Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №543/1258/25 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №543/1258/25

Суддя: Карпушин Г. Л.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 543/1258/25 Номер провадження 22-ц/814/3587/26Головуючий у 1-й інстанції Попадюк С. С. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Обідіної О.І., Пікуль В.П., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 05 березня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Представник АТ «ТАСКОМБАНК» - Гнип В.В., за допомогою підсистеми «Електронний Суд», 04.12.2025 звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №002/21518394СК_SB від 07.08.2023 у розмірі 47181 грн 54 коп. та понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог вказано, що 07.08.2023 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_2 було підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування. Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування від 28.01.2022 року слід розуміти як Кредитний договір №002/21518394СК_SB від 07.08.2023 року. ОСОБА_2 з 07.08.2023 року є власником поточного рахунку у гривні НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору №002/21518394-CK_SB. Позичальнику було встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 200000 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі 26000 грн., з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом 59 %; Строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Позивач, свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі. Разом із тим, умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка станом на 01.07.2025 року, становить 47181,54 грн, в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 26000 грн.; заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) 21181,54 грн.

Заочним рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 05 березня 2026 року позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором №002/21518394-CK_SB від 07.08.2023, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 01.07.2025 складає 47181 грн 54 коп., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 26000,00 грн; заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) 21181,54 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судові витрати у розмірі 2422 грн 40 коп.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати заочне рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 05 березня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволені позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що вважає рішення суду першої інстанції незаконним, постановлене судом першої інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, позивачем не було доведено обставин, що мають значення для справи.

Зазначає, що вважає виним у незаконному списані з рахунків грошових коштів із карткового рахунку ОСОБА_2 а саме позивача «АТ Таскомбанк», оскільки останні не виконали своїх зобов`язань, а саме не забезпечили збереження цих коштів, розміщених у АТ «Таскомбанк» на зберігання.

Акцентує увагу суду, що тільки клієнт може ініціювати списання коштів, а банк в свою чергу зобов`язаний ідентифікувати його особу. Встановлення, що власник рахунку та ініціатор списання коштів є однією особою.

Відзив на адресу Полтавського апеляційного суду не надходив.

Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 07.08.2023 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_2 було підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування в межах проекту «izibank». Відповідач просив відкрити на його ім`я Поточний рахунок у гривні для власних потреб для зберігання коштів, виконання Платіжних операцій, відповідно до умов Договору та вимог Законодавства України, оформити на його ім`я безоплатно Віртуальну картку Master Card World Contactless в Мобільному застосунку, та/або надати фізичну пластикову Платіжну картку Master Card World Contactless. Також, надати кредит на споживчі цілі у вигляді встановлення на Поточному рахунку Кредитного ліміту в загальному розмірі 0 грн. Погодився, що кредитний ліміт встановлено на максимально доступну суму (з урахуванням індивідуальних даних Клієнта), або вказану в Мобільному застосунку в подальшому, в період дії поточного рахунку, в межах максимальної суми ліміту кредитування рахунку, що складає 200000 грн, строк користування кредитним лімітом становить 12 місяців (365 днів) з можливістю автоматичної пролонгації на той самий строк. Йому відомо, що на кредит буде нараховуватися процентна ставка 59% річних (детальна інформація в т.ч. щодо типу, порядку обчислення, зміни та сплати наведена в пункті 9 розділу Згода та запевнення Клієнта до Договору (далі ЗГОДА), починаючи з дня виходу із пільгового періоду (а.с.66-69).

Довідкою АТ «ТАСКОМБАНК» від 27.05.2025, банк підтверджує, що ОСОБА_2 з 07.08.2023 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_2 , який відкритий до Заяви-Анкети на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору №002/21518394-CK_SB від 07.08.2023, № карти НОМЕР_2 , відкритого в АТ «ТАСКОМБАНК» (код банку 339500, ЄДРПОУ 09806443) (а.с.48).

АТ «ТАСКОМБАНК» свої зобов`язання за Заявою-договором виконало належним чином, надавши можливість відповідачу розпоряджатися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по особовим рахункам кредитного договору №002/21518394-CK_SB з 07.08.2023 по 05.05.2025 (а.с.52-62).

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку, заборгованість ОСОБА_2 перед АТ «ТАСКОМБАНК» за кредитним договором №002/21518394-CK_SB від 07.08.2023 станом на 05.05.2025 становить 47181,54 грн, в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 26000,00 грн.; заборгованість по відсотках (в т. ч. прострочена) 21181,54 грн (а.с.49).

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_2 07 серпня 2023 року укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачу відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт, а банк, зі свого боку, належним чином виконав взяті на себе договірні зобов`язання, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами.

Водночас відповідач належного виконання зобов`язань за кредитним договором не забезпечив, унаслідок чого станом на 05 травня 2025 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 47 181,54 грн, з яких 26 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту та 21 181,54 грн – заборгованість за процентами.

Оскільки доказів належного виконання кредитних зобов`язань, погашення заборгованості або спростування наданого банком розрахунку відповідачем не подано, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованості за кредитним договором № 002/21518394-СК_SB від 07 серпня 2023 року.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ч.2 ст.509 ЦК України підставами виникнення зобов`язань є договори та інші правочини.

Згідно статей 626, 627ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті1054,1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

Згідно статей 12,13,81ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 07.08.2023 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_2 , який відкритий до Заяви-Анкети на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору №002/21518394-CK_SB від 07.08.2023, № карти НОМЕР_2 , відкритого в АТ «ТАСКОМБАНК» (код банку 339500, ЄДРПОУ 09806443) (а.с.48). АТ «ТАСКОМБАНК» свої зобов`язання за Заявою-договором виконало належним чином, надавши можливість відповідачу розпоряджатися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по особовим рахункам кредитного договору №002/21518394-CK_SB з 07.08.2023 по 05.05.2025 (а.с.52-62).

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку, заборгованість ОСОБА_2 перед АТ «ТАСКОМБАНК» за кредитним договором №002/21518394-CK_SB від 07.08.2023 станом на 05.05.2025 становить 47181,54 грн, в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 26000,00 грн.; заборгованість по відсотках (в т. ч. прострочена) 21181,54 грн (а.с.49).

Доказів на підтвердження доводів про безпідставне зняття коштів з рахунку відповідача поза його волею, останнім до суду не надано.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, оскільки останнім правильно встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини з приводу надання кредитних коштів, банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, тоді як відповідач, користуючись наданими кредитними коштами, своїх зобов`язань щодо їх повернення та сплати процентів належним чином не виконав.

Матеріалами справи підтверджується факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та наявність станом на 05 травня 2025 року заборгованості у розмірі 47 181,54 грн. При цьому відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження своїх доводів.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованості за кредитним договором у доведеному розмірі.

Колегія суддів зазначає, що інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Заочне рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 05 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 14 вересня 2026 року.

Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: __________________ О.І. Обідіна_________________ В.П. Пікуль

Оригінал: reyestr.court.gov.ua