Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №137/596/26 — Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/596/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"16" вересня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участі секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

22.04.2026 представник ТОВ «ФК «Солвентіс» Лановий Є.М. звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» мотивуючи його тим, що 12.12.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 4282401.

Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит в сумі 8 000,00 грн для задоволення особистих потреб, на умовах строковості, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

29.10.2025 було укладено договір № 29/10-2025 відповідно до якого ТОВ «Алекскредит» відступило на користь ТОВ «Секвоя Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4282401.

31.10.2025 було укладено договір № ДФ-31102025 відповідно до якого ТОВ «Секвоя Капітал» відступило на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4282401.

Таким чином, ТОВ «ФК «Солвентіс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4282401.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 4282401 від 12.12.2020, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 54 464,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 8 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 46 464,00 грн.

На підставі вищевикладеного просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» заборгованість за договором № 4282401 від 12.12.2020 у розмірі 54 464,00 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Представник позивача ТОВ «ФК «Солвентіс» до судового засідання не з`явився. При зверненні до суду зазначили клопотання, відповідно до якого просили розгляд справи проводити за відсутності представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечили (а.с. 7 зв.).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про місце, дату та час судового засідання за зареєстрованим місцем проживання, а також відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 48-49, 60, 69).

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки; не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 12.12.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту№ 4282401(а.с. 9-10).

Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит в сумі 8 000,00 грн для задоволення особистих потреб, на умовах строковості, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 8 000,00 грн. підтверджено довідкою від 02.11.2024 (а.с. 12).

Одночасно на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надало виписку, відповідно до якої 12.12.2020 на рахунок відповідача ОСОБА_1 здійснено зарахування коштів у сумі 8 000,00 грн. (а.с. 78-79).

29.10.2025 було укладено договір № 29/10-2025 відповідно до якого ТОВ «Алекскредит» відступило на користь ТОВ «Секвоя Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4282401 (а.с. 16-18).

Згідно реєстру боржників до договору факторингу ОСОБА_1 має заборгованість за договором про споживчий кредит № 4282401 (а.с. 20).

31.10.2025 було укладено договір № ДФ-31102025 відповідно до якого ТОВ «Секвоя Капітал» 31.10.2025 відступило на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4282401 (а.с. 22-23).

Згідно реєстру боржників до договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 ОСОБА_1 має заборгованість за договором про споживчий кредит № 4282401 у загальному розмірі 54 464,00 гривень (а.с. 25).

Таким чином, ТОВ «ФК «Солвентіс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4282401.

Згідно розрахунку заборгованості (а.с. 13-15) заборгованість відповідача станом на 29.10.2025 становить 55 280,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 8 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 47 280,00 грн.

Згідно ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію представника позивача, відсутність заперечень зі сторони відповідача, враховуючи обгрунтованість переходу прав вимоги, суд вважає необхідним позов задовольнити.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем (а.с. 13-15), загальний розмір заборгованості за договором № 4282401 від 12.12.2020 становить 55 280,00 грн. Водночас у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 54 464,00 грн, тобто в меншому розмірі, ніж визначено у розрахунку, на 816,00 грн. Враховуючи, що суд відповідно до принципу диспозитивності розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, стягненню підлягає сума 54 464,00 грн.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано: договір надання правничої допомоги (а.с. 28), детальний опис робіт (а.с. 30), свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 31).

Таким чином понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн. підтверджено належними доказами.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, регулюється питання розподілу судових витрат між сторонами.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 141, 209, 247,258-259, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) заборгованість за договором № 4282401 від 12.12.2020 в сумі 54 464,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 8 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 46 464,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) 2662,40 грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору та 6 000,00 грн. понесених витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя : Гопкін П. В.