Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №521/11837/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/11837/26

Провадження № 2-а/521/150/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

До Хаджибейського районного суду міста Одеси звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, у якому просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ОДП №3355558 від 04 липня 2026 року, винесену інспектором з паркування Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондарем Володимиром Михайловичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП; закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 665,60 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що 04 липня 2026 року інспектором з паркування Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондарем Володимиром Михайловичем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ОДП №3355558. Згідно із зазначеною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. У постанові зазначено, що 04 липня 2026 року о 17 годині 31 хвилині 14 секунд у місті Одесі за адресою: вул. Фонтанська дорога, 104, транспортний засіб Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_1 , був залишений на стоянку на газоні, чим нібито порушено підпункт «є» пункту 15.10 Правил дорожнього руху України. Позивач не заперечує факту залишення транспортного засобу на стоянку. Предметом цього спору є: 1. невідповідність зазначеного у постанові місця фактичному місцю фотографування; 2. відсутність належних і достатніх доказів того, що поверхня, на якій перебував транспортний засіб, відповідала визначенню газону, наведеному у пункті 1.10 Правил дорожнього руху України. Вважає постанову серії ОДП №3355558 протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 22.07.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано докази у справі.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними. Зазначає, що матеріалами фотофіксації чітко підтверджується факт розташування транспортного засобу повністю на газоні. Інспектором, при складенні оскаржуваної постанови було проведено фотофіксацію правопорушення в режимі фотозйомки технічним засобом Lenovo ТАВ М9, про що відповідно до вимог ст. 283 КУпАП вказано у постанові, де зафіксовано транспортний засіб VOLKSWAGEN JETTA номерний знак НОМЕР_1 , в момент вчинення правопорушення, з яких вбачається, що Позивачем 04.07.2026 здійснено стоянку транспортного засобу на газоні (матеріали фото фіксації надаються). Із наданих фотоматеріалів вбачається, що спірна ділянка відокремлена від проїзної частини та тротуару, не має твердого покриття, містить залишки дернового та трав`яного покриву і за своїми зовнішніми ознаками відповідає території, призначеній для озеленення. Саме фактичний стан та функціональне призначення ділянки підлягають оцінці при вирішенні питання щодо дотримання вимог Правил дорожнього руху та правил благоустрою. Отже, надані докази підтверджують порушення позивачем Правил дорожнього руху та спростовують зазначені в позовній заяві обставини щодо стоянки автомобіля не на газоні.

До суду 12.08.2026 року надійшла відповідь на відзив, де позивач не стверджує, що спірна земельна ділянка не може бути газоном, і просить суд встановити, що газону на цій території не існує. Позивач стверджує інше: відповідач не довів, що конкретна поверхня у фактичному місці розташування транспортного засобу відповідає всім ознакам газону, наведеним у пункті 1.10 Правил дорожнього руху України, і не навів жодного об`єктивного критерію, за яким її було віднесено до газону під час винесення постанови. Ця відмінність є визначальною. Обов`язок доводити наявність усіх ознак складу адміністративного правопорушення покладено на відповідача, а не на особу, яку притягнуто до відповідальності.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до ч.8 ст.262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи, що від сторін не надходило заяв про їхню участь у судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 04.07.2026 інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням управління розвитку транспортної інфраструктури департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондарем Володимиром Михайловичем (далі-Інспектор) було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія ОДП 3355558, стосовно правопорушення, яке мало місце у м. Одеса по вулиці Фонтанська дорога, 104, а саме водієм транспортного засобу VOLKSWAGEN JETTA, д/н НОМЕР_1 вчинено правопорушення передбачене п.15.10 «е» Правил дорожнього руху України (далі- ПДР) «Зупинка забороняється на газоні».

Дане правопорушення було зафіксовано в режимі фотозйомки, відповідно до ст. 142 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 142 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційнотелекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно ч.1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".

Керуючись вище зазначеними нормами чинного законодавства України Інспектором було встановлено за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, що за номерним знаком НОМЕР_1 зареєстровано транспортний засіб VOLKSWAGEN JETTA, власник – ОСОБА_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 та за отриманими даними складено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія ОДП 3355558 та прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн., що передбачено ч.1 ст. 122 КУпАП.

Підпунктом (є) пункту 15.10 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) зазначено, що стоянка забороняється на газонах.

Поняття «стоянка» та «газон» наведено в пункті 1.10 ПДР України, а саме: стоянка - це припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу; газон - це ділянка однорідної території із дерновим покривом, який штучно створюється шляхом посіву і вирощування дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернування.

Підпунктом 3.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житловокомунального господарства України №105 від 10.04.2006 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 року за № 880/12754 визначено, що до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать, в тому числі, зелені насадження прибудинкової території.

Елементами благоустрою, згідно п.п.3.2. вказаних Правил є, в тому числі, зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Підпунктом 2.1 вказаних Правил визначено, що газон - певна ділянка однорідної території з штучним дерновим покривом, який створюється посівом і вирощуванням дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернуванням; зелені насадження - деревна, чагарникова, квіткова та трав`яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту; зелені насадження загального користування - зелені насадження, які розташовані на території загальноміських і районних парків, спеціалізованих парків, парків культури та відпочинку; на територіях зоопарків та ботанічних садів, міських садів і садів житлових районів, міжквартальних або при групі житлових будинків; скверів, бульварів, насадження на схилах, набережних, лісопарків, лугопарків, гідропарків і інших, які мають вільний доступ для відпочинку.

Відповідно до вимог п.п.4.2. вказаних Правил, на об`єктах благоустрою зеленого господарства забороняється влаштовувати стоянки автомашин.

З долучених до матеріалів фото, вбачається, що на земельній ділянці, на які ростуть дерева, позивач здійснив стоянку автомобіля VOLKSWAGEN JETTA номерний знак НОМЕР_1 .

Інспектором, при складенні оскаржуваної постанови було проведено фотофіксацію правопорушення в режимі фотозйомки технічним засобом Lenovo ТАВ М9, про що відповідно до вимог ст. 283 КУпАП вказано у постанові, де зафіксовано транспортний засіб VOLKSWAGEN JETTA номерний знак НОМЕР_1 , в момент вчинення правопорушення, з яких вбачається, що Позивачем 04.07.2026 здійснено стоянку транспортного засобу на газоні.

Із наданих фотоматеріалів вбачається, що спірна ділянка відокремлена від проїзної частини та тротуару, не має твердого покриття, містить залишки дернового та трав`яного покриву і за своїми зовнішніми ознаками відповідає території, призначеній для озеленення. Саме фактичний стан та функціональне призначення ділянки підлягають оцінці при вирішенні питання щодо дотримання вимог Правил дорожнього руху та правил благоустрою.

Позивач не заперечує самого факту перебування транспортного засобу саме на тій земельній ділянці, яка зафіксована інспектором з паркування під час здійснення фотофіксації правопорушення.

Під час фіксації адміністративного правопорушення інспектором з паркування використовувався службовий технічний засіб фотофіксації (планшет), відомості про який зазначені у постанові відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.

У зв`язку із зазначеним під час фотофіксації географічні координати службовим планшетом сформовані не були. Разом із тим зазначена технічна обставина жодним чином не вплинула на правильність визначення місця вчинення правопорушення, оскільки інспектор здійснив адресну прив`язку до найближчого адресного орієнтира на тому самому боці Фонтанської дороги, де був розташований транспортний засіб, а саме до будівлі №104.

Транспортний засіб Позивача був розташований на парному боці вул. Фонтанська дорога. Найближчим адресним орієнтиром на цьому ж (парному) боці дороги є будівля № 104, що і було зазначено інспектором з паркування у постанові.

Будівля № 157 та інші, на які посилається Позивач, розташовані на протилежному, непарному боці вул. Фонтанська дорога, тобто через проїзну частину. Саме тому зазначення у постанові адресного орієнтира «вул. Фонтанська дорога, 104» відповідає фактичному розташуванню транспортного засобу на парному боці дороги та не свідчить про неправильне визначення місця вчинення адміністративного правопорушення.

Окрім цього, Позивач не заперечує фактичне місце розташування свого транспортного засобу, не стверджує, що автомобіль перебував в іншій частині міста або на іншій вулиці. Навпаки, позовна заява фактично ґрунтується на твердженні про неправильне зазначення номера найближчої будівлі, тоді як сам факт перебування транспортного засобу саме на спірній озелененій ділянці Позивачем не спростовується.

Відповідно до відповіді КП «Міськзелентрест», якою підтверджено, що спірна земельна ділянка за своїми зовнішніми та функціональними ознаками відповідає поняттю газону. При цьому відсутність відомостей про балансоутримувача або окремих документів, у яких земельна ділянка прямо названа газоном, не змінює її об`єктивних характеристик та функціонального призначення як елемента благоустрою. Інше тлумачення фактично означало б, що будь-яка земельна ділянка, яка має всі ознаки газону, але щодо якої відсутні відомості про балансоутримувача чи відповідні документи, може безперешкодно використовуватися для стоянки транспортних засобів, що суперечить вимогам Правил дорожнього руху України, Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та фактично призвело б до систематичного знищення зелених зон населених пунктів.

Отже, статус газону визначається не наявністю документа, в якому земельна ділянка прямо названа газоном, а її об`єктивними ознаками та функціональним призначенням як елемента благоустрою. Документи можуть лише підтверджувати ці обставини, однак їх відсутність не змінює природи самої земельної ділянки.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач у позовній заяві стверджує, що вказана ділянка не є газоном, оскільки під сухою травою нібито не було видно дернового покриву.

Вказане твердження є виключно суб`єктивною спробою уникнути відповідальності та повністю суперечить чинному законодавству з огляду на таке: Відповідно до п. 1.10 ПДР України, газон — це ділянка однорідної території із дерновим покривом, який штучно створюється. Жодна норма ПДР України чи Закону України «Про благоустрій населених пунктів» не пов`язує статус газону з його поточним вегетаційним станом (кольором трави, ступенем її висихання чи порою року).

Тимчасові зміни природного стану рослинності (в`янення, засихання в літній період або витоптування) не припиняють статус цієї території як елементу благоустрою.

Більше того, паркування транспортного засобу Позивача вагою понад тону на такій ділянці призводить до остаточного знищення кореневої системи трав та руйнування структури ґрунту, що прямо заборонено ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Згідно з усталеною судовою практикою (зокрема, позицією, висловленою у подібних правовідносинах щодо застосування п.п. «є» 15.10 «є» ПДР), відсутність яскраво вираженого зеленого насадження в момент фіксації правопорушення не звільняє водія від обов`язку дотримуватись правил стоянки. Ділянка відокремлена від проїзної частини бордюрним каменем та конструктивно не призначена для руху чи стоянки авто, що було очевидним для будь-якого водія, який діє розумно та добросовісно.

Таким чином, наведені Позивачем доводи не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення, а зводяться виключно до спроб поставити під сумнів окремі технічні та формальні аспекти оформлення матеріалів справи, які не впливають на встановлення об`єктивних обставин правопорушення. При цьому Позивач не заперечує факту перебування належного йому транспортного засобу саме на спірній земельній ділянці, а лише намагається надати інше тлумачення її правовому статусу та зовнішньому вигляду.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Нормами ч.ч.1-3 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.

Крім того, суд приймаючи рішення звертає увагу на те, що відповідно до висновку Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 17 травня 2018 року у справі №670/346/17, було зазначено наступне: «доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (передбачені статтею 251 КУпАП).».

В справі ЄСПЛ «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 03.04.2008 року вказано, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підстави для сумніву, що відповідач діяв неправомірно. Навпаки, відповідно до п. 2 ст. 90 КАС України, жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. В даному випадку, пояснення позивача вказують лише на його намагання уникнути несприятливих для нього наслідків у зв`язку із притягненням до адміністративної відповідальності, але не вказують на неправомірність дій відповідача. Однак суд не є засобом для сторін та не толерує зловживання правами.

Суд вважає, що відповідач виконав обов`язок, передбачений ч. 2 ст. 77 КАС та надав суду докази щодо правомірності прийнятого ним рішення стосовно позивача.

Оскільки фотоматеріалами справи беззаперечно доведено, що автомобіль Позивача був віддалений від проїзної частини та тротуару, не має твердого покриття, містить залишки дернового та трав`яного покриву і за своїми зовнішніми ознаками відповідає території, призначеній для озеленення, суд констатує порушення умови щодо паркування на «газоні». Твердження Позивача про те, що відповідач не довів, що конкретна поверхня у фактичному місці розташування транспортного засобу відповідає всім ознакам газону за таких умов не спростовують факту вчинення правопорушення, оскільки матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка, на якій знаходився транспортний засіб Позивача конструктивно відокремлена від проїзної частини бордюрним каменем; входить до складу озелененої території вздовж Фонтанської дороги; містить багаторічні зелені насадження (дерева); не має ознак проїзної частини, облаштованого майданчика для паркування транспортних засобів або спеціально відведеної автостоянки.

Оцінюючи матеріали фотофіксації, надані інспектором Відповідача, суд вважає їх належними, достовірними та достатніми в розумінні примітки до ст. 14-2 та ст. 251 КУпАП, оскільки вони містять чіткі дані щодо дати, точного часу, географічних координат та положення об`єкта відносно нерухомих орієнтирів з різних ракурсів.

Враховуючи, що факт вчинення адміністративного правопорушення та правомірність винесення оскаржуваної постанови доведені Відповідачем на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, а аргументи Позивача повністю спростовані матеріалами фотофіксації та сталою судовою практикою, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим у задоволенні позову відмовляє.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 72-77, 90, 241-246, 257, 262, 286 КАС України, ст.ст. 122, 251, 283 КУпАП, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 16 вересня 2026 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН