Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №126/1179/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1179/26

Провадження № 2/126/1358/2026

"08" вересня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Бурлака А. І.,

у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Новий Колектор" звернулося в суд з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 5485059 від 24.04.2025 в розмірі 91 210 грн. 42 коп. та судові витрати в справі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між ТОВ "Лінеура" правонаступником якого є ТОВ «Новий Колектор» та ОСОБА_1 24.04.2025 року укладено кредитний договір № 5485059. Відповідно до умов договору позичальниці надано кредит у розмірі 18 500,00 грн., на наступних умовах: строк, на який надається кредит - 360 днів; періодичність платежів кожні 15 днів. Згідно п.1.2. Договору на умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Пунктом 1.4.1. договору позичальнику встановлюється стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього договору. Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9778%. Згідно п. 2.1. Договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Відповідно до умов договору № 5485059 від 24.04.2025 року позивачем надано відповідачці кредит у розмірі 18 500,00 грн, що належним чином підтверджується офіційним листом про перерахунок коштів ТОВ "Універсальні платіжні рішення", інформація в якому належить до таємниці надавача платіжних послуг відповідно до Закону України «Про платіжні послуги». Отже, Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі.

В свою чергу відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 91 210,42 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 24143,38 грн., за відсотками – 54817,04 грн., штраф - 12250 грн., чим порушуються права та інтереси позивача.

27.01.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий Колектор» було укладено договір факторингу № С7-270126-1, відповідно до якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 5485059 від 24.04.2025, боржником за яким являється ОСОБА_1

03.02.2026 позивачем на фінансовий номер телефону відповідачки НОМЕР_2 направлено СМС-повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором № 5485059 від 24.04.2025 року на підставі договору факторингу № C7-270126-1 від 27.01.2026 року та зазначено нового кредитора — ТОВ «Новий Колектор».

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, відзиву на позовну заяву не подавала.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що між ТОВ "Лінеура Україна", правонаступником якого є ТОВ «Новий Колектор» та ОСОБА_1 24.04.2025 року укладено кредитний договір № 5485059. Відповідно до умов договору позичальниці надано кредит у розмірі 18500,00 грн., на наступних умовах: строк, на який надається кредит - 360 днів; періодичність платежів кожні 15 днів. Згідно п.1.2. Договору на умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Пунктом 1.4.1. договору позичальниці встановлюється стандартна процентна ставка становить 0,9778% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього договору. Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9500%. Згідно п. 2.1. Договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Крім того, 27.04.2025 між ТОВ «Лінеура Україна», правонаступником якого є ТОВ «Новий Колектор», та відповідачкою укладено додатковий договір до договору № 5485059 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24 квітня 2025 року. Відповідно до умов зазначеного додаткового договору сторони погодили збільшення суми кредиту на 6 000,00 грн, у зв`язку з чим внесли відповідні зміни до договору. Зокрема, згідно з пунктом 1.3 додаткового договору пункт 1.2 договору викладено в новій редакції, відповідно до якої товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту визначено як кредит, а загальну суму кредиту встановлено у розмірі 24 500,00 грн.

Відповідно до умов договору № 5485059 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.04.2025 року та додаткового договору від 27.04.2025 року до зазначеного договору кредитодавцем надано позичальнику кредитні кошти у загальному розмірі 24 500,00 грн. Факт перерахування зазначених коштів позичальнику підтверджується офіційним листом ТОВ «Пейтек» про перерахунок коштів. Отже, кредитором виконано свої зобов`язання за договором в повному обсязі. В свою чергу відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № 5485059 від 24.04.2025, у зв`язку з чим станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 91 210,42 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 24 143,38 грн., за відсотками 54 817,04 грн та штраф 12250,00 грн.

27.01.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий Колектор» було укладено договір факторингу № С7-270126-1, відповідно до якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 5485059 від 24.04.2025, боржницею якою є ОСОБА_1

03.02.2026 позивачем на фінансовий номер телефону відповідачки НОМЕР_2 направлено СМС-повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором № 5485059 від 24.04.2025 року на підставі договору факторингу № C7-270126-1 від 27.01.2026 року та зазначено нового кредитора — ТОВ «Новий Колектор».

Відповідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України "Про електронну комерцію"визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Новий Колектор» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачкою ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року на території України з 24.02.2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 12250,00 грн. задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Новий Колектор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., ціна позову становила 91 210,42 грн, позов задоволено на суму 78960,42 грн., тобто на 86,57%, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2305,58 грн. судового збору та витрати, понесені позивачем у зв`язку з направленням копії позовної заяви з додатками відповідачу, у розмірі 288,18 грн, з яких з відповідачки підлягає стягненню пропорційно задоволеним вимогам 249,58 грн.

Керуючись ст.ст.259, 264-265,268, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (код за ЄДРПОУ: 43170298, 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд.13, оф.601) заборгованість за Кредитним договором № 5485059 від 24.04.2025 року в розмірі 78960,42 грн. (сімдесят вісім тисяч дев`ятсот шістдесят гривень 42 копійок). Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2305,58 (дві тисячі триста п`ять гривні 58 коп.) та витрат понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачці в розмірі 249,58 (двісті сорок дев`ять грн. 58 коп.). В решті позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, тобто, у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В. І. Губко