Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №148/1720/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1720/26

Провадження №2/930/1353/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15.09.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельному О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ "Сучасний Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача - ТОВ «Сучасний Факторинг» Юхименко Ю.Ю. звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

У позовній заяві представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сучасний Факторинг» заборгованість за кредитним договором № 10211160922 від 27 грудня 2021 року в розмірі 28 442,52 грн, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Сучасний Факторинг» (ЄДРПОУ 35310044) укладено кредитний договір у формі заяви-приєднання до Кредитного договору за продуктом «Кредит на товар» № 10211160922 (далі — Кредитний договір), відповідно до умов якого сума кредиту становила 22 501,47 грн.

Згідно з Публічною пропозицією на укладення Кредитного договору за продуктом «Кредит на товар», затвердженою наказом № 07/21-П від 12 липня 2021 року, яка набрала чинності 12 липня 2021 року, ТОВ «Сучасний Факторинг» відповідно до статті 633 Цивільного кодексу України оголосило публічну пропозицію (оферту) на укладення кредитного договору за продуктом «Кредит на товар» (далі — Публічна пропозиція).

Відповідно до розділу 1 Публічної пропозиції Кредитний договір укладається шляхом приєднання позичальника до його умов у порядку, передбаченому Публічною пропозицією, та набуває чинності після вчинення позичальником дій, визначених пунктом 1.4.1 Публічної пропозиції.

Пунктом 1.3 Публічної пропозиції передбачено, що з метою приєднання до Кредитного договору позичальник за особистої присутності через кредитного посередника зобов`язаний надати кредитору інформацію та документи, необхідні для його ідентифікації, верифікації та оцінки кредитоспроможності, а також власноруч підписані заяву-приєднання до Кредитного договору та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача і реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів).

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту за продуктом «Кредит на товар» сторони погодили, що кредит надається позичальнику строком на 18 календарних місяців. Процентна ставка за кредитом становить 4,5 % від загальної початкової суми кредиту, комісія за управління (обслуговування) кредиту — 900,06 грн, а реальна річна процентна ставка — 85,91 % річних від загальної суми кредиту.

З моменту вчинення позичальником дій, передбачених пунктом 1.3 Публічної пропозиції, він вважається таким, що повністю та безумовно приєднався до умов Кредитного договору. Публічна пропозиція, заява-приєднання та графік платежів, підписані та подані позичальником відповідно до умов Публічної пропозиції, складають укладений між кредитором та позичальником Кредитний договір.

Згідно з розділом 2 Публічної пропозиції кредитор надає позичальнику кредит у гривні в сумі та на умовах, передбачених Кредитним договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, інші передбачені Кредитним договором платежі та виконати інші обов`язки.

Відповідно до розділу 3 Публічної пропозиції кредит надається на умовах строковості, повернення та платності. Моментом надання (отримання) кредиту є день перерахування кредитором суми кредиту за реквізитами, зазначеними в заяві-приєднанні.

Згідно з пунктом 10 Кредитного договору відповідач доручив ТОВ «Сучасний Факторинг» перерахувати суму кредиту в розмірі 22 501,47 грн у такому порядку: 19 930,44 грн — на користь ФОП ОСОБА_2 в рахунок оплати товару вартістю 21 930,44 грн згідно з рахунком-фактурою № 1355926 від 27 грудня 2021 року, з урахуванням авансового внеску в розмірі 2 000,00 грн; 2 571,03 грн — на користь ТДВ «СК «ЕКТА» за послуги страхування згідно з договором страхування № 101/91-ДА5 від 01 червня 2021 року.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 22 501,47 грн, що, за його твердженням, підтверджується договором добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування фінансового ризику № 10211160922 від 27 грудня 2021 року та платіжною інструкцією № 1230028 від 30 грудня 2021 року.

Розділом 5 Публічної пропозиції передбачено право кредитора вимагати своєчасного здійснення періодичних платежів відповідно до Кредитного договору, отримувати від позичальника платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитом, процентами, штрафами та іншими платежами, передбаченими Кредитним договором, а також вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів більш як на один календарний місяць.

Позивач посилається на те, що відповідач належним чином не виконував умови Кредитного договору, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно з розрахунком позивача станом на 28 січня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 10211160922 від 27 грудня 2021 року становить 28 442,52 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту — 14 138,96 грн, заборгованість за комісією — 14 303,56 грн.

При цьому позивач зазначає, що відповідачем здійснено платежі на загальну суму 11 011,00 грн, однак станом на 28 січня 2026 року заборгованість за Кредитним договором у повному обсязі не погашена.

Ухвалою від 15.07.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду шляхом надсилання повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням оголошення на офіційному сайті суду відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву по справі не скористався, будь-яких клопотань та заяв не надіслав, а тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення.

Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, а також у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

З урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 27 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Сучасний Факторинг» укладено кредитний договір у формі заяви-приєднання до Кредитного договору за продуктом «Кредит на товар» № 10211160922.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 22 501,47 грн строком на 18 календарних місяців, з кінцевим терміном повернення кредиту 27 червня 2023 року. Процентна ставка за користування кредитом визначена у розмірі 4,50 % на місяць. Графіком платежів передбачено 18 періодичних платежів, загальна сума яких становить 40 727,73 грн, у тому числі 22 501,47 грн основної суми кредиту та 18 226,26 грн процентів за користування кредитом.

Умовами кредитного договору також передбачено комісію за управління (обслуговування) кредиту у розмірі 900,06 грн за кожен факт прострочення періодичного платежу за умови, що таке прострочення становить не менше 31 календарного дня.

Згідно з пунктом 10 кредитного договору позичальник доручив кредитодавцю перерахувати суму кредиту у розмірі 22 501,47 грн, з яких 19 930,44 грн — на оплату товару, а 2 571,03 грн — на оплату послуг страхування.

Звертаючись до суду, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору та зазначає, що відповідачем здійснено платежі на загальну суму 11 011,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості позивач визначив станом на 28 січня 2026 року заборгованість відповідача у загальному розмірі 28 442,52 грн, з яких 14 138,96 грн — заборгованість за тілом кредиту та 14 303,56 грн — заборгованість за комісією.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник — повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, укладення сторонами кредитного договору породило для відповідача обов`язок повернути отримані кредитні кошти та виконувати передбачені договором платежі у визначені договором строки.

Матеріалами справи підтверджується укладення між сторонами кредитного договору, розмір наданого кредиту — 22 501,47 грн, строк кредитування до 27 червня 2023 року, а також факт здійснення відповідачем платежів на загальну суму 11 011,00 грн.

При цьому відповідач доказів належного та повного виконання взятих на себе за кредитним договором зобов`язань суду не надав, проти розрахунку позивача не заперечив та відзиву на позов не подав.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на наведене суд вважає доведеним факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та наявність заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до розрахунку позивача, після врахування здійснених відповідачем платежів заборгованість за основною сумою кредиту станом на 28 січня 2026 року становить 14 138,96 грн. Доказів погашення відповідачем зазначеної суми матеріали справи не містять.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 14 138,96 грн заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим суд не знаходить достатніх правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем заборгованості за комісією у розмірі 14 303,56 грн.

Як зазначалося вище, умовами кредитного договору передбачено комісію у розмірі 900,06 грн саме за кожен факт прострочення періодичного платежу за умови прострочення такого платежу не менше 31 календарного дня.

Отже, для виникнення у відповідача обов`язку зі сплати зазначеної комісії позивач мав довести не лише факт існування кредитної заборгованості, а й конкретні факти прострочення відповідних періодичних платежів тривалістю не менше 31 календарного дня, кількість таких випадків, періоди їх виникнення та правильність визначення суми комісії за кожним таким випадком.

Водночас із наведеного позивачем розрахунку, викладеного у позовній заяві, не вбачається належного та зрозумілого обґрунтування того, за які саме періодичні платежі, за які періоди прострочення та на підставі яких конкретних обставин нараховано комісію у загальному розмірі 14 303,56 грн.

При цьому сама умова договору визначає розмір такої комісії як 900,06 грн за кожен факт прострочення, що відповідає конкретній договірній підставі її нарахування. Однак позивачем не наведено та належними доказами не підтверджено кількість таких фактів прострочення та відповідність заявленої до стягнення суми 14 303,56 грн умовам кредитного договору.

Сам по собі розрахунок заборгованості, складений позивачем, не звільняє його від обов`язку довести обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оскільки відповідно до статті 81 ЦПК України саме позивач повинен довести належними та допустимими доказами підстави та розмір заявленої до стягнення заборгованості.

Крім того, суд враховує, що строк кредитування за договором закінчився 27 червня 2023 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування; після цього права кредитодавця забезпечуються, зокрема, положеннями частини другої статті 625 ЦК України. (Верховний Суд?)

З огляду на те, що позивачем у даній справі окремої вимоги про стягнення процентів за користування кредитом та передбачених статтею 625 ЦК України сум не заявлено, суд не вправі виходити за межі позовних вимог та присуджувати такі платежі з власної ініціативи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14 138,96 грн заборгованості за основною сумою кредиту.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 14 303,56 грн заборгованості за комісією слід відмовити, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами фактичні підстави її нарахування, кількість випадків прострочення періодичних платежів тривалістю не менше 31 календарного дня та правильність визначення заявленого розміру комісії.

Відтак загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 14 138,96 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом, наявним у матеріалах справи.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги в частині стягнення 14 138,96 грн із заявлених 28 442,52 грн, що становить 49,71 % заявлених майнових вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 1 323,41 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, на підтвердження понесення яких до матеріалів справи подано відповідні докази.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подавав, доказів неспівмірності заявлених витрат суду не надано.

У розумінні частин четвертої – шостої статті 137 та пункту 3 частини третьої статті 141 ЦПК України зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею неспівмірності таких витрат із складністю справи, обсягом виконаних робіт та часом, витраченим на їх виконання. З урахуванням принципів диспозитивності та змагальності суд за власною ініціативою не вирішує питання про зменшення розміру таких витрат.

Враховуючи характер спору, обсяг наданих представником позивача правничих послуг, а також відсутність заперечень відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у повному заявленому розмірі — 10 000 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 11 323,41 грн, з яких 1 323,41 грн — судовий збір та 10 000 грн — витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 128, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, згідно ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 525,526,530,551,599,610,611,615, 625 629,1050,1054 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВ "Сучасний Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» заборгованість за кредитним договором № 10211160922 від 27 грудня 2021 року в розмірі 14 138 (чотирнадцять тисяч сто тридцять вісім) гривень 96 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» судовий збір у розмірі 1 323 (одна тисяча триста двадцять три) гривні 41 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» — відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М. Алєксєєнко