Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №127/25001/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/25001/26

Провадження № 2/127/6841/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, повернення коштів за товар та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, повернення коштів за товар та стягнення моральної шкоди, мотивуючи тим, що 31.03.2026 року позивач на вебсайті інтернет-магазину https://xrestukom.com/ уклала договір купівлі-продажу та сплатила кошти за товар вишиванка в безготівковій формі на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 3750,00 грн. Згідно з даними, які повідомив відповідач, придбаний товар мав бути поставлений протягом 1 – 1,5 місяця. На питання стосовно статусу товару відповідач протягом 3 діб (з 27.05.2026 по 29.05.2026) не відповідав. У встановлений строк товар поставлений не був, у зв`язку з чим позивач, шляхом направлення повідомлення у соціальну мережу VIBER, 29.05.2026 року повідомила відповідача про розірвання укладеного договору купівлі-продажу товару та повернення їй сплачених за товар коштів у сумі 3750,00 грн. 01.06.2026 року відповідач повідомив позивача про скасування замовлення та повернення коштів, у зв`язку з розірванням договору купівлі-продажу, укладеного дистанційно, з ініціативи позивача. Вподальшому позивачу надійшло сповіщення в додаток «Нова пошта», що надає послуги із доставки (ТОВ «Нова пошта»), згідно з яким товар, замовлений позивачем, був відправлений відповідачем на його адресу. Проте, позивач не забрала відправлення та товар був повернутий. Разом із тим, станом на день звернення із цим позовом, кошти ОСОБА_1 не отримала. За період затримки повернення грошей нараховується неустойка у розмірі 1 % суми грошей, що не була повернена (з 29.06.2026 по 14.07.2026 - 16 днів), яка становить 600 грн. (1%*3750,00 грн.*16 днів). Також позивач понесла моральну шкоду, яка полягає у: перебуванні позивача тривалий час в стані невизначеності, що призвело до порушення її звичного життєвого ритму; витрачанні додаткових зусиль та часу на спроби врегулювати конфлікт із недобросовісним продавцем, що зумовило значний психологічний дискомфорт та душевні страждання. Крім того, позивач вимушена була звернутися за професійною правничою допомогою та понести судові витрати, орієнтовний розмір яких складає 40000,00 грн. Докази, що підтверджують понесення цих витрат будуть надані до суду протягом 5-ти днів з дня ухвалення судом рішення по суті позовних вимог. На підставі викладеного, позивач звернулася до суду із цим позовом та просила стягнути з відповідача на її користь грошові кошти, сплачені за товар (вишиванку) у сумі 3750,00 грн., неустойку за затримку у поверненні грошей у сумі 600,00 грн., моральну шкоду у сумі 10000,00 грн. та розподілити судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.07.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

У визначені судом строк, представник відповідача надіслала суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги є необґрунтованими, не доведеними наданими доказами, такими, що не враховують фактичні обставини виконання замовлення, його індивідуальний характер, а також факт повного повернення позивачу сплачених за виріб коштів, а тому такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав. З 2022 року відповідач через інтернет магазин XRESTUKOM (https://xrestukom.com) надає послуги з виготовлення (пошиття) вишитого одягу за індивідуальним замовленням.

Для ознайомлення покупців з виробами, умовами укладення договору, оплатою товару, доставкою товару, правилами повернення – на сайті розміщено договір публічної оферти про виготовлення (пошиття) вишитого одягу за індивідуальним замовленням. Крім цього, додатково розміщено на сайті: умови повернення товару, питання та відповіді для покупців. Відповідно до договору публічної оферти про виготовлення (пошиття) вишитого одягу за індивідуальним замовленням від 22.04.2022 року, ФОП ОСОБА_3 , пропонує необмеженому колу фізичних осіб укласти договір про виготовлення та продаж вишитого одягу за індивідуальним замовленням на викладених нижче умовах.

За умовами вкказаного договору, виконавець зобов`язується виготовити за індивідуальним замовленням покупця та передати у власність покупця виріб, а покупець зобов`язується прийняти виріб і оплатити його на умовах цього договору. Термін виготовлення (пошиву) виробу становить до 48 календарних днів (орієнтовно 1,5 місяця) з моменту настання останньої з таких подій: підтвердження замовлення; узгодження всіх деталей виробу; надходження передплати або повної оплати. Термін відправлення становить від 2 до 7 робочих днів з моменту отримання виробу з виробництва. Строк доставки виробу перевізником не входить до терміну виготовлення. Вироби належної якості, виготовлені за індивідуальним замовленням поверненню та обміну не підлягають, оскільки такі вироби виготовлені за специфікацією покупця та можуть бути використані лише ним.

Після узгодження шляхом переписки у соціальних мережах, зокрема у додатку Вайбер, було узгоджено виготовлення вишитої сорочки за індивідуальними мірками та час виготовлення товару. Погоджений строк пошиття становив орієнтовно 1,5 місяця, після чого передбачався строк підготовки та відправлення замовлення 2–7 робочих днів, а в періоди підвищеного навантаження — до 10 робочих днів. Крім цього, у договорі було визначено обставини непереборної сили, зокрема, воєнні дії, збройна агресія, масовані ракетні та/або дронові обстріли, повітряні тривоги. Договір вважається укладеним з 31.03.2026 року (наступний день після отримання оплати). Відповідач повинен був виготовити товар до 15.05.2026 року. Після виготовлення до 7 робочих днів, а в періоди підвищеного навантаження - до 10 робочих днів – підготовка до відправлення. Тобто, до 25 травня 2026 року. Враховуючи обстріли, постійні тривоги та відключення електроенергії, тобто обставини непереборної сили, визначені у договорі, виріб було відправлено через компанію доставки «Нова пошта» - 06.06.2026 року. Тобто, виріб був фактично виготовлений та направлений позивачу у визначені договором терміни з урахуванням обставин непереборної сили. Відповідач відмовилася від отримання виробу, тому 09.06.2026 року після сплину терміну зберігання його було повернуто відповідачеві. Для виконання такого замовлення відповідачем були понесені фактичні витрати: використані матеріали та нитки, виконані роботи з пошиття та оздоблення виробу, оплачена праця працівників, залучених до його виготовлення, витрачено виробничий час. Тобто відповідач не ухилявся від виконання замовлення, а здійснив його виготовлення, поніс необхідні матеріальні та трудові витрати та передав результат виконаного індивідуального замовлення позивачу. Проте, незважаючи на індивідуальний характер замовлення та понесені витрати, відповідач пішов на зустріч позивачу та погодився прийняти виготовлений виріб назад. Таким чином, відповідач фактично погодився на повернення товару, хоча виготовлення такого виробу вже спричинило для відповідача матеріальні та трудові витрати, а можливість подальшої реалізації виробу через його індивідуальні параметри є обмеженою. На підставі платіжної інструкції №ЕТ01-ТКР5-80М1-ЕМХ9 від 25.07.2026 року позивачу було повернуто грошові кошти за товар у сумі 3550 грн. (за мінусом послуг перевізника). Отже, вимога про повернення грошових коштів та стягнення моральної шкоди – є безпідставною. Відповідач виконав усі умови договору, не допустив неналежного виконання договору, а тому його вина у даних правовідносинах відсутня. Щодо періоду повернення коштів, то банківська операція не була завершена через технічний та організаційний характер та не була спрямована на умисне утримання коштів, а була викликана непереборними обставинами: відсутність світла, відсутність або збої у банківських програмах. З приводу стягнення неустойки, то вимога є безпідставною, оскільки покупець відмовився від отримання готового товару, а грошові кошти перераховані у місячний термін. Також п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Щодо відшкодування моральної шкоди, то вона є похідною від факту порушення прав та інтересів потерпілого, а також недоведеною. За час виготовлення товару позивач жодного разу не просив прискорити його виготовлення. Крім того, відповідач вважає, що подання позову, де заявлено про значний розмір моральної шкоди у тричі більший за вартість товару, а також про відшкодування явно неспівмірної вартості правничої допомоги у сумі 40000 грн. – все це є способом незаконного збагачення. На підставі викладеного вище, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивач своїм правом на надання суду відповіді на відзив не скористалася.

Враховуючи викладене вище та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 31.03.2026 року ОСОБА_1 на вебсайті інтернет-магазину https://xrestukom.com/ уклала договір купівлі-продажу та сплатила кошти за товар вишиванка в безготівковій формі на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 3750,00 грн. (а.с. 43-44). Обставини укладення вказаного договору сторони визнають та не заперечують, тому вони доказуванню не підлягають (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Також судом встановлено, що згідно з повідомленнями у додатку VIBER між сторонами:

- відповідач підтвердив, що товар буде виготовлений до середини травня;

- з 27.05.2026 року по 28.05.2026 року позивач намагалася з`ясувати долю замовлення, проте їй не відповідали;

- 29.05.2026 року ОСОБА_1 повідомила відповідача про скасування замовлення та повернення їй сплачених за товар коштів у сумі 3750,00 грн. В цей же день їй повідомили, що виріб готовий, а затримка виникла через постійні стрибки електроенергії, тому час на виготовлення збільшився;

- 01.06.2026 року відповідач повідомив позивача про скасування замовлення та повернення коштів, у зв`язку з розірванням договору купівлі-продажу, укладеного дистанційно, з ініціативи позивача (а.с. 8-18).

Разом з тим, 06.06.2026 року виріб було відправлено через компанію доставки «Нова пошта» позивачу, а згодом повернутий. Слід зазначити, що замовлення позивачем, через його невчасне виконання, було скасоване та повідомлено про це відповідача, тому підстави у відповідача для надіслання виробу позивачу були відсутні, як і вирахування з позивача коштів за послуги перевізника.

Згідно з платіжною інструкцією №ЕТ01-ТКР5-80М1-ЕМХ9 від 25.07.2026 відповідачем позивачу було повернуто грошові кошти за скасоване замовлення у сумі 3550,00 грн. (за мінусом вартості послуг перевізника у сумі 200,00 грн.).

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що «позивач тривалий час мовчала, а після того як їй надіслали виріб, вона безпідставно відмовилася від отримання виробу, що свідчить про її недобросовісність», оскільки він спростовується матеріалами справи.

Відповідно до умов Договору публічної оферти про виготовлення (пошиття) вишитого одягу за індивідуальним замовленням (розміщеного на сайті), виконавець зобов`язується виготовити за індивідуальним замовленням покупця та передати у власність покупця виріб, а покупець зобов`язується прийняти виріб і оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з п. 5.1. договору, термін виготовлення (пошиву) виробу становить до 48 календарних днів (орієнтовно 1,5 місяців) з моменту настання останньої з таких подій: підтвердження замовлення; узгодження всіх деталей виробу; надходження передоплати або повної оплати.

Отже, термін на виготовлення виробу розпочався з 31.03.2026 року (повної оплати).

Розділом 7 договору визначено, що покупець має право скасувати замовлення протягом 5 календарних днів з дня оплати, письмового повідомлення про це виконавця через канали зв`язку, зазначені в розділі 15 цього договору. Якщо на момент скасування виготовлення виробу не розпочато, сплачені кошти повертаються покупцеві в повному обсязі протягом 10 банківських днів. Після спливу строку, визначеного пунктом 7.1, або після початку виготовлення індивідуального виробу скасування замовлення можливе лише за взаємною згодою сторін. У разі такого скасування виконавець має право утримати вартість фактично виконаної частини роботи та фактично понесених витрат (тканина, вишивка, розкрій тощо), а решта коштів повертається покупцеві.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань сторони несуть відповідальність відповідно до цього договору та чинного законодавства України (п. 10.1 договору).

За змістом п. 11.1 договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажором), що виникли після укладення договору та які сторони не могли передбачити або відвернути розумними заходами.

З приводу форс-мажорних обставин під час виконання замовлення таких як відсутність електроенргії (на які вказує відповідач), то суд не приймає їх до уваги, оскільки графіки відключень електроенергії споживачам відомі заздалегідь та розміщувались на офіційних сайтах обленерго, також висвітлювались у відповідних чат-ботах, виконавець/продавець мав можливість адаптувати робочий графік, залучити альтернативні джерела живлення. Також відсутність електроенргії або коливання напруги електроенергії у відповідача під час виконання замовлення позивача та тривалість такої відсутності/коливань, суду не доведена, як й інші форс-мажорні обставини на які посилається відповідач.

При цьому, у разі виникнення обставин, зазначених у пункті 11.2 договору, що спричиняють або можуть спричинити затримку виготовлення чи відправлення виробу, менеджер виконавця повідомляє покупця про таку затримку через погоджені канали зв`язку протягом трьох робочих днів з моменту, коли виконавцю стало відомо про вплив таких обставин на конкретне замовленя, із зазначенням орієнтовного нового строку виконання (п. 11.3 договору).

Проте, як встановлено судом, відповідачем не було завчасно повідомлено позивача про затримку виготовлення виробу із зазначенням нового строку виконання через настання форс-мажорних обставин, що суперечить умовам договору. При цьому, факт порушення строку виготовлення замовлення позивача, відповідачем визнається.

Разом з тим, вказаною публічною офертою не передбачено випадки розірвання договорів купівлі-продажу до отримання товару (зокрема, за затримку та прострочення виконання робіт), тому на дані правовідносини поширюється дія положень Закону України «Про захист прав споживачів».

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. ст. 1, 13 Закону України «Про захист прав споживачів», укладення договору продавцем (виконавцем) із споживачем на відстані відбувається за допомогою засобів дистанційного зв`язку: телекомунікаційних мереж, поштового зв`язку, телебачення, інформаційних мереж, зокрема Інтернет.

Згідно із частинами 1, 2 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Положеннями ч. 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на захист своїх прав державою.

На підтвердження виконання здійснення правочину сторонами було надано скріншоти листування, трекінг «Нова пошта» та докази оплати вартості товару. Таким чином, суд зазначає, що договір про надання послуг було укладено між сторонами дистанційно, за допомогою електронних засобів комунікації, і сторони вчинили відповідні дії на виконання умов цього договору.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Матеріалами справи встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконала належним чином – сплативши 31.03.2026 року кошти відповідачу за пошив виробу вишиванка, тому саме з цієї дати починається перебіг строку виконання замовлення, а остатнім днем виконання - є 18.05.2026 року (оскільки 48 день припадає на вихідний день - неділю). Слід зазначити, що термін відправлення виробу входить до загального терміну виготовлення виробу (48 днів). Отже, термін виготовлення замовлення відповідачем було прострочено.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав суду доказів того, що у нього мали місце обставини непереборної сили через які він не виконав свої зобов`язання за договором.

За приписами ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки або відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

У абз. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» вказано, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Частиною 9 статті 12 вказаного Закону визначено, що якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Суд погоджується з розрахунком позивача та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача неустойку за затримку у поверненні грошей в сумі 600,00 грн. (1%*3750 грн. *16 днів).

Посилання представника відповідача на пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (звільнення від сплати неустойки) не заслуговує на увагу, оскільки даний пункт застосовується до кредитних правовідносин.

З приводу вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди суд дійшов таких висновків.

Згідно із частинами 1, 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У п. 9 цієї Постанови Пленуму зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Законодавець у ст. 611 ЦК України вказує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (у даній справи це, зокрема, ст.ст. 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Так, ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Суд погоджується із тим, що позивачу спричинена моральна шкода, адже внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу вишиванки, вона тривалий час перебувала в стані невизначеності, що призвело до порушення її звичного життєвого ритму; витрачанні додаткових зусиль та часу на спроби врегулювати спір з відповідачем, що зумовило значний психологічний дискомфорт та душевні страждання. Враховуючи глибину душевних страждань позивача, при цьому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним визначити розмір грошового відшкодування моральної шкоди, спричиненої позивачу ОСОБА_1 , в розмірі 2000,00 грн., тобто вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в дохід держави, пропорційно до задоволеної частини вимог (19,51%), судовий збір в розмірі 259,68 грн., оскільки позивач при подачі позову була звільнена від його сплати. Решту суми судового збору (1071,52 грн.), слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 4, 10, 12, 13, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 15, 16, 23, 253, 530, 610, 611, 615, 633, 655, 1167 ЦК України, п.п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року, ст.ст. 10 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, повернення коштів за товар та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти сплачені за товар в сумі 200,00 грн. (двісті гривень 00 коп.), неустойку за затримку у поверненні грошей в сумі 600,00 грн. (шістсот гривень 00 коп.) та моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.).

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 259,68 грн. (двісті п`ятдесят дев`ять гривень 68 коп.).

Решту суми судового збору компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складений 15.09.2026 року.

Суддя: