Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №539/3072/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3072/26

Провадження № 2/539/2248/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 вересня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 07 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі - ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_1 укладено договір № 5517604 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Кредитний договір з клієнтом був укладений в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи (далі - ІКС) товариства, доступ до якої забезпечувався через вебсайт або мобільний застосунок «Credit7».

З метою укладення кредитного договору сторонами здійснювалися такі дії: клієнт на вебсайті обирав бажані умови кредитування, у тому числі суму та строк кредиту, вказував контактні дані (мобільний номер телефону), вказував електронну адресу (за наявності) і розпочинав реєстрацію в ІКС товариства через вебсайт або мобільний застосунок «Credit7». Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечив і оплатив технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІКС товариства. Під час етапу реєстрації в ІКС товариством клієнту були надані для ознайомлення та прийняття гіперпосилання на правила, публічну пропозицію на укладення договору про встановлення ділових відносин та використання аналогів підписів (публічна пропозиція), текст згоди на обробку персональних даних та доступ до своєї кредитної історії. Натиснувши відповідну клавішу, яка виражає згоду клієнта продовжувати дії в ІКС товариства, клієнт підтвердив, що ознайомлений зі змістом правил, публічної пропозиції, прийняв їх в повному обсязі та надав згоду на обробку персональних даних та доступ до своєї кредитної історії. Погодившись з умовами, клієнт акцептував публічну пропозицію шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Прийнявши публічну пропозицію, клієнт підтвердив використання з боку товариства електронного підпису уповноваженої особи, як аналога власноручного підпису уповноваженої особи, та використання з боку клієнта електронного підпису одноразовим ідентифікатором як аналога власноручного підпису клієнта з метою підписання кредитних договорів, паспорту споживчого кредиту.

У процесі реєстрації в ІКС товариства, клієнт надав інформацію та верифікував електронні платіжні засоби (платіжні картки) для перерахування коштів та здійснення погашення кредитної заборгованості. Після завершення реєстрації клієнт підтвердив бажані умови отримання кредиту (у тому числі суму та строк) та надіслав заявку на розгляд товариству. Товариство повідомило клієнта про прийняття заявки шляхом відповідного інформаційного повідомлення у особистому кабінеті. Товариство ознайомило клієнта з паспортом споживчого кредиту та після підписання клієнтом паспорта споживчого кредиту одноразовим ідентифікатором зробило клієнту в особистому кабінеті пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі кредитного договору, що містить усі істотні умови та підписаний зі сторони товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства відтворені засобами копіювання. Клієнт натиснувши відповідну клавішу, висловив згоду з умовами запропонованого договору, після чого товариство надіслало клієнту засобами зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді коду, що є електронним підписом клієнта.

У момент введення коду, клієнт направив товариству електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти), підписане електронним підписом одноразовим ідентифікатором та підписав кредитний договір. Кредитний договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, якщо інший момент набуття чинності не передбачено умовами кредитного договору.

Договір від 07 травня 2025 року № 5517604 про надання коштів на умовах споживчого кредиту відповідач підписала за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «12289».

На умовах, встановлених цим договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

За взаємною згодою, сторони кредитного договору погодили такі умови: тип кредиту - кредит, сума кредиту - 1 500 грн, яка за взаємною згодою може бути збільшена, строк кредиту - 360 днів (з 07 травня 2025 року до 02 травня 2026 року), періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов ТОВ «Лінеура Україна» надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку відповідач вказала особисто під час укладання договору.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит у розмірі 1 500 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Пунктом 1.2.1 договору передбачено, що за взаємною згодою сторін сума кредиту може бути збільшена, про що сторонами укладається додатковий договір. Сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за договором відповідно до графіку платежів.

18 травня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено додатковий договір до договору від 07 травня 2025 року № 5517604 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Додатковий договір від 18 травня 2025 року відповідач підписала за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «33317». Сума кредиту наданого згідно з додатковим договором складає 7 000 грн.

Відповідно до зазначених умов додаткового договору ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 7 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Загальна сума кредиту на дату укладення додаткового договору склала 8 500 грн.

Згідно з пунктом 3.1 кредитного договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Комісія за надання кредиту становить 150 грн, тип комісії - разова, нараховується при наданні кредиту. Стандартна процентна ставка становить 0,95 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 договору (пункт 1.4.1 договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2 639,62 % річних (пункт 1.5.1 договору). Орієнтовна реальна загальна вартість кредиту на дату укладення договору включає суму кредиту, комісію, проценти за користування кредитом і складає 6 780 грн (пункт 1.6 договору). Загальні витрати за кредитом за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом становлять 5 280 грн (пункт 1.7.1 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів, крім випадку, визначеного в пункті 4.3 договору.

За змістом розрахунку заборгованості за договором від 07 травня 2025 року № 5517604 та додатковим договором від 18 травня 2025 року, наданого ТОВ «Лінеура Україна», станом на 30 грудня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 складає 32 020,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 500 грн, заборгованість за процентами - 18 420,50 грн, штрафні санкції - 4 250 грн, заборгованість за комісією - 850 грн.

Відповідно до укладеного договору факторингу від 30 грудня 2025 року № 30/12/2025 до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором від 07 травня 2025 року № 5517604 та за додатковим договором від 18 травня 2025 року, за якими загальна заборгованість становить 32 020,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 500 грн, заборгованість за процентами - 18 420,50 грн, штрафні санкції - 4 250 грн, заборгованість за комісією - 850 грн.

Станом на дату укладення договору факторингу від 30 грудня 2025 року № 30/12/2025 строк дії договору від 07 травня 2025 року № 5517604 не закінчився. У межах строку дії договору, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 31 грудня 2025 року до 02 травня 2026 року (123 календарних дні) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 9 932,25 грн: 8 500 грн ? 0,95 % ? 123 календарних дні = 9 932,25 грн.

Проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 договору від 07 травня 2025 року № 5517604, а тому заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача у сумі 28 352,75 грн (18 420,50 грн + 9 932,25 грн).

Після укладення договору факторингу та переходу права вимоги до позивача відповідач не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ані на рахунки ТОВ «Лінеура Україна».

Таким чином, відповідач перед позивачем має непогашену заборгованість за договором від 07 травня 2025 року № 5517604 та додатковим договором від 18 травня 2025 року у розмірі 37 702,75 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 500 грн, нарахованих ТОВ «Лінеура Україна» процентів - 18 420,50 грн, нарахованих ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» процентів за 123 календарних дні - 9 932,25 грн, комісія - 850 грн. За умовами пункту 6.4 договору ТОВ «Лінеура Україна» нараховано штрафні санкції у розмірі 4 250 грн. Враховуючи норми законодавства, позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з відповідача штрафні санкції за договором від 07 травня 2025 року № 5517604 у розмірі 4 250 грн.

На підставі викладеного ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором від 07 травня 2025 року № 5517604 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у розмірі 37 702,75 грн, судовий збір - 2 662,40 грн, витрати на правову допомогу - 10 000 грн.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подала.

Рух справи

25 червня 2026 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2026 року справу № 539/3072/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Суддя на виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся із запитом до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

У відповіді, яка надійшла до суду з Відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, вказано, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними реєстру територіальної громади зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 15.15 год 25 серпня 2026 року; надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив; витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також підтвердження факту зарахування на вказану платіжну картку відповідних коштів.

На виконання ухвали від 27 липня 2026 року в частині витребування доказів, АТ КБ «ПриватБанк» 20 серпня 2026 року надіслало до суду відповідь.

Учасники процесу у судове засідання 25 серпня 2026 року не з`явилися, тому розгляд справи відкладено на 15 вересня 2026 року.

Представник позивача в позовній заяві просив розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання 15 вересня 2026 року не з`явилася, про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, заяви про розгляд справи без її участі не надала. Судові повістки були направлені відповідачу на поштову адресу за її зареєстрованим місцем проживання. Вказані обставини підтверджені рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Докази того, що відповідач на виконання вимог статті 131 ЦПК України повідомляла суд про зміну свого місця проживання, у матеріалах справи відсутні. Суд вважає, що відповідач не з`явилась в судові засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з частиною першою статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Указані умови у цій справі наявні.

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 15 вересня 2026 року постановив ухвалу про проведення у справі заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 244 ЦПК України ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 16 вересня 2026 року.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що 07 травня 2025 року ОСОБА_1 , ознайомившись із паспортом споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), електронним підписом одноразовим ідентифікатором 13200 підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданих виходячи з обраних нею умов.

07 травня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір № 5517604 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 12289.

Відповідно до пункту 1.2 договору від 07 травня 2025 року № 5517604 на умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 1 500 грн.

Сума наданого кредиту за взаємною згодою може бути збільшена, про що сторонами укладається додатковий договір (пункт 1.2 кредитного договору).

Строк кредиту - 360 днів (з 07 травня 2025 року до 02 травня 2026 року), періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення (виплати) кредиту та сплати комісії, процентів визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором - графіку платежів, що є додатком № 1 до кредитного договору (пункт 1.3 кредитного договору).

Згідно з пунктом 3.1 кредитного договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Комісія за надання кредиту становить 150 грн, тип комісії - разова, нараховується при наданні кредиту (пункт 1.4 кредитного договору). Стандартна процентна ставка становить 0,95 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 договору (пункт 1.4.1 договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2 639,62 % річних (пункт 1.5.1 договору). Орієнтовна реальна загальна вартість кредиту на дату укладення договору включає суму кредиту, комісію, проценти за користування кредитом і складає 6 780 грн (пункт 1.6 договору). Загальні витрати за кредитом за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом становлять 5 280 грн (пункт 1.7.1 кредитного договору).

Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів, крім випадку, визначеного в пункті 4.3 договору.

На підставі погоджених умов ТОВ «Лінеура Україна» надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку відповідач вказала особисто під час укладання договору (пункт 2.1 кредитного договору).

Пунктом 1.2.1 кредитного договору передбачено, що за взаємною згодою сторін сума кредиту може бути збільшена, про що сторонами укладається додатковий договір. Сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за договором відповідно до графіку платежів.

18 травня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено додатковий договір до договору від 07 травня 2025 року № 5517604 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Додатковий договір від 18 травня 2025 року відповідач підписала за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «33317».

18 травня 2025 року ОСОБА_1 , ознайомившись із паспортом споживчого кредиту до додаткового договору, електронним підписом одноразовим ідентифікатором 69988 підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту з урахуванням збільшення суми кредиту до 8 500 грн.

Сторони за взаємною згодою домовились, що згідно з умовами цього додаткового договору товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності і платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію і проценти за користування кредитом. Сума кредиту, яка надається згідно з додатковим договором, складає 7 000 грн (пункт 1.2 додаткового договору). Пункт 1.2 кредитного договору викладено в новій редакції, за якою сума кредиту (загальний розмір) складає 8 500 грн (пункт 1.3 додаткового договору). Пункт 1.4 кредитного договору викладено в новій редакції, за якою комісія за надання кредиту (з урахуванням комісій за надання додаткових сум кредиту) становить 850 грн (пункт 1.3.1 додаткового договору); комісія за надання додаткової суми кредиту становить 700 грн (пункт 1.6 додаткового договору). Сума кредиту на дату укладення додаткового договору становить 8 500 грн (пункт 1.4 додаткового договору).

Строк кредитування та періодичність сплати платежів залишаються незмінними, відповідно до пункту 1.3 кредитного договору (пункт 1.5 додаткового договору).

З урахуванням зміненої суми кредиту за кредитним договором орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування становить 2 698,73 % річних (пункти 1.7, 1.7.1 додаткового договору); загальні витрати за кредитом становлять 29 122 грн (пункти 1.9, 1.9.1 додаткового договору); орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення додаткового договору становить 37 622 грн (пункти 1.8, 1.8.1 додаткового договору).

Товариство протягом двох днів з моменту укладення цього додаткового договору надає кредит у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів додаткової суми кредиту за реквізитами (платіжної картки) № НОМЕР_1 (пункт 2.1 додаткового договору).

Зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача відбулось через платіжну систему на підставі укладеного договору від 03 січня 2024 року № 03012024-1 про організацію переказу коштів між ТОВ «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пейтек» (далі - ТОВ «Пейтек»). Відповідно до довідки ТОВ «Пейтек» 07 травня 2025 року перераховано грошові кошти у розмірі 1 500 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 відповідача, яку вона зазначила під час укладення договору від 07 травня 2025 року № 5517604 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Також 18 травня 2025 року відповідно до додаткового договору від 18 травня 2025 року ТОВ «Пейтек» перераховано ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 7 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача також підтверджено інформаційною довідкою АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 липня 2026 року.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком № 1 до договору від 07 травня 2025 року № 5517604 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, у редакції від 18 травня 2025 року, загальна вартість кредиту становить 37 622 грн, з яких: сума кредиту - 8 500 грн, проценти за користування кредитом за весь строк кредитування - 28 272 грн, комісія за надання кредиту - 850 грн; кількість платежів - 12, дата останнього платежу - 01 травня 2026 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором від 07 травня 2025 року № 5517604 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 30 грудня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Лінеура Україна» становить 32 020,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 500 грн, проценти за користування кредитом - 18 420,50 грн, штрафні санкції - 4 250 грн, комісія - 850 грн.

30 грудня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» уклали договір факторингу № 30/12/2025.

Відповідно до пункту 1.1 договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до пункту 3.3 цього договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників та повна сума ціни продажу, що надійшла на рахунок клієнта, підтверджують факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості. Клієнт зобов`язаний передати фактору інформацію згідно з реєстром боржників в електронному виді за формою, наведеною в додатку № 5 до цього договору, на підставі акта прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному виді (додаток № 6) (пункт 1.2 договору факторингу).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 заборгованості, яка становить 32 020,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 500 грн, проценти за користування кредитом - 18 420,50 грн, штрафні санкції - 4 250 грн, комісія - 850 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за договором від 07 травня 2025 року № 5517604 про надання споживчого кредиту за 123 календарних дні (з 31 грудня 2025 року по 02 травня 2026 року) сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами становить 9 932,25 грн.

Штрафні санкції у розмірі 4 250 грн позивач до стягнення не заявляв.

За розрахунком позивача загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором від 07 травня 2025 року № 5517604 про надання коштів на умовах споживчого кредиту та додатковим договором від 18 травня 2025 року складає 37 702,75 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 500 грн, нарахованих ТОВ «Лінеура Україна» процентів - 18 420,50 грн, нарахованих ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» процентів за 123 календарних дні - 9 932,25 грн, комісія - 850 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів у мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що договір від 07 травня 2025 року № 5517604 про надання коштів на умовах споживчого кредиту та додатковий договір від 18 травня 2025 року, за якими позивач заявив вимоги у цій справі, укладені сторонами цих правочинів в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Матеріалами справи підтверджено факт підписання відповідачем договору від 07 травня 2025 року № 5517604 про надання коштів на умовах споживчого кредиту та додаткового договору від 18 травня 2025 року, за умовами яких позичальнику передано грошові кошти у погодженому розмірі та на погоджений сторонами цих правочинів строк шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача.

Зазначені договори укладені у вигляді електронного документа: шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із Законом України «Про електронну комерцію».

Використання для підписання відповідачем договорів одноразовим ідентифікатором, який містить комбінацію цифр, узгоджується із вимогами законодавства. Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету не є можливим.

Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення договору від 07 травня 2025 року № 5517604 про надання коштів на умовах споживчого кредиту та додаткового договору від 18 травня 2025 року, відповідно до умов яких відповідач отримала кредит у загальному розмірі 8 500 грн на банківський рахунок (банківську картку).

За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не нею, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Як зазначено вище, паспорт споживчого кредиту, договір від 07 травня 2025 року № 5517604 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком № 1 до цього договору, у редакції від 18 травня 2025 року, та додатковий договір від 18 травня 2025 року, які підписані відповідачем, містять інформацію щодо кредитування, зокрема тип кредиту, суму кредиту, строк кредитування, розмір процентної ставки тощо.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим презумпцію правомірності укладеного договору під час розгляду справи відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Зібраними у справі доказами підтверджено, що відповідач уклала договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, фактично отримані кредитні кошти в добровільному порядку на користь позивача в повному обсязі не повернула, тому ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення кредитної заборгованості.

Отже, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладення договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, так і отримання позичальником грошових коштів на погоджених нею умовах та невиконання нею свого обов`язку щодо своєчасного повернення коштів.

Укладаючи договір від 07 травня 2025 року № 5517604 про надання коштів на умовах споживчого кредиту та додатковий договір від 18 травня 2025 року, відповідач повинна була достовірно знати про їхні умови та про наслідки невиконання нею умов цих договорів, повинна була діяти добросовісно, а підписавши ці договори, вона погодилась з їхніми умовами та взяла на себе зобов`язання, передбачені указаними правочинами.

Згідно з наданими позивачем розрахунками заборгованості відповідач має непогашену заборгованість за договором від 07 травня 2025 року № 5517604 та додатковим договором від 18 травня 2025 року у розмірі 37 702,75 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 500 грн, нараховані ТОВ «Лінеура Україна» проценти - 18 420,50 грн, нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» проценти - 9 932,25 грн, комісія - 850 грн.

Відповідач не спростувала вказані розрахунки належними та допустимими доказами, власного розрахунку до суду не подала.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що спростовують факт укладення договорів та розмір заборгованості за тілом кредиту.

Водночас суд перевіряє наданий позивачем розрахунок процентів за користування кредитом на відповідність погодженим сторонами умовам договору.

За графіком платежів (додаток № 1 до кредитного договору в редакції від 18 травня 2025 року) за весь строк кредитування (360 днів) проценти за користування кредитом становлять 28 272 грн, комісія за надання кредиту - 850 грн, загальні витрати за кредитом - 29 122 грн, а загальна вартість кредиту - 37 622 грн. Такі самі показники визначені в пунктах 1.8.1 та 1.9.1 додаткового договору від 18 травня 2025 року і доведені до відома споживача в паспорті споживчого кредиту від 18 травня 2025 року.

Позивач просить стягнути проценти за користування кредитом у загальному розмірі 28 352,75 грн (нараховані первісним кредитором 18 420,50 грн та нараховані позивачем 9 932,25 грн), що на 80,75 грн перевищує погоджену сторонами суму процентів за весь строк кредитування. Таке перевищення зумовлене нарахуванням позивачем процентів за 123 календарних дні (з 31 грудня 2025 року до 02 травня 2026 року), тоді як за графіком платежів останній платіж за договором припадає на 01 травня 2026 року, тобто на 122 календарних дні (8 500 грн ? 0,95 % ? 122 дні = 9 851,50 грн).

Оскільки проценти за користування кредитом нараховуються за погодженою сторонами ставкою в межах строку кредитування та в межах погодженої графіком платежів загальної вартості кредиту, стягненню з відповідача підлягають проценти в сумі 28 272 грн (18 420,50 грн + 9 851,50 грн), а у стягненні процентів у розмірі 80,75 грн необхідно відмовити.

Проценти за користування кредитом нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто є платою за правомірне користування кредитними коштами в розумінні частини першої статті 1048 ЦК України.

Комісія за надання кредиту в розмірі 850 грн є складовою частиною плати за надання та користування кредитом, її розмір і порядок сплати погоджені сторонами в пункті 1.4 кредитного договору (у редакції додаткового договору від 18 травня 2025 року), доведені до відома споживача в паспорті споживчого кредиту до укладення відповідних правочинів та враховані в графіку платежів і в загальній вартості кредиту, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Також в позовній заяві позивач вказує, що відповідно до умов договору від 07 травня 2025 року № 5517604 про надання коштів на умовах споживчого кредиту відповідачу нараховано штраф у розмірі 4 250 грн, проте ця неустойка до стягнення не заявлена. З урахуванням викладеного відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість перед ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором від 07 травня 2025 року № 5517604 про надання коштів на умовах споживчого кредиту та додатковим договором від 18 травня 2025 року в розмірі 37 622 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 500 грн, проценти за користування кредитом - 28 272 грн, комісія за надання кредиту - 850 грн.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Щодо розподілу судових витрат

Оскільки позов задоволено частково (99,79 % заявлених вимог), то відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - у розмірі 2 656,70 грн.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку з реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 753/25081/21).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд враховує, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи.

До ухвалення судового рішення на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року № 10/12-2024, заявки на виконання доручення до договору про надання правової допомоги від 14 травня 2026 року № 20919, акт прийому-передачі виконаних робіт згідно договору про надання правової допомоги від 12 червня 2026 року № 20 919.

У заявці на виконання доручення до договору про надання правової допомоги від 14 травня 2026 року № 20919 зазначено вартість послуг яка становить 10 000 грн, за послуги з надання усної консультації, дослідження документів, отримання доказів, складання позовної заяви, складання та оформлення процесуальних документів. Представник позивача у судові засідання не з`явився, позивач заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року у справі №717/1699/22).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи, надав оцінку наданим на підтвердження таких витрат доказам у їх сукупності, врахував характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, її складності та значимості дій адвоката у справі, і дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру до 3 000 грн. З урахуванням часткового задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 2 993,57 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 280-284, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором від 07 травня 2025 року № 5517604 про надання коштів на умовах споживчого кредиту та додатковим договором від 18 травня 2025 року у розмірі 37 622 (тридцять сім тисяч шістсот двадцять дві) гривні.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2 656 (дві тисячі шістсот п`ятдесят шість) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 993 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто три) гривні 57 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2; ЄДРПОУ - 44559822).

Відповідач - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Суддя М. М. Пилипчук