Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №149/1940/26 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/1940/26

Провадження №2/149/1351/26

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олійника І. В.,

за участі секретаря Дигаса І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВ "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Свеа Фінанс" заявлено позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Короткий зміст заявлених вимог

Позов мотивований тим, що між первісним кредитором та відповідачем укладено кредитний договір за умовами якого відповідач отримав кредит, який зобов`язався повернути, а також сплатити проценти та, в разі порушення, неустойку. В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав та допустив заборгованість у загальному розмірі 49854,97 грн, які позивач, набувши право вимоги, просить стягнути разом із судовими витратами - судовим збором у розмірі 2662,40 грн.

Рух справи та процесуальні дії

Ухвалою суду від 03.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Позиція учасників справи

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву не подав. Про дату, час і місце судового засідання повідомлено належним чином.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом

10.03.2024 між ТОВ "Слон Кредит" та відповідачем укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 1488542 (далі - Договір) за умовами якого відповідач, у безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок, отримав кредит у розмірі 4800 грн, строком 360 днів, із процентною ставкою 2,50% в день, періодичність сплати процентів - кожні 30 днів, штраф за невиконання та/або неналежне виконання споживачем зобов`язання щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом у розмірі 240 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 48 грн починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (а.с. 5-16).

Вказаний Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", містить персональні дані відповідача, зокрема номер паспорта, РНОКПП, адресу проживання, електронної пошти, номер телефону та електронного платіжного засобу.

Перерахування грошових коштів у безготівковій формі на рахунок відповідача підтверджується інформацією наданою ТОВ "Пейтек" (а.с. 20).

Згідно проведеного ТОВ "Слон Кредит" розрахунку загальний розмір заборгованості відповідача за Договором складає 49854,97 грн, з яких: 4800 - тіло кредиту; 45654,97 - проценти; 2400 - штраф (а.с. 17-19).

15.07.2025 між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "Свеа Фінанс" укладено договір факторингу № 01.02-23/25 за умовами якого ТОВ "Свеа Фінанс" набуло право вимоги до відповідача за договором № 1488542 від 10.03.2025 в загальному розмірі 49854,97 (а.с. 20-25).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст.ст. 1048, 1054 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Встановивши, що між первісним кредитором та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого первісний кредитор надав, а відповідач отримав грошові кошти, які зобов`язався повернути, сплатити проценти, однак отримані кошти у повному обсязі не повернув, проценти не сплатив, суд доходить висновку, що відповідач порушив зобов`язання за Договором.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу, а тому позивач набув право вимоги до відповідача за Договором.

Обґрунтовуючи сукупний розмір заборгованості позивач зазначає, що внаслідок порушення зобов`язання за Договором первісним кредитором нараховано відповідачу неустойку (штраф) у розмірі 2400 грн.

Попри це, суд враховує, що п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки в Україні запроваджено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час, відповідач як позичальник, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця неустойку (штраф, пеню), яка нарахована згідно договору укладеного після 24.02.2022.

З цих підстав суд відхиляє доводи позивача та доходить висновку, що неустойка в розмірі 2400 грн не підлягає стягненню з відповідача.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Обґрунтовуючи розмір заборгованості за Договором позивач виходить з того, що відповідач не повернув кредит у розмірі 4800 грн та не сплатив проценти за користування кредитом у розмірі 45654,97 грн, нараховані за період з 10.03.2024 по 18.01.2025 за ставкою 2,5% на день, однак суд зауважує, що відповідний розрахунок заборгованості здійснено неправильно з огляду на таке.

22.11.2023 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон № 3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - не більше 1,5%, а з 20.08.2024 - не більше 1%.

Проценти з 10.03.2024 по 21.04.24 нараховані вірно у розмірі 2,5%, що відповідає встановленому законом перехідному періоду, і становлять 5160 грн.

Проте, за період з 22.04.2024 по 19.08.2024 розмір процентів не може перевищувати 1,5% і має становити 8640 грн (4800х1,5%х120), а з 20.08.2024 по 18.01.2025 – 1% та становить 7296 грн (4800х1%х152).

Тобто, заборгованість за простроченими процентами за період з 10.03.2024 по 18.01.2025, яка розрахована виходячи із максимально допустимого розміру денної процентної ставки, визначеної Законом України "Про споживче кредитування" та підлягає стягненню з відповідача становить 21096 грн.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги встановлені обставини, зокрема те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором не виконав та допустив заборгованість в розмірі 25896 грн, з яких: 4800 грн - тіло кредиту; 21096 грн - проценти за користування кредитом, а тому суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної заборгованості.

Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1382,92 (2662,40 грн (сума судового збору, сплаченого за подання позовної заяви)/49854,97 грн (ціна позову) х 25896 грн (розмір позовних вимог, який підлягає до задоволення) грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 610, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 76-81, 141, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Свеа Фінанс" заборгованість за кредитним договором №1488542 від 10.03.2024 у розмірі 25896 (двадцять п`ять тисяч вісімсот дев`яносто шість) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Свеа Фінанс" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1382,92 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення 16.09.2026.

Учасники справи:

позивач: ТОВ "Свеа Фінанс", код ЄДРПОУ 37616221, адреса: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ігор ОЛІЙНИК