Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №379/1186/26 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1186/26

Провадження № 2/379/918/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпової Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просить суд: розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , який зареєстровано 09.07.2019 Таращанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, з актовим записом № 45.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивачка в обґрунтування позовної заяви зазначила, що після тривалих років шлюбу, виявилось, що у них з відповідачем різні характери та зовсім протилежні погляди на сімейне життя.

Крім того позивачка вказала, що намагалася всіма силами зберегти сім`ю, але це не дало жодних результатів. Вони з відповідачем є зовсім різними людьми і тому в їхніх інтересах і в інтересах їхньої неповнолітньої дитини розірвати шлюб. Подальше спільне проживання і збереження шлюбу стало неможливим. У них різні погляди на сімейне життя і тому спільне проживання не можливе.

Від даного шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, прохала не надавати строк на примирення.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти розірвання шлюбу, зазначив, що строк на примирення не потрібний.

Заслухавши учасників справи, вивчивши позовну заяву, перевіривши викладені у ній обставини, дослідивши надані докази, суд встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 09.07.2019 сторони зареєстрували шлюб у Таращанському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, з актовим записом № 45, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 09.07.2019 (а.с.11).

Від даного шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 16.09.2020 (а.с.10)

Причиною розірвання шлюбу є те, що після тривалих років шлюбу, виявилось, що у них з відповідачем різні характери та зовсім протилежні погляди на сімейне життя.

Крім того позивачка вказала, що намагалася всіма силами зберегти сім`ю, але це не дало жодних результатів. Вони з відповідачем є зовсім різними людьми і тому в їхніх інтересах і в інтересах їхньої неповнолітньої дитини розірвати шлюб. Подальше спільне проживання і збереження шлюбу стало неможливим. У них різні погляди на сімейне життя і тому спільне проживання не можливе.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

За частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України).

За частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ст. 264 ЦПК України).

Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Відповідно до статтей 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (частини 3, 4 ст. 56 СК України).

Статтею 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Поняття «приватного та сімейного життя» у практиці ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року, заява №44647/98).

Зважаючи на принцип рівноправності жінки та чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час перебування в шлюбі, що передбачає можливість добровільного розірвання шлюбу.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає встановленим, що подальше спільне проживання подружжя, збереження їх шлюбу неможливе та суперечило б інтересам одного з подружжя, відповідачка визнала позов, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, проте, позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

У силу ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 51 Конституції України, статтями 21, 24, 56, 104, 105, 110-115 СК України, статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 133, 141, 206, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити у повному обсязі.

Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09.07.2019 Таращанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, з актовим записом № 45– розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий:В. І. Зінкін