Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №754/14154/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/2747/26

Справа №754/14154/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 вересня 2026 року

місто Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, 14.07.2026 о 22 год. 45 хв. у м. Києві на вул. Рональда Рейгана (Теодора Драйзера), 34/51, керував автомобілем Saab 9-3, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі КНП «КМКЛ» № 10 за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців, 20, у лікаря-нарколога ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на нагрудну відеокамеру БК 472349, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 14.07.2026 о 22 год. 45 хв. у м. Києві на вул. Рональда Рейгана (Теодора Драйзера), 34/51, керував автомобілем Saab 9-3, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року після притягнення 02.03.2026 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 30.07.2026 матеріали справи № 754/14166/26 (провадження № 3/754/2754/26) щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП і матеріали справи № 754/14154/26 (провадження № 3/754/2747/26) щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП об`єднано в одне провадження, якому присвоєно номер справи № 754/14154/26, номер провадження № 3/754/2747/26.

ОСОБА_1 на виклик до суду не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся судовими повістками, які надсилалися за місцем його проживання, а також SMS-повідомленням на номер телефону, зазначений у матеріалах справи. Крім того, ОСОБА_1 викликано повідомленням про розгляд справи щодо нього на офіційному вебпорталі «Судова влада України». Протоколи про адміністративні правопорушення складено у присутності ОСОБА_1 , якого також повідомлено про розгляд справи Деснянським районним судом м. Києва.

Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 і ст. 126 КУпАП, не належать до категорії справ, розгляд яких потребує обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнової проти України» від 08.11.2005 визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи з огляду на її складність, поведінку сторін і предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції. У своїх рішеннях, зокрема у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989, Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою забезпечення розумних строків розгляду суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ураховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо забезпечення ОСОБА_1 можливості брати участь у судовому засіданні, однак він цим правом не скористався та про причини своєї неявки суд не повідомив.

При вирішенні справи суд виходить з достатності наявних матеріалів для розгляду у визначеному порядку протоколів про адміністративні правопорушення, встановлення наявності чи відсутності адміністративних правопорушень, винності особи у їх вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи й ухвалення обґрунтованого і законного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд робить такий висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. The United Kingdom») (рішення від 29.06.2007) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та керувати ними, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 статті 130 КУпАП визначено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а частиною 4 цієї статті – за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Частиною 5 статті 126 КУпАП визначено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно з вимогами частин 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно з ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Об`єктом адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 і ст. 126 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а для ст. 126 КУпАП також установлений порядок допуску осіб до керування транспортними засобами. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, полягає у повторному протягом року вчиненні особою, яка керує транспортним засобом, зокрема відмови від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп`яніння (формальний склад). Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, полягає у повторному протягом року вчиненні будь-якого з порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті (формальний склад). Суб`єктом обох правопорушень є особа, яка керує транспортним засобом і яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відповідні порушення. Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі умислу.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується дослідженими доказами, а саме протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 719611 і серії ЕПР1 № 719622 від 14.07.2026, складеними відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у яких зафіксовано дату, час, місце та спосіб вчинення правопорушень. Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 14.07.2026 підтверджено, що ОСОБА_1 направлено на огляд до закладу охорони здоров`я, проходити який він відмовився. Відеозаписом, здійсненим працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві, які оформлювали матеріали адміністративних правопорушень, підтверджено відмову ОСОБА_1 від проходження на вимогу поліцейських огляду на стан наркотичного сп`яніння. Даними карток обліку адміністративних правопорушень і довідками старших інспекторів відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у м. Києві від 15.07.2026 за результатами заходів із встановлення повторності вчинених адміністративних правопорушень підтверджено попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 16.04.2026 у справі № 754/5106/26 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, ця постанова набрала законної сили 28.04.2026. Постановою серії ЕНА № 6753117 від 02.03.2026 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Постановою Подільського районного суду м. Києва від 08.05.2024 у справі № 758/1506/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проаналізувавши досліджені докази, суд вважає, що вони отримані в установленому законом порядку уповноваженою посадовою особою, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин події, а тому є належними та допустимими у розумінні ст. 251 КУпАП і у своїй сукупності достатніми для вирішення справи. Доказів, які б спростовували викладені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви в їх достовірності, суду не надано.

Суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, керуючи транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Суд також вважає доведеним, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Відповідно до ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 16.04.2026 у справі № 754/5106/26, яка набрала законної сили 28.04.2026, ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами на строк п`ять років, тому 14.07.2026 він керував автомобілем, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, тобто вчинив порушення, передбачене частиною четвертою статті 126 КУпАП. Оскільки протягом року до цього, 02.03.2026, ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП, вчинене ним діяння охоплюється частиною п`ятою статті 126 КУпАП як повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Під час накладення стягнення суд ураховує характер вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, дані про його особу: неодноразово притягувався до відповідальності за ст. 130 і ст. 126 КУпАП, на шлях виправлення не став, продовжує керувати автомобілем, будучи позбавленим такого права.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Більш серйозним з числа вчинених ОСОБА_1 правопорушень є передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому остаточне стягнення суд визначає в межах санкції цієї норми.

Згідно з матеріалами справи автомобіль Saab 9-3, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не належить, а тому суд не застосовує такого виду стягнення, як оплатне вилучення транспортного засобу, оскільки він не перебуває у приватній власності порушника.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Згідно з ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

З огляду на наведене у порядку ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення, призначеного цією постановою, слід приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Деснянського районного суду м. Києва від 16.04.2026 (справа № 754/5106/26). При визначенні остаточного строку позбавлення права керування транспортними засобами суд керується положеннями ст. 317-1 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 30, 36, 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Остаточно за сукупністю вчинених адміністративних правопорушень відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднати до стягнення, призначеного цією постановою, невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Деснянського районного суду м. Києва від 16.04.2026 (справа № 754/5106/26) та визначити ОСОБА_1 загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами 10 (десять) років, який обчислювати з 28.04.2026 – дати набрання законної сили постановою Деснянського районного суду м. Києва від 16.04.2026 (справа № 754/5106/26).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів із дня її винесення.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК