Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №143/621/26 — Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/621/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 вересня 2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Сича С.М.,

з участю секретаря Левченко М.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Погребище Вінницького району Вінницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -

установив:

27.05.2026 року ОСОБА_1 звернулася в суд із вказаним вище адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, в якому просила скасувати постанову серії ЕНА №7223615 від 19.05.2026 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. 00 коп. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позов мотивовано тим, що в оскаржуваній постанові зазначено, що 19.05.2026 року о 17 год. 50 хв. в м.Козятині по вул.Отця Олександра вона керувала транспортним засобом «Hyundai Tucson», будучи позбавленою права керування транспортним засобом.

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова про накладення на неї адміністративного стягнення є незаконною та необґрунтованою. Вважає дії інспектора, які полягали у розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови, неправомірними.

Висловлюючи свою незгоду з вказаною вище постановою, позивач аргументує це тим, що вона не керувала автомобілем, а коли до неї під`їхав поліцейський, то автомобіль перебував в статичному положенні із вимкненим двигуном.

Ухвалою судді від 28.05.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.11).

Ухвалою суду від 09.06.2026 року замінено первісного відповідача Головне управління Національної поліції у Вінницькій області на належного відповідача Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції (а.с.20, 21).

26.06.2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити у позові.

В обґрунтування заперечення проти позову представник відповідача посилається на те, що адміністративне стягнення було накладено поліцейським під час виконання службових обов`язків в межах повноважень, у відповідності до вимог чинного законодавства України, та вчинене позивачем правопорушення належним чином зафіксоване у постанові про накладення адміністративного стягнення (а.с.26-30).

30.06.2026 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи електронного доказу - відеофайлу із портативного відеореєстратора поліцейського (а.с.32-34).

Позивачка та її представник - адвокат Царківський О.Ю, в судове засідання не з`явилися, однак через канцелярію суду останній подав заяву в якій просив розгляд здійснювати за їх відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с. 42).

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Судом встановлено, що 19.05.2026 року інспектор 2 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області Ярмолович О.С. виніс постанову серії ЕНА №7223615 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. 00 коп.

В постанові зазначено, що 19.05.2026 року о 17 год. 50 хв. в м.Козятині по вул.Отця Олександра вона керувала транспортним засобом «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленою права керування транспортним засобом, чим порушила вимоги підпункту «а» п.2.1 ПДР (а.с.7).

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог, суд виходить із того, що за приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно із п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 222 КУпАП передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та розглядає справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови позивачеві ставиться у вину не виконання вимог підпункту «а» п.2.1 ПДР.

Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно із підпунктом «а» п.2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 4 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Із досліджених судом відеозаписів із портативного відеореєстратора поліцейського вбачається, що 19.05.2026 року о 17 год. 50 хв. в м.Козятині по вул.Отця Олександра навпроти службового транспортного засобу поліцейського рухається транспортний засіб «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого після зупинки перебуває позивачка, котра не заперечила факт керування вказаним транспортним засобом, а навпаки – підтвердила, зауваживши, що вона лише розвернула автомобіль (а.с.34).

Згідно із постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 31.07.2025 року у справі №133/2313/25, що розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ОСОБА_1 позбавлена права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Ураховуючи наведене, у задоволенні позову слід відмовити, а понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 665 грн. 60 коп. - залишити за нею.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 20, 77, 122, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса, вул.Ботанічна, 24, м.Вінниця, 21010.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя