Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №153/1639/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

Іменем України

"16" вересня 2026 р. Справа153/1639/26

Провадження3/153/608/26-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В. за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та законного представника потерпілих ОСОБА_2 , розглянувши об`єднані в одне провадження матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 02 серпня 2026 року, близько 11 години 10 хвилин, за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не випускав доньку за межі території домоволодіння та не дозволяв матері забрати доньку, чим спричинив потерпілій психологічну шкоду та емоційну невпевненість, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю малолітньої ОСОБА_3 .

Крім цього, ОСОБА_1 02 серпня 2026 року, близько 11 години 10 хвилин, за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: не випускав доньку за межі території домоволодіння та не дозволяв матері забрати доньку, чим спричинив потерпілій психологічну шкоду та емоційну невпевненість, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю малолітньої ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що не вчиняв жодних протиправних дій відносно своїх неповнолітніх дітей, а лише зробив їм суворе зауваження через те, що вони прийшли до нього не в суботу (01.08.2026) як раніше домовлялися, а в неділю (02.08.2026). Через це зауваження діти засмутилися, пізніше прийшла їх матір та забрала їх додому.

Законний представник потерпілих ОСОБА_2 пояснила, що 02.08.2026 діти пішли додому до її колишнього чоловіка ОСОБА_2 . Коли вона подзвонила до доньки ОСОБА_5 , то по розмові зрозуміла, що вона засмучена і хоче плакати. В подальшому вона підійшла до будинку ОСОБА_1 , однак він не хотів відкривати хвіртку та відпускати дітей, а також на підвищеному тоні з ними говорив. Через ці дії ОСОБА_1 діти злякалися та плакали. Вона не забороняє спілкуватися ОСОБА_1 із дітьми, однак не хоче щоб він в подальшому з ними так вчиняв.

Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частина 2 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до положень ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали, об`єднаних в одне провадження, справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме: дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ВБА №142258 від 06.08.2026 та в протоколі про адміністративне правопорушення, серії ВБА №142257 від 06.08.2026; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.08.2026; рапорт інспектора ЧЧ відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Лубковського М.В. від 06.08.2026; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ; аудиозапис розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вважаю вину ОСОБА_1 доведеною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП, а його дії кваліфікую, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру відносно малолітніх осіб, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілих осіб.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП, не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З врахуванням зазначених обставин справи та особи порушника ОСОБА_1 , який раніше не притягався до адміністративної відповідальності, його ставлення до вчиненого, маю підстави застосувати відносно нього захід адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто – 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок. Тому є всі підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору в дохід держави.

Керуючись ст.ст.173-2, 221, 283, 284 ч.1 п.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, з урахуванням ч.2 ст.36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя Р.В. Швець