Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №128/320/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/320/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 вересня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участі секретаря Дусанюк Н.О.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин,

УСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, яка обґрунтована тим, що «він є рідним племінником ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі виникла необхідність отримати свідоцтво про його народження з метою документального підтвердження спорідненості для реалізації його законних прав, пов?язаних із встановленням родинного зв?язку, оформленням спадщини та, зокрема, участі у процедурі опікунства його двоюрідного брата ОСОБА_3 . Звернувшись до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), він отримав усну відмову у видачі свідоцтва про народження, оскільки в актовому записі про народження замість « ОСОБА_4 » було виявлено інше прізвище – « ОСОБА_5 », що, на їхню думку, унеможливлює ідентифікацію особи. При цьому не було враховано, що особа з іменем « ОСОБА_5 » не фігурує в жодному офіційному документі, в той час як « ОСОБА_4 » чітко згадується в рішенні Немирівського районного суду Вінницької області від 04.12.2020, у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 від 18.05.2017. Державним архівом Вінницької області 11.07.2025 було надано відповідь №08-1724/7, якою було повідомлено про неможливість надання довідки про одруження ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Таким чином, він не має змоги отримати необхідні документи для підтвердження його родинних зав`язків з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , окрім як в порядку окремого провадження. Тому просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним племінником ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 02.02.2026 заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк для усунення недоліків.

05.02.2026 заявник ОСОБА_1 подав до суду клопотання про усунення недоліків заяви.

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 09.02.2026 відкрив провадження у справі та призначив судовий розгляд у порядку окремого провадження.

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 14.05.2026 у справі № 128/320/26 замінив заінтересовану особу Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на заінтересованих осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Судовий розгляд відкладався з поважних причин.

У судове засідання 14.09.2026 учасники справи не з`явились, хоч про день, час та місце розгляду справи повідомлялись судом у встановленому законом порядку.

Заявник ОСОБА_1 у попередньо поданій до суду письмовій заяві зазначив, що у зв?язку з проходженням військової служби він позбавлений можливості особистої участі в судовому засіданні, тому просить розглянути справу № 128/320/26 без його участі.

Заінтересована особа ОСОБА_3 попередньо подав до суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, не заперечує проти встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .

Заінтересована особа ОСОБА_2 попередньо подала до суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, не заперечує проти встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .

У частині третій статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Будь-які інші заяви та/або клопотання учасники справи до суду не подавали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання 14.09.2026 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оглянувши письмові докази по справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом установлено, що батьками ОСОБА_1 записані ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 11.06.1980.

Немирівський районний суд Вінницької області рішенням від 04.12.2020 (справа № 930/2022/20) ухвалив «Встановити, що ОСОБА_6 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 , є чоловіком ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 . Визнати за ОСОБА_11 та ОСОБА_1 право в порядку спадкування за законом, по 1/2 за кожним, на житловий будинок А загальною площею 65,6 кв.м, житловою площею 22,8 кв.м, з відповідними частками господарських будівель і споруд, а саме: сараю Б, сараю В, споруди №1-2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 », що підтверджується копією такого рішення.

ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Вінниця помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.05.2017.

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , записані ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 14.11.1987.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 27.04.1963, батьками ОСОБА_9 записані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

У свідоцтві про народження № НОМЕР_5 від 19.04.1965 зазначено, що батьками « ОСОБА_5 », 05.02.1947 є « ОСОБА_12 » та « ОСОБА_13 ».

ОСОБА_14 , підпис якої перевірено старостою Сподахівського старостинського округу, у своїх письмових поясненнях, поданих до суду 06.07.2026, зазначила, що «вона є далекою родичкою ОСОБА_7 ; в дитинстві завжди підтримували родинні зв`язки, спільно відзначали свята; їй достовірно відомо з особистого спілкування та повсякденного життя, так як вона працює продавцем в місцевому магазині з 1972 року, що ОСОБА_9 , 1945 року народження, і ОСОБА_4 , 1947 року народження, є рідними братами – ОСОБА_15 , а ОСОБА_1 , 1980 року народження, є племінником ОСОБА_4 ; в дитинстві вони проживали однією сім`єю за спільною адресою по АДРЕСА_1 ».

ОСОБА_16 , підпис якого перевірено старостою Сподахівського старостинського округу, у своїх письмових поясненнях, поданих до суду 06.07.2026, зазначив, що «він є колишнім сусідом ОСОБА_7 , з якою товаришувала його покійно мати ОСОБА_17 , 1921 року народження; він в дитинстві неодноразово в них бував; йому достовірно відомо з особистого спілкування та повсякденного життя, що ОСОБА_9 , 1945 року народження, і ОСОБА_4 , 1947 року народження, є рідними братами – ОСОБА_15 , а ОСОБА_1 , 1980 року народження, є племінником ОСОБА_4 ».

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи немайнових прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти – це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. З точки зору права всі життєві факти, які так чи інакше зачіпають суспільні відносини, поділяються на юридично значущі та юридично байдужі, з якими пов`язують виникнення будь-яких юридичних наслідків.

Однак не всі життєві обставини є юридичними фактами. Життєві факти (обставини) стають юридичними фактами не самі по собі або в силу якихось особливих властивостей, а внаслідок визнання їх такими державою і закріплення в законі.

Закон надає юрисдикції суду встановлювати факти, що мають юридичне значення, але при певних умовах: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відмовити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Спір про право характеризує такий стан відносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків, здійснення яких неможливо без судового втручання.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Факти, що мають юридичне значення, встановлюються в судовому порядку, коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки для заявника: право на спадщину; право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 (справа № 320/948/18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 (справа № 643/6447/19), від 03.02.2021 (справа № 644/9753/19), від 18.11.2020 (справа № 554/3600/19), від 25.11.2020 (справа № 636/4087/19), від 19.06.2019 (справа № 752/20365/16-ц), від 05.12.2019 (справа № 750/9847/18).

Заявник ОСОБА_1 стверджує, що він є племінником ОСОБА_4 , оскільки його батько ОСОБА_9 та ОСОБА_4 були рідними братами.

Однак у записі про народження ОСОБА_4 останній зазначений як « ОСОБА_5 », а його батьки – « ОСОБА_12 » та « ОСОБА_13 », у зв`язку з чим заявник не може підтвердити факт родинних відносин з дядьком ОСОБА_4 .

Тому встановлення факту, про який просить ОСОБА_1 , породжує для останнього юридичні наслідки, від яких залежать його немайнові права.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Згідно з п. 7 Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.01.2025 (справа № 205/4972/23) зазначив, що родинні відносини (споріднення) (у теорії права) – це кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту родинних відносин, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Наявність факту родинних відносин можуть підтвердити такі докази: автобіографії, фотографії, листи, як ділового так і особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, господарські книги, домові книги, а також інші документи; листи органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; покази свідків, котрі можуть підтвердити про взаємовідносини померлого із заявником.

Верховний Суд у постанові від 11.02.2022 (справа № 947/22756/19) зауважив, що цивільне законодавство не передбачає обов`язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки, реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, сторона подає ті докази, які, на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування.

Заявник ОСОБА_1 надав суду усі наявні у нього документи на підтвердження родинних відносин між ним та померлим ОСОБА_4 , а також долучив до матеріалів справи письмові пояснення ОСОБА_18 і ОСОБА_16 , які підтвердили факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а саме: що ОСОБА_1 являється рідним племінником ОСОБА_4 .

Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду письмові заяви, у яких зазначили, що не заперечують проти встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .

Під час розгляду даної заяви про встановлення факту родинних відносин спору про право виявлено не було.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява № 4909/04).

Керуючись статтями 13, 89, 95, 211, 247, 258, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин – задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , являється рідним племінником ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заявник ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Дата складення повного судового рішення – 16.09.2026.

СУДДЯ