Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №301/1581/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1581/26

2/301/1182/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бобик О.І.,

за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі по тексту ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (далі по тексту ТОВ «ФК «Кредіплюс») та відповідачем було укладено кредитний договір №207776 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». 10.10.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та позивачем укладено договір факторингу, відповідно до якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором. Наразі відповідач має непогашену заборгованість в сумі 13268,95 грн, з яких: 11765,00 - заборгованість за тілом кредиту; 2,95 грн - заборгованість за відсотками, 601,00 грн - заборгованість по комісії, 2100,00 грн - заборгованості за штрафними санкціям (пеня, штраф). Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій не заявляються.

Посилаючись на викладене просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 12368,95 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та 7000,00 грн витрат на правову допомогу.

Відзиву на позов відповідач ОСОБА_1 не подавав.

В судове засідання представник позивача не з`явився, позовна заява містить клопотання, у якому просить розгляд справи провести без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленої належним чином, враховуючи відсутність відзиву відповідача, беручи до уваги, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи та, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювати фіксацію процесу звукозаписувальними технічними засобами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 04.11.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №207776 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», який ОСОБА_2 підписав за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с.16-23).

Відповідно до умов договору ТОВ «ФК «Кредіплюс» надав відповідачу кошти в кредит у сумі 11765,00 грн, які відповідач зобов`язався повернути та сплатити проценти за ставкою 0,10 % річних. Комісія за надання кредиту становить 1764,75 грн. Пунктом 2.10 договору передбачена відповідальність споживача у разі неналежного виконання зобов`язань сплатити штраф у розмірі 300 грн на 6 день від прострочення сплати платежу, та 30 грн пені на день починаючи з 7-го дня за кожен день прострочення.

Відповідно до договору факторингу №10102025 від 10.10.2025 укладеного між ТОВ «ФК «Кредіплюс» (Клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (Фактор), фактору відступлено права грошової вимоги до боржників за договорами позики вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між кредитором та боржниками (а.с.78-82).

А згідно витягу реєстру прав вимоги №6 від 04.03.2026 до договору факторингу №10102025 від 10.10.2025, відбулося і відступлення прав вимоги за кредитним договором №207776 від 04.11.2025, де боржником є ОСОБА_1 із заборгованістю в сумі 13268,95 грн, з яких: 11765,00 - заборгованість за тілом кредиту; 2,95 грн - заборгованість за відсотками, 601,00 грн - заборгованість по комісії, 900,00 грн - заборгованості за штрафними санкціям (пеня, штраф) (а.с.88).

Відповідно до розрахунку складеного ТОВ «ФК «Кредіплюс», станом на 04.03.2026 відповідач має непогашену заборгованість в сумі 13268,95 грн, з яких: 11765,00 - заборгованість за тілом кредиту; 2,95 грн - заборгованість за відсотками, 601,00 грн - заборгованість по комісії, 900,00 грн - заборгованості за штрафними санкціям (пеня, штраф) (а.с.93-95).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №207776 від 04.11.2025, заборгованість ОСОБА_1 станом на 01.05.2026 складає 13268,95 грн, з яких: 11765,00 - заборгованість за тілом кредиту; 2,95 грн - заборгованість за відсотками, 601,00 грн - заборгованість по комісії, 900,00 грн - заборгованості за штрафними санкціям (пеня, штраф) (а.с.97).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За наведених обставин, враховуючи, що відповідач порушив умови укладеного з первісним кредитором кредитного договору, право вимоги за яким згідно договору факторингу перейшло до позивача, своєчасно не повернув кредитні кошти, суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 13268,95 грн, з яких: 11765,00 - заборгованість за тілом кредиту; 2,95 грн - заборгованість за відсотками, 601,00 грн - заборгованість по комісії.

Питання щодо стягнення заборгованості по штрафним санкціям (пеня, штраф) у розмірі 900,00 грн у прохальній частині позовної заяви не ставиться, а тому суд розглядає справу у межах позовних вимог.

Разом з тим, суд враховує, що відповідач відзиву на позов та будь-яких заперечень з приводу позовних вимоги позивача не надав.

Відтак позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

Надані стороною позивача документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги у цій справі.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, а також враховуючи виконання роботи адвокатом у відповідності до детального опису робіт (наданих послуг), суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність справи.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 141, 258-259, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 11, 258, 512, 514, 526, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 12 Закону України "Про електронну комерцію", суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місцезнаходження 01133, м.Київ, бул. Лесі Українки, буд 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №207776 від 04.11.2025 у розмірі 12368 (дванадцять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 95 копійок, з яких: 11765,00 - заборгованість за тілом кредиту; 2,95 грн - заборгованість за відсотками, 601,00 грн - заборгованість по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2662,40 грн 4000,00 гривень витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 15.09.2026 року.

Суддя Іршавського

районного суду : О. І. Бобик