Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №149/1941/26 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/1941/26

Провадження №2/149/1352/26

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олійника І. В.,

за участі секретаря Дигаса І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВ "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Свеа Фінанс" заявлено позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Короткий зміст заявлених вимог

Позов мотивований тим, що між первісним кредитором та відповідачем укладено кредитний договір за умовами якого відповідач отримала кредит, який зобов`язалася повернути, а також сплатити проценти та, в разі порушення, штраф. В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала та допустила заборгованість у загальному розмірі 51520 грн, які позивач, набувши право вимоги, просить стягнути разом із судовими витратами - судовим збором у розмірі 2662,40 грн.

Рух справи та процесуальні дії

Ухвалою суду від 03.06.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Позиція учасників справи

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву не подала. Про дату, час і місце судового засідання повідомлено належним чином.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом

24.02.2025 між ТОВ "Селфі Кредит" та відповідачем укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 2118602 (далі - Договір) за умовами якого відповідач, у безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок, отримала кредит у розмірі 14000 грн, строком 360 днів, із процентною ставкою 1% в день, періодичність сплати процентів - кожні 30 днів, штраф за невиконання та/або неналежне виконання споживачем зобов`язання щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2100 грн на 3 день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 420 грн починаючи з 4 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (а.с. 5-17).

Вказаний Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", містить персональні дані відповідача, зокрема номер паспорта, РНОКПП, адресу проживання, електронної пошти, номер телефону та електронного платіжного засобу.

Перерахування грошових коштів у безготівковій формі на рахунок відповідача підтверджується інформацією наданою ТОВ "Пейтек" (а.с. 18).

30.09.2025 між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "Свеа Фінанс" укладено договір факторингу № 01.02-39/25 за умовами якого ТОВ "Свеа Фінанс" набуло право вимоги до відповідача за договором № 2118602 від 24.02.2025 в загальному розмірі 51520 грн, з яких: 14000 грн - основний борг; 30520 грн - проценти; 7000 грн - штраф (а.с. 18-24).

Відповідно до розрахунку ТОВ "Селфі Кредит", станом на 30.09.2025 у відповідача наявна заборгованість у загальному розмірі 51520 грн, з яких тіло кредиту - 14000 грн, проценти 30520 грн, штрафні санкції - 7000 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст.ст. 1048, 1054 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Встановивши, що між первісним кредитором та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого первісний кредитор надав, а відповідач отримала грошові кошти, які зобов`язалася повернути, сплатити проценти, однак отримані кошти у повному обсязі не повернула, проценти не сплатила, суд доходить висновку, що відповідач порушила зобов`язання за Договором внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 44520 грн.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Встановивши, що між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу, суд доходить висновку, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором.

Обґрунтовуючи сукупний розмір заборгованості позивач зазначає, що внаслідок порушення зобов`язання за Договором первісним кредитором нараховано відповідачу неустойку (штраф) у розмірі 7000 грн.

Попри це, суд враховує, що п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки в Україні запроваджено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час, відповідач як позичальник, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця неустойку (штраф, пеню), яка нарахована згідно договору укладеного після 24.02.2022.

Отже, суд відхиляє доводи позивача в цій частині та доходить висновку, що неустойка в розмірі 7000 грн не підлягає стягненню з відповідача.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, зокрема те, що відповідач порушила зобов`язання за Договором, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 44520 грн, нарахування процентів відповідає умовам договору і їх розрахунок здійснено вірно, а також те, що до позивача перейшло право вимоги за Договором, однак неустойка у розмірі 7000 грн не підлягає стягненню, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 44520 грн.

Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2300,66 (2662,40 грн (сума судового збору, сплаченого за подання позовної заяви)/51520 грн (ціна позову) х 44520 грн (розмір позовних вимог, який підлягає до задоволення) грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 536, 610, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 76-81, 141, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Свеа Фінанс" заборгованість за кредитним договором № 2118602 від 24.02.2025 у розмірі 44520 (сорок чотири тисячі п`ятсот двадцять) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Свеа Фінанс" судові витрати - судовий збір в розмірі 2300,66 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення 16.09.2026.

Учасники справи:

позивач: ТОВ "Свеа Фінанс", код ЄДРПОУ 37616221, адреса: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ігор ОЛІЙНИК