Суд: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №130/1659/26
Суддя: Заярний А. М.
2/130/1736/2026
130/1659/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2026 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
У травні 2026 року позивач звернувся до суду з указаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 19560,71 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2035108776. Згідно цього договору відповідач отримав кредит на придбання товару.
Відповідно до Кредитного договору, визначено умови обслуговування Кредитної лінії. Зокрема, комісія за управління кредитом у розмірі 3% щомісячно. Протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних. Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів на рахунок погашення боргових зобов`язань. Датою (моментом) надання банком та отримання позичальником кредиту вважається дата підписання позичальником кредитного договору. Кредит надається шляхом перерахування за дорученням позичальника коштів на поточний рахунок Продавця 1 на придбання товару. У разі отримання кредиту також і на оплату послуг у продавця та/або на оплату комісійної винагороди за видачу кредиту, кредит надається шляхом перерахування відповідної частини кредиту на поточний рахунок продавця послуг та/ або утримання банком комісійної винагороди за видачу кредиту.
АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання за Кредитним договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, що підтверджується наданими доказами, зокрема розрахунком заборгованості.
Відповідачем кредитні кошти отримані та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості. Так, останній платіж Відповідачем було внесено 08.04.2021. У порушення умов Кредитного договору Відповідач свої зобов`язання не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.
24.03.2023 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу №24/03/23, згідно якого до позивача перейшло право вимоги за Кредитним договором №2035108776, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
Станом на день відступлення права вимоги (у відповідності до розрахунку заборгованості) загальний розмір заборгованості становить 19 560,71 гривень вказана сума заборгованості включає: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19 556,74 гривень, заборгованість за відсотками у розмірі 3,97 гривень.
Оскільки відповідач свої зобов`язання за указаним Кредитним договором перестав виконувати, позивач вирішив звернутися до суду для стягнення коштів у примусовому порядку.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
Відзив на позов відповідачка не подавав.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАВИ ТА КЛОПОТАННЯ.
28.05.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін 14.09.2026.
Представник позивача Кириченко О.М. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Також вказала, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідача було повідомлено про розгляд судом даної цивільної справи, шляхом направлення за його зареєстрованим місцем проживання, яке перевірено згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.39), ухвали суду про відкриття провадження у справі, Однак 19.06.2026 на адресу суду повернувся конверт з довідкою про причини повернення з відміткою «адресат відсутній», № повідомлення R0 67189256199.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку – суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин 7 та 8 статті 128 ЦПК України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
Водночас 14.09.2026 відповідач ОСОБА_1 в приміщенні суду ознайомився з матеріалами справи.
У визначений судом строк сторони клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляли, заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило.
З огляду на вищезазначене суд, на підставі частини п`ятої статті 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Суд, дослідивши матеріали цивільного позову, установив, що 21.12.2020 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2035108776. Згідно цього договору Банк надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 29578,88 грн на придбання товару.
Відповідно до Кредитного договору, визначено умови обслуговування Кредитної лінії. Зокрема, комісія за управління кредитом у розмірі 3% щомісячно. Протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних. Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів на рахунок погашення боргових зобов`язань. Датою (моментом) надання банком та отримання позичальником кредиту вважається дата підписання позичальником кредитного договору. Кредит надається шляхом перерахування за дорученням позичальника коштів на поточний рахунок Продавця 1 на придбання товару. У разі отримання кредиту також і на оплату послуг у продавця та/або на оплату комісійної винагороди за видачу кредиту, кредит надається шляхом перерахування відповідної частини кредиту на поточний рахунок продавця послуг та/ або утримання банком комісійної винагороди за видачу кредиту.
Кредитний договір №2035108776 складається із: - Кредитного договору, Додатку №1 до цього договору (графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту), Паспорту споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), Додатку №1 до Паспорту (орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту). В усіх указаних документи є підпис відповідача (а.с.18-20).
Факт отримання та користування відповідачем кредитними коштами підтверджується Випискою з рахунку приватного клієнта №2035108776 (а.с.22-23 зворот).
24.03.2023 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу №24/03/23, згідно якого до позивача перейшло право вимоги за Кредитним договором №2035108776 від 21.12.2020, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
Станом на день відступлення права вимоги (у відповідності до розрахунку заборгованості та Витягу з додатку №1 до договору факторингу) загальний розмір заборгованості становить 19 560,71 гривень вказана сума заборгованості включає: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19 556,74 гривень, заборгованість за відсотками у розмірі 3,97 гривень (а.с.9-17), що також підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.21).
23.09.2026 позивачем відповідачу було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором. Однак дана вимога не була отримана відповідачем, а була повернута за закінченням терміну зберігання (а.с.24-25).
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.
МОТИВИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частинами 1 та 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як визначено у ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Наслідки порушення договору позичальником передбачені у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як визначено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як визначено ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положення ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно з ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх досліджені, встановив, що відповідач в порушення умов Кредитного договору №2035108776 та норм ЦК України, не виконав взяті на себе зобов`язання як перед первісним кредитором, так і перед фактором, до якого перейшло право вимоги за указаним Договором, а тому приходить до висновку про повне задоволення позову, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати позивача, понесені ним при подачі позовної заяви до суду підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а саме: сплачений судовий збір - 2662,40 грн (а.с.8) та витрати на професійну правничу допомогу - 5000 грн (а.с.32-37). При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд звернув увагу на таке. У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, принципи диспозитивності та змагальності, не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, Суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість за кредитним договором №2035108776, яка становить суму у розмірі 19 560,71 грн та судові витрати у розмірі 7662,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони у справі: позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», місцезнаходження: 49001 м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9, ЄДРПОУ 43115064).
Відповідач – ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua