чи змін до нотаріального документа, посвідченого приватним нотаріусом, діяльність якого припинена.

Водночас спір щодо права власності на квартиру між заявником та іншими особами відсутній, а встановлення факту належності правовстановлюючого документа необхідне заявнику для належного підтвердження та реалізації його майнових прав.

За таких обставин суд вважає доведеним факт належності ОСОБА_2 договору купівлі-продажу квартири від 23.08.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною та зареєстрованого в реєстрі за № 4941, у якому покупцем зазначено « ОСОБА_3 », а тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 76, 81, 293, 315, 319, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Закарпатський обласний державний нотаріальний архів, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення - факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , Договору купівлі-продажу квартири від 23 серпня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною та зареєстрованого в реєстрі за №4941, у якому покупцем зазначено « ОСОБА_3 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Бедьо В.І.