Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №126/1172/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1172/26

Провадження № 2/126/1346/2026

"08" вересня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Бурлака А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит - Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФК "Кредит -Капітал" звернулося в суд з даним позовом, в якому просять стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 16886-12/2024 від 08.12.2024 в розмірі 18600,00 грн. та судові витрати в справі. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 08.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №16886-12/2024, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачці фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідачка не виконувала свої зобов`язання – не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором. 24.03.2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ "ФК"Кредит-Капітал", уклали Договір факторингу № 24032025. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ "ФК"Кредит-Капітал набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 16886-12/2024 від 08.12.2024. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена. Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідачки перед позивачем становить 18600,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 6000,00 грн.; заборгованість за відсотками – 7200,00 грн., заборгованість за штрафом – 5400,00 грн. Представник ТОВ "ФК" Кредит-Капітал" подав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у відсутність представника, не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Відповідачка повторно в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена за зареєстрованим місцем проживання, відзив на позов, заяви про розгляд справи у її відсутність або відкладення розгляду справи до суду не надходили. Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі. Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Судом встановлено, що 08.12.2024 між ТОВ «Старт Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 16886-12/2024. Відповідно до умов якого позикодавець надає позичальнику кредит у сумі 6000,00 грн (п. 1.1. Договору) строком на 120 днів (п. 1.2. Договору) із застосуванням денної процентної ставки 1,00% та застосовується у межах строку кредитування (п. 1.4.1. Договору). У п. 1.6. Договору сторони погодили, що кредитні кошти надаються товариством у безготівковій формі у національній валюті шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки 5457-08ХХ-ХХХХ-4807 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Відповідно до п. 7.1. Договору, цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку вказаного в п.1.2 цього Договору. Вказаний Договір разом із Паспортом споживчого кредиту до нього з аналогічними Договору умовами підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «Y145», що свідчить про повне ознайомлення відповідачки із умовами кредитування в ТОВ «Стар Файненс Груп» та повне погодження ним цих умов. Первісний кредитор свої зобов`язання за Договором виконав та надав відповідачці грошові кошти в обумовленому Договором розмірі, що підтверджується листом ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №3426-260217120829 від 17.02.2026, що надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, 08.12.2024 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Стар Файнес Груп» на суму 6000, 00 грн на картку № НОМЕР_1 . Водночас, в порушення вимог договору, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконала, не повернула кредитні кошти та не сплатила проценти за користування ними, внаслідок чого, станом на дату закінчення строку кредитування заборгованість за вказаним Договором становить 18600,00 грн, з яких 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 7200,00 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом, 5400,00 грн. заборгованість за штрафом. Вказане підтверджується розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором ТОВ «Стар Файненс Груп» за Кредитним договором № 16886-12/2024 від 08.12.2024. 24.03.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ "ФК" Кредит-Капітал" укладено Договір факторингу № 24032025, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 16886-12/2024 від 08.12.2024, що укладений між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 . Факт укладення Договору факторингу № 24032025 від 24.03.2025 та передання права вимоги за кредитним договором № 16886-12/2024 від 08.12.2024 підтверджується платіжною інструкцією №5943 від 24.03.2025, скріпленим печатками і підписами сторін Витягом із Реєстру боржників до вказаного Договору стосовно заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 16886-12/2024 від 08.12.2024 на загальну суму 18600,00 грн, з яких 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 7200,00 грн заборгованість за відсотками, 5400,00 грн. -заборгованість за штрафами. Отже, позивач ТОВ "ФК" Кредит-Капітал" набув права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 16886-12/2024 від 08.12.2024. З метою досудового врегулювання спору позивачем відповідачці листом за вих. № 5670/2293 від 11.05.2026 року надіслано досудову вимогу про зобов`язання погасити заборгованість за кредитним договором №16886-12/2024, яка залишена ОСОБА_1 без реагування. Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ "ФК" Кредит-Капітал" та відповідачкою ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також із їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини). Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Окрім того, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», який регулює відносини між кредиторами, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит, в тому числі (ст. 3 Закону) передбачено права кредитодавця стягувати з позичальника комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів. За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів. Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису. Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору. Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором. Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги). Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства. Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором. Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 08.12.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачкою укладено договір про надання фінансового кредиту № 16886-12/2024. За вказаним договором позичальниця отримала кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №3426-260217120829 від 17.02.2026, що надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Указані встановлені обставини дозволяють суду зробити висновок про те, що відповідачкою грошові кошти за цим кредитним договором були отримані на виконання умов договору. Однак ОСОБА_1 у визначеному договором порядку не виконала свій обов`язок щодо повернення кредитних коштів та не сплатила проценти за користування ними. Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 08.12.2024 по 24.03.2025 утворилася заборгованість в розмірі 18600,00 грн. Вказаний розрахунок здійснено в межах погодженого сторонами строку договору з застосуванням процентної ставки визначеної договором, а тому суд вважає вказаний розрахунок відсотків вірним. При цьому відповідачкою не надано доказів на спростування вказаного розрахунку та розміру заборгованості за відсотками. З приводу стягнення штрафу за кредитним договором у розмірі 5400,00 грн., то суд вважає необхідним зазначити наступне. Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Разом з тим, положеням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Враховуючи ту обставину, що неустойка, яка передбачена кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, тобто після 24 лютого 2022 року, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні. Таким чином, даючи юридичну оцінку доказам, суд вважає, що відповідачка отримала кредитні кошти, але свої зобов`язання по їх поверненню та сплати відсотків належним чином не виконувала, тому зобов`язана повернути позивачу борг в загальному розмірі 13200,00 грн. (заборгованість за тілом та процентами), у зв`язку з чим позов слід задовольнити частково. Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (70,97%) в розмірі 1889,51 грн. Вирішуючи питання щодо обґрунтованості стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн., то суд вважає зазначити наступне. Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу. Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються в разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Слід зазначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу. Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог. До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про налання праової допомоги №0107 від 01.07.2025 року, акт наданих послуг №0107 від 01.07.2025, детальний опис наданих послуг, ордер. Згідно з п. 2.3. договору про надання правової допомоги, вартість наданих послуг правової допомоги за одну кредитну справу складає 8000,00 грн. без ПДВ. Відповідно до детального опису наданих послуг, адвокатським об`єднанням було надано наступну юридичну допомогу: усну консультацію тривалістю 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи тривалістю 2 год., погодження правової позиції тривалістю 30 хв., складення позовної заяви тривалістю 3 год. 30 хв. та подання заяви до суду. Всього витрачено 6 год. 30 хв. З огляду на викладене, надання представником позивача таких правничих послуг як усної консультації та погодження правової позиції, не можуть включатися до витрат на правову допомогу, оскільки вони не підтвердженні належними доказами. Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 року № 640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі № 420/4820/19 тощо). Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, враховуючи категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони позивача, її публічним інтересом, співмірність даних витрат, які суд вважає завищеними, тому суд вважає такими, що підлягають до задоволенню витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням часткового задоволення позову з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1889,51 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн., які суд визнав обґрунтованими та співмірними з обсягом наданих правничих послуг. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 204, 207, 526, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит - Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - частково задовольнити . Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (місцезнаходження за адресою: вул. Смаль-Стоцького буд.1, корпус 28, м. Львів, 79018; ЄДРПОУ 35234236, ІВАN: НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) заборгованості за кредитним договором №16886-12/2024 від 08.12.2024 в розмірі13200,00 (тринадцять тисяч двісті грн 00 коп.) гривень. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (місцезнаходження за адресою: вул. Смаль-Стоцького буд.1, корпус 28, м. Львів, 79018; ЄДРПОУ 35234236, ІВАN: НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 1889,51 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Суддя В. І. Губко