Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №496/6859/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/6859/26

Провадження № 3/496/2492/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління ДПС в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

До Біляївського районного суду Одеської області надійшли вищевказані матеріали.

08.09.2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Латій О.В. надала заперечення з викладеними обґрунтуваннями, просить провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що не викладено об`єктивну сторону інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП: не зазначено час, дату та місце вчинення порушення. Вказані у протоколі дати (07.08.2026 та 10.08.2026) - це дати складання та реєстрації акта перевірки, а не дати, коли ОСОБА_1 начебто не пробив чек, у протоколі має бути чітко написано, в який конкретно день та о котрій годині касир/ФОП не провів операцію через РРО. Без цього суд не може перевірити, чи не сплив 3-місячний строк для накладення штрафу (ст. 38 КУпАП). Відсутня сутня (об`єктивна сторона) правопорушення: Фраза «розрахункові операції не проводились» є занадто загальною. Інспектор зобов`язаний був конкретизувати: Який саме товар чи послугу було продано без чека, на яку саме суму було здійснено розрахунок повз касу, хто саме здійснював цю операцію. Акт перевірки не може заміняти собою фабулу. В протоколі не зазначено, у якій якості притягають ОСОБА_1 (як касира чи як ФОП, який відповідає за організацію процесу). Між тим, згідно акту фактичної перевірки безпосередньо розрахунок провела ОСОБА_2 . Крім того, представник посилається, що на акт фактичної перевірки були подані заперечення, які розглядались на комісії 02.09.2026 року. На даний час рішення ГУ ДПС в Одеській області ФОП ОСОБА_1 за наслідками розгляду заперечень на акт фактичної перевірки не прийнято. Грошові кошти, перераховані клієнтами на рахунки ФОП ОСОБА_1 , є платою за послуги з надання послуг мобільного харчування та формують дохід від надання таких послуг. Зазначені в акті порушення не мають документального підтвердження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заперечення представника ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про необхідність повернення протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення до Головного управління ДПС в Одеській області, виходячи з наступного.

Статтею 245 КУпАП визначено завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення. Такими, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, окрім іншого зазначаються місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за правопорушення, прізвища, адреси свідків та потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 182/15-32-07-06 від 11 серпня 2026 року, ОСОБА_1 вчинив правопорушення п.1,2 ст.3 ЗУ від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме розрахункові операції не проводились через РРО/ПРРО згідно з актом перевірки від 07.08.2026 року, зареєстрований 10.08.2026 року за №39519/Ж 5/15-32-07-16/ НОМЕР_1 .

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, серед іншого: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі; зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Згідно зі ст. 2 вищевказаного закону, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Склад адміністративного правопорушення складає: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, можуть бути як посадові, так і фізичні особи – суб`єкти підприємницької діяльності та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг.

Так, до матеріалів справи додано копію акта фактичної перевірки від 07.08.2026 № 39519/Ж 5/15-32-07-16/3046817813. Проте, доказів того, що ОСОБА_1 є приватним підприємцем, тобто суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, не додано.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення та доданий акт не містять відомостей про те, кому здійснювався продаж товару. Не зазначено й свідків правопорушення, тобто осіб, які б підтвердили факт здійснення продажу товару без застосування РРО.

Також, до протоколу про адміністративне правопорушення, окрім як акту не долучено будь-яких доказів, які підтверджують факт проведення розрахунку без використання реєстратора розрахункових операцій.

Так з досліджених матеріалів справи встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення не додано документу про здійснення контрольної розрахункової операції (контрольна закупка); відсутній протокол вилучення доказу - товару, який вказаний в акті перевірки; не відображено про вчинені заходи в акті перевірки, а також не задокументовано письмовими доказами факт порушення.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення від 11.08.2026 р. відносно ОСОБА_1 , не відображено в чому саме суть адміністративного правопорушення (його об`єктивна сторона).

Суд звертає увагу, що, відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч зазначеному, матеріали, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством, оскільки долучено не завірену належним чином копії: копію паспорту громадянина України ОСОБА_1 .

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, за відсутності будь-яких інших доказів також не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом , оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

При цьому, із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що принцип презумпції невинуватості вимагає, зокрема, щоб при виконанні своїх обов`язків судді не починали розгляду справи з упередженням щодо вчинення підсудним правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується; тягар доведення лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого; сторона обвинувачення має повідомити підсудного про висунуте проти нього обвинувачення (для того, щоб він міг підготувати і представити свій захист відповідно) та надати суду докази, достатні для його засудження (пункт 77 рішення у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain) від 6 грудня 1988 року, пункт 97 рішення у справі «Яношевич проти Швеції» (Janosevic v. Sweden) від 23 липня 2002 року).

Протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується із практикою та позицією ЄСПЛ.

З огляду на те, що складення та оформлення даної справи про адміністративне правопорушення виконано не належним чином, а зазначений вище недолік не може бути усунутий в суді, невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняти у справі законного й обґрунтованого судового рішення, тому суд вважає за необхідне направити дану справу до Головного управління ДПС в Одеській областідля оформлення належним чином.

Відповідно до абз. 5 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 визнана правильною практика тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративне правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному органу для належного оформлення.

За змістом ст. 278 КУпАП повернення судом матеріалів для належного оформлення не перешкоджає органу, якому повернуто такі матеріали, повторно направити їх на розгляд до суду, після належного оформлення.

Керуючись ст.ст. 245, 251, 256, 278, 283 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП повернути для належного оформлення до Головного управління ДПС в Одеській області.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Горяєв