Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:
Дата: 01 вересня 2026 р.
Справа: №127/15630/26
Суддя: Антонюк В. В.
Справа № 127/15630/26
Провадження № 2/127/4485/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2026 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Антонюка В. В.,
за участі: секретаря судових засідань Карпенка А. В.,
представника позивача - адвоката Шмирова Є. І.,
представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вінниця, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання права власності за набувальною давністю,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася в інтересах ОСОБА_2 до суду з позовом до Вінницької міської ради про визнання права власності на трансформаторну підстанцію ТП-452, 1990 року побудови, площею 87,8 кв. м, розташовану на території комплексу нежитлових споруд за адресою: АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1 ), за набувальною давністю.
Згідно з рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 липня 2025 року у справі № 127/38157/24, на яке посилається позивач, його цивільну дієздатність обмежено, над ним установлено піклування та призначено піклувальником ОСОБА_3 .
На обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що від 22.08.2013 року ОСОБА_2 володіє комплексом нежитлових будівель за вказаною вище адресою, а підстанція знаходиться на його території, фактично використовується для електропостачання комплексу і не відображена серед його складових у витязі з Державного реєстру речових прав. На підтвердження володіння та відсутності відомостей про іншого власника, позивач подав реєстрові документи, технічний паспорт, договір електропостачання з додатками і відповіді АТ «Вінницяобленерго» та регіонального відділення Фонду державного майна України.
Чому підстанція не була включена до Державного реєстру складових частин комплексу, позивачу не відомо. Він уже білше 10 років, з моменту набуття права власності, а саме з 22.08.2013 року відкрито заволодів та відкрито продовжує володіти та користуватися підстанцією, що підтверджується Договором про постачання електроенергії № ВІ-040800 від 23.06.2016 р.
Зазначена підстанція не перебуває на балансі у ПАТ "Вінницяобленерго" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області, що підтверджується відповідними документами, долученими до матеріалів справи.
Враховуючи зазначене вище, позивач звернувся до суду із даним позовом та просить його задовольнити.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.05.2026 року у справі відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.07.2026 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Шмиров Є. І., заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, крім цього просив залишити судові витрати за позивачем.
Представник відповідача Скакун С. В., у судовому засіданні просила розглянути справу за наявними матеріалами.
Вислухавши позиції учасників судового процесу, дослідивши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, Витягом із Державного реєстру речових прав від 22 серпня 2013 року № 8341453 підтверджується реєстрація за ОСОБА_2 права спільної часткової власності на 39/40 часток комплексу нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта 139261005101. Підставами реєстрації зазначено Свідоцтва про право на спадщину та Договір поділу спадкового майна. Серед перелічених у витягу складових комплексу, будівля трансформаторної підстанції за літерою «Ц» - не зазначена. Ця відсутність не встановлює сама по собі права позивача на підстанцію та не доводить, що підстанція є безхазяйною, але підтверджує необхідність окремо встановити правовий режим саме цього об`єкта.
Інформаційна довідка з реєстру від 02 червня 2025 року № 429438664 підтверджує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 4,7194 га, кадастровий номер 0510100000:01:126:0081, зареєстроване 28 серпня 2019 року. Наявність права на земельну ділянку підтверджує його зв`язок із територією комплексу, однак сама по собі не вирішує питання власності на розташовану на ній підстанцію.
Технічний паспорт комплексу, виготовлений 01 вересня 2025 року, в характеристиці будівель містить літеру «Ц» — «Трансформаторна підстанція», рік побудови 1990, площа основи (забудови) 87,8 кв. м. Технічний паспорт індивідуалізує будівлю та підтверджує її фактичне існування за адресою комплексу. Він не є правовстановлюючим документом та не посвідчує права власності на будівлю.
Відповідно до договору про постачання електричної енергії № ВІ-040800 від 23 червня 2016 року споживачем є ФОП ОСОБА_2 . У додатку № 2 до договору — акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності — названо основного споживача ПАТ «Вінниччина-авто», зазначено ТП-452 (ТМ-2?400 кВА), як елемент електроустановки споживача та визначено його відповідальність за технічний стан і обслуговування відповідного електрообладнання. Документ підтверджує фактичне користування електроустановкою та відкритий характер такого користування щонайменше з 2016 року. Акт розмежування сам по собі не є документом про право власності на нерухому будівлю підстанції; посилання на ПАТ «Вінниччина-авто» потребує оцінки щодо можливих прав цієї особи на спірний об`єкт.
Лист АТ «Вінницяобленерго» від 06 лютого 2026 року № 05.21-3463 засвідчує, що ТП-452 за адресою АДРЕСА_1 , не перебуває на балансі товариства. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях повідомило, що за цією адресою відсутні об`єкти нерухомого майна, які перебувають в його управлінні. Обидві відповіді стосуються балансового обліку або управління майном відповідних установ, а не встановлюють відсутності всіх можливих власників.
Відповідно до повторної відповіді з АТ «Вінницяобленерго» від 03.07.2026 №06.40-16879 вбачається, що АТ «Вінницяобленерго» здійснює розподіл електричної енергії від трансформаторної підстанції ТП-452 за адресою АДРЕСА_1 на потреби об`єкту споживача ФОП ОСОБА_2 . У товариства відсутні споживачі електричної енергії, окрім ФОП ОСОБА_2 , які заживлені від ТП-452.
Частинами першою та четвертою статті 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на нього за набувальною давністю, якщо інше не встановлено Кодексом; право на нерухоме майно за набувальною давністю набувається за рішенням суду. Для застосування цієї норми необхідна сукупність умов: індивідуалізація об`єкта, добросовісність на момент заволодіння, відкритість і безперервність володіння та сплив установленого законом строку.
Як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2019 року у справі № 465/6560/15-ц, ці умови оцінюються у сукупності. У постанові від 16 липня 2025 року у справі № 643/13004/23 Верховний Суд також наголосив: саме по собі користування об`єктом і відсутність його на балансі певної установи не замінюють встановлення початкової добросовісності та правового режиму майна.
Право ОСОБА_2 на 39/40 часток комплексу не охоплює безпосередньо підстанцію, яку не внесено до складу зареєстрованого об`єкта. Інших осіб, які володіють спірним майном судом не встановлено. За умови відсутності встановленого титулу цих осіб і доведення володіння позивачем саме будівлею, обставини його придбання частки комплексу дозволяють оцінити початкове заволодіння як добросовісне.
Володіння було відкритим, оскільки використання об`єкта для електропостачання комплексу оформлювалося документами про постачання електричної енергії та розмежування відповідальності. Безперервність володіння будівлею за весь заявлений період від 22 серпня 2013 року до подання позову - 06 травня 2026 року, вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 8341453 від 22.08.2013 року відповідного Технічного паспорту, відповідно до яких позивач володіє комплексом споруд з 22 серпня 2013 року, а трансформаторна підстанція побудована на території комплексу ще у 1990 році. За доведеності зазначених обставин десяти років, визначених статтею 344 ЦК України, спливли 22 серпня 2023 року.
Наявність обмеженої цивільної дієздатності позивача не припиняє його правоздатності бути власником майна; його права у справі захищає призначений піклувальник відповідно до частини другої статті 59 ЦПК України.
З урахуванням належно перевірених обставин добросовісного заволодіння, відкритого й безперервного володіння будівлею понад десять років, відсутності встановленого власника цієї будівлі та відсутності заборони набуття права на неї за набувальною давністю, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Судові витрати за клопотанням представника позивача, підлягають залишенню за позивачем.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 13, 17, 43, 49, 76, 81, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 в інтересах якого діє ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання права власності за набувальною давністю - задовільнити.
Визнати право власності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ., РНОКПП НОМЕР_1 на Трансформаторну підстанцію 452, 1990 року спорудження, площею 87,8 кв.м., яка розташована на території комплексу нежитлових споруд по АДРЕСА_1 у порядку ст.344 ЦК України за набувальною давністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 15.09.2026 року.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Вінницька міська рада, ЄДРПОУ 25512617, місцезнаходження: вул. Соборна, 59, м. Вінниця.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua