Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №307/3124/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3124/26

Провадження № 2/307/1484/26

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 вересня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого – судді Ніточко В.В., з участю секретаря судового засідання Заяць Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області про припинення права на примусове стягнення аліментів та стягнення аліментів.

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі відповідач), третя особа: Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області про припинення права на примусове стягнення аліментів та стягнення аліментів.

Посилається на те, що з відповідачем вони уклали шлюб 23 липня 2011 року у виконавчому комітеті Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, актовий запис №24. Рішенням Тячівського районного суду від 30 січня 2018 року шлюб між сторонами було розірвано. Після фактичного припинення шлюбу, з вересня 2015 року, малолітній син ОСОБА_3 , за мовчазної згоди позивача залишився проживати з матір`ю, оскільки всі мали сподівання на те, що вона краще буде справлятись з доглядом сина, ніж батько, а у подальшому виїхав з нею разом за межі України, де близько двох років проживав разом з матір`ю та перебував на її утриманні. У 2019 році відповідачка подала до суду позов про стягнення аліментів з позивача на утримання неповнолітнього сина. За рішенням Тячівського районного суду від 03 лютого 2022 року було присуджено стягнення з позивача на користь відповідачки аліментів у розмірі 3000 гривень на дитину, щомісяця, і до досягнення ним повноліття. Позивач з часу винесення вказаного рішення добросовісно сплачував аліменти на користь відповідачки, про що свідчить довідка про відсутність заборгованості. З березня 2026 року неповнолітній ОСОБА_3 проживає разом зі своїм батьком ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_1 , і перебуває на його повному утриманні.

Просить припинити право відповідачки ОСОБА_2 на примусове стягнення з відповідача ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , встановлене рішенням Тячівського районного суду 03 лютого 2022 року, та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на його користь на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 всіх видів доходів відповідачки, щомісячно, починаючи з часу подання заяви і до його повноліття.

Відповідачка правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак його представник ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд справи без їх з позивачем участі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 06 серпня 2026 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене та те, що сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьком значиться позивач у справі ОСОБА_1 , а матір`ю ОСОБА_2 .

Згідно рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 січня 2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 03 лютого 2022 року з ОСОБА_1 стягнуто в користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн. щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 31 жовтня 2019 року.

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 відомо, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з жінкою ОСОБА_6 . Також з ними проживають діти: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З січня 2026 року мати залишила ОСОБА_3 проживати разом з батьком.

Згідно довідки Тячівського відділу Державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області №71151/24.7-13 у ОСОБА_1 , станом на 28 липня 2026 року, заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 відсутня.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Таким чином, законодавець чітко визначив, по-перше, що аліменти стягуються або у частці, або у твердій грошовій сумі. По-друге, правом вибору виду аліментів (частка чи грошова сума) наділений той з батьків, з ким проживає дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначені норми не встановлюють вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати аліментів. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

З урахуванням предмета цього спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина та на якій підставі.

Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З аналізу вказаних статей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, в даному випадку мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матір дитини. При цьому обов`язок матері утримувати дитину не припиняється.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), яким визначено, що за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Окрім того, як зазначено в постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21-ц щодо звільнення від сплати аліментів, з урахуванням предмета цієї категорії спорів (припинення стягнення аліментів на утримання дітей), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.

Враховуючи, що місце проживання ОСОБА_3 змінено і він проживає разом з батьком ОСОБА_1 , та знаходиться на його утриманні, то змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідачки.

Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне припинити стягнення з позивача на користь відповідачки аліментів на утримання ОСОБА_3 , які стягуються на підставі рішення Тячівського районного суду від 03 лютого 2022 року, оскільки факт зміни місця проживання дитини від одного з батьків до іншого, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку позивача на користь відповідачки.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача аліментів на утримання сина, слід зазначити наступне.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За ініціативою платника аліменти сплачуються у тому розмірі, який платник визначив як достатній, у разі укладеним між батьками договором вони сплачуються в погодженому сторонами розмірі, а за рішенням суду в розмірі, визначеному судом, відтак суд за заявою одержувача аліментів може визначити їх розмір як у твердій грошовій сумі, так і в частці від доходу, тобто якщо той з батьків, з ким проживає дитина, обрав стягнення аліментів у частці від доходу того з батьків, хто не проживає з дитиною, він складає 1/4 на одну дитину, 1/3 на двох дітей, 1/2 на трьох і більше дітей, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідачки на користь позивача, щомісячно, аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 серпня 2026 року, і до його повноліття, оскільки така сума аліментів, на думку суду, повинна забезпечити дитину хоча б найнеобхіднішим.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1 331 гривні 20 копійок судового збору.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 80, 84, 182, 184 Сімейного кодексу України, статтями 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 142, 206, 247, 258-259, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов – задовольнити.

Припинити стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі рішення Тячівського районного суду від 03 лютого 2022 року, у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 серпня 2026 року, і до його повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 03 лютого 2022 року у справі № 307/3384/19, в частині стягнення аліментів на ОСОБА_3 , вважати таким, що не підлягає виконанню з 05 серпня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Третя особа: Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області, адреса: 90500, Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Лазівська, 2, код ЄДРПОУ: 34982020.

Суддя В.В. Ніточко