Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №308/10112/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10112/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Логойда І.В., за участі секретаря судового засідання Сабо І.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Деяк Василь Юрійович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Деяк Василь Юрійович, звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21 травня 2016 року відповідачкою уклав шлюб у виконкомі Великодоброньської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 , яка проживає в будинку АДРЕСА_1 з ним та його батьками. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася друга донька ОСОБА_4 , яка також проживає в будинку АДРЕСА_1 з ним та його батьками. Після укладення шлюбу з відповідачкою стали проживати в будинку АДРЕСА_1 . Працює в ТОВ "Технопромінь». Заробляє достатньо грошей, щоб утримувати себе та дітей. Окрім цього має парник, вирощує овочі і фрукти та продає на ринку. Діти мають свої кімнати на другому поверху. Відповідачка не хотіла працювати у городі та в будинку. Останні три роки часто сварилися. Із батьками вона також не ладила. Часто їздила в село В. Добронь, де зареєстрована на проживання із своїм дядьком. Туди і переїхала проживати. Відповідачка подала заяву до суду і шлюб розірвано. Відповідачка не працює офіційно, має мінливий заробіток. На підставі наведеного, просить прийняти рішення про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь позивача на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щомісячно по дві тисячі гривень, починаючи з дня подання заяви і до повноліття дітей.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.07.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, подала письмову заяву про визнання позову та розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд доходить наступних висновків.

Як встановлено судом, рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.05.2026 року ухвалено позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, - задовольнити. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 21.05.2016 виконкомом Великодобронської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис №04.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 24.07.2017 року, виданого виконавчим комітетом Великогеєвецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області у позивача та відповідачки народилася донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19.03.2020 року, виданого виконавчим комітетом Великогеєвецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області у позивача та відповідачки народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

До матеріалів справи додано також витяг з реєстру територіальної громади; довідку №58 від 06.07.2026 року; характеристику №05-02/5 від 27.04.2026 року.

Зі змісту статті 55 Сімейного кодексу України вбачається, що дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-XІІ) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ч. 1 ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою (ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері чи батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 183 Сімейного кодексу України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає частку заробітку (доходу) матері чи батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину.

Відповідно до частин першої та другої статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Станом на момент пред`явлення позову, у відповідності Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на один місяць становить: дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривні.

Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 2000 грн., щомісячно, починаючи стягувати з моменту подання позову до досягнення дитиною повноліття.

Враховуючи наведене, та визнання відповідачем позовних вимог, суд приходить до висновку до задоволення позовних вимог на суму 2000 грн., починаючи з дня подачі позовної заяви до суду.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Суд вважає, що відповідач, як мати, зобов`язана також нести витрати по утриманню дітей. Таке утримання повинно забезпечувати хоча б мінімальні потреби дітей, необхідні для повноцінного фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Одночасно, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом; а також положення ст.185 СК України щодо обов`язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою тощо).

Відповідно до ст. 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Також, суд визнає необхідним застосувати п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Витрати із сплати судового збору у відповідності до ст. 141 ЦПК України слід покласти на відповідача, оскільки позивач в силу вимог п. 3, 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду із позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 18, 76-82, 89, 95, 141, 265, 273, 274, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 2000 грн. щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову до суду 10.07.2026 і до досягнення дітьми повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Допустити негайне виконання рішення суду, в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 665,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 коп.).

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 16.09.2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда