Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №947/24182/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/24182/26

Провадження № 1-кп/947/1077/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026162480000237 від 18.02.2026 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, громадянина України, українець, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, є особою з інвалідністю 2-ої групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_1 , раніше судимий:

-06.09.2024 р. Київським районним судом міста Одеси за ч.1 ст. 309 КК України, до покарання в виді пробаційного нагляду строком на 1 рік;

-07.07.2025 року Київським районним судом міста Одеси за ч.3 ст. 389 КК України, до покарання в виді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ч. 1 ст. 74 КК України звільнити від призначеного покарання;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, ОСОБА_5 , будучи достеменно обізнаним про те, що постановами Хаджибейського районного суду міста Одеси від 09.07.2025 у справі N? 521/10571/25, що набрала 22.07.2025, відповідно до якої його позбавлено права керування транспортними засобами на 5 років, та від 09.07.2025 у справі N? 521/10569/25, що набрала законної сили 22.07.2025, відповідно до якої його позбавлено права керування транспортними засобами на 10 років, а також від 16.12.2025 у справі N? 521/20958/25, що набрала законної сили 24.02.2026, відповідно до якої його позбавлено права керування транспортними засобами на 10 років, та постановою Київського районного суду міста Одеси від 11.02.2026 року у справі N?947/94/26, що набрала законної сили 24.02.2026 року, відповідно до якої його позбавлено права керування на 10 років, діючи з єдиним умислом, спрямованим на невиконання постанов судів щодо позбавлення права керування транспортними засобами, з мотивів явної неповаги до судових рішень, що набрали законної сили, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання фізичними та юридичними особами на всій території України, 18.02.2026 р. ОСОБА_5 , керував автомобілем марки Chevrolet Aveo з д.н.з. НОМЕР_2 від невстановленого місця до будинку № 2 по вулиці Світанку у місті Одесі, та о 08:10 год. був зупинений працівниками поліції.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України, за кваліфікуючими ознаками - умисне невиконання постанови суду, що набрало законної сили.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, визнав повністю, та пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєних ним злочину, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив вищеописані та встановлені судом обставини справи, а саме: він дійсно будучі обізнаним про наявність постанов про позбавлення його права керування транспортними засобами, 18.02.2026 року керував автомобілем марки Chevrolet Aveo з д.н.з. НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками поліції. У скоєному щиро кається, просив суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_5 та дослідженням матеріалів характеризуючи його особу.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 382 КК України за кваліфікуючими ознаками - умисне невиконання постанови суду, що набрало законної сили.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченогоОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше неодноразово судимий, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, враховуючи обставини які пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме: визнання вини, щире каяття у скоєному, відсутність обставин які обтяжують покарання, обвинувачений публічно вибачився за свої дії, висловив жаль за скоєне, враховуючи вищезазначені обставини, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає доцільним і можливим призначити покарання ОСОБА_5 у вигляді штрафу, так як вважає це покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

Крім того, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді штрафу, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395,615 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення спеціаліста для надання інформації захищеного водяним знаком інформаційного прдукту на компакт - диску у розмірі 240 (двісті сорок) гривень 99 копійок.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1