Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №709/1213/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1213/26

2/709/989/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року с-ще Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшов позов ТОВ «Юніт Капітал» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначалося, що 19 квітня 2023 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем укладено кредитний договір шляхом підписання його електронним підписом. Надалі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на підставі договору факторингу, яке у свою чергу відступило його позивачу. У зв`язку з тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, тобто не здійснив погашення існуючої заборгованості, позивач змушений звернутися до суду з позовною вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 44989,37 гривень, а також стягнення судових витрат.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 липня

2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копія зазначеної ухвали суду була надіслана відповідачу рекомендованим листом, однак поштове відправлення повернулося до суду без вручення.

У зв`язку з цим ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від

16 липня 2026 року постановлено проводити подальший розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання 02 вересня 2026 року сторони не з`явились.

Представник позивача у позовній заяві просила провести розгляд справи за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач телефоном повідомив суд про неможливість прибути у судове засідання та просив його відкласти, про що додатково мав намір подати письмове клопотання. Проте відповідне клопотання на адресу суду не надійшло.

У судове засідання 16 вересня 2026 року відповідач вкотре не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася шляхом надсилання повістки про виклик SMS-повідомленням на особистий номер мобільного телефону, а також на електронну пошту, про що свідчать відповідні довідки, однак відзиву на позовну заяву не подав, жодних заяв чи клопотань не надіслав.

Виходячи з приписів ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та за відсутності представника позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із розглядом справи судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

19 квітня 2023 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 656093849 шляхом підписання його відповідачем електронним підписом (далі - кредитний договір).

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму

6800,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

Пунктом 8.3.1. кредитного договору передбачено, за період від дати видачі кредиту до 09 травня 2023 року включно проценти нараховуються за процентною ставкою 766,50% річних, що на день укладення договору становить 2,10% від суми кредиту за кожний день користування ним (дисконтна процентна ставка).

У п. 8.3.2. кредитного договору встановлено, що у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 09 травня 2023 року проценти нараховуються за ставкою 766,50% річних, що на день укладення договору становить 2,10% від суми кредиту за кожний день користування ним (індивідуальна процентна ставка).

Пунктом 8.4. кредитного договору визначено, що після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70% річних, що на день укладення договору становить 2,98% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Згідно з п. 7.1. кредитного договору на момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 09 травня 2023 року, а саме протягом 20 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

У п. 7.2. кредитного договору визначено, що основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1. договору;

7.2.2. дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2., або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. договору.

Відповідно до п. 11.1. кредитного договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 3 цієї ж статті Кодексу передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від

07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Таким чином судом встановлено, що кредитний договір між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем був укладений в електронній формі, тобто у письмову вигляді.

Особливості вчинення правочинів в електронній формі визначені положеннями Законом України «Про електронну комерцію».

Так, ст. 3 Закону містить визначення термінів, зокрема:

- електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;

- одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 цієї ж статті Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Зі змісту ч. 8 цієї ж статті Закону вбачається, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

У ч. 12 цієї ж статті Закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному

ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі ст. 12 Закону (у редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що кредитний договір між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже вказаний правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, а укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня

2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.

За змістом ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, воно має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов`язки відповідно до договору.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Так, отримання коштів позичальником, тобто відповідачем, підтверджується листом АТ «Універсал Банк» від 10 липня 2026 року № БТ/Е-29838 з долученим до нього рухом коштів по картці відповідача.

Порушуючи вказані вище положення законодавства та умови кредитного договору, відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» за період з 19 квітня 2023 року до 30 вересня 2025 року включно, заборгованість відповідача становила 16064,76 гривень, з яких:

- 6787,48 гривень - заборгованість за тілом кредиту;

- 9277,28 гривень - заборгованість за процентами.

30 вересня 2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та

ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/55, на підставі якого останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором, про що свідчить копія витягу з реєстру прав вимоги від 30 вересня 2025 року.

27 лютого 2026 року між ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем укладено договір факторингу № 27/0226-01, на підставі якого останній набув право вимоги до відповідача за кредитним договором, про що свідчать копії витягу з реєстру прав вимоги від 27 лютого 2026 року № 2 та акту прийому-передачі реєстру прав вимог № 2 від 27 лютого 2026 року.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Надаючи оцінку договорам факторингу, суд також звертає увагу на положення

ст. 1078 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договорів факторингу), згідно з якою предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Таким чином з дотриманням вимог діючого законодавства до позивача від первісного кредитора перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором.

Згідно з розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ «Таліон Плюс» за період з

01 жовтня 2025 року до 20 лютого 2026 року включно, заборгованість відповідача за кредитним договором становила 44989,37 гривень, з яких:

- 6787,48 гривень - заборгованість за тілом кредиту;

- 38201,89 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Судом встановлено, що позивач додаткових нарахувань до суми заборгованості відповідача не здійснював.

Перевіривши розрахунки заборгованості ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», суд не погоджується із заявленою до стягнення сумою заборгованості з огляду на таке.

22 листопада 2023 року законодавцем прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон), який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Відповідно до п. 5 розділу І цього Закону, з-поміж іншого:

1) у ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» внесено такі зміни:

- ч. 3 викладено в такій редакції:

«Обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки або інших платежів за послуги кредитодавця, включених до загальних витрат за споживчим кредитом при обчисленні реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка обчислюються на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит»;

- доповнено ч. 4 такого змісту: «Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК / ЗРК) / t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях;

- доповнено ч. 5 такого змісту: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%».

2) розділ ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено п. 17 такого змісту: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %».

Наведені норми Закону, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна процентна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - не більше 1,5%, а з 20 серпня 2024 року - не більше 1%.

Таким чином при обчисленні розміру заборгованості за процентами за користування кредитом слід враховувати поетапне зменшення розміру денної процентної ставки.

Водночас згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Повертаючись до умов цього кредитного договору загальні витрати за споживчим кредитом, за підрахунками суду, складаються із розміру процентів за користування кредитом за весь час строку дії кредитного договору, а саме:

- розміру процентів за користування кредитом, обрахованих за ставкою 2,1% в день за перші 20 днів з 19 квітня 2023 року до 08 травня 2023 року включно (дисконтний період), що становить 2856,00 гривень (6800,00 / 100 х 2,1 х 20);

- розміру процентів, обрахованих за ставкою 2,9% в день за період 09 травня

2023 року до 19 квітня 2028 року включно, що становлять 366170,48 гривень (6800,00 / 100 х 2,98 х 1807).

Отже загальні витрати за споживчим кредитом становлять 369026,48 гривень (2856,00 + 366170,48).

У зв`язку з цим денна процентна ставка за вказаним кредитним договором має бути розрахована за формулою (369026,48 / 6800,00) / 1827 х 100 та становить 2,97%.

При цьому згідно з п. 7.6. кредитного договору у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій черговості:

- у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

- у другу чергу сплачуються сума кредиту та нараховані проценти за користування кредитом;

- у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору.

Виходячи з розрахунку заборгованості первісного кредитора за період з 19 квітня 2023 року до 21 квітня 2024 року включно, з урахуванням 12 платежів відповідача за цей період на загальну суму 29797,00 гривень (3285,00 + 3999,00 + 3527,00 + 2142,00 + 1856,00 + 2356,00 + 2141,00 + 2141,00 + 2141,00 + 1927,00 + 2284,00 + 1998,00), заборгованість нарахована правомірно за ставкою 2,1% в день та становить 8149,31 гривень, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6793,85 гривень (6800,00 - 0,60 - 1,35 - 0,60 - 0,38 - 0,79 - 0,20 - 0,20 - 0,20 - 0,55 - 0,80 - 0,48) та процентів за користування кредитом у розмірі 1355,46 гривень (8149,31 - 6793,85).

Надалі розмір заборгованості, з урахуванням платежів відповідача, виходячи з порядку їх зарахування первісним кредитором в рахунок погашення заборгованості, що відображено у його розрахунку, має обраховуватися таким чином:

- розмір процентів за період з 22 квітня 2024 року до 04 травня 2024 року включно: 6793,85 / 100 х 1,5 х 13 = 1324,80 гривень; станом на 04 травня 2024 року розмір заборгованості за тілом кредиту: 6793,85 - 0,12 = 6793,73 гривень, а за процентами:

1355,46 - 1324,80 = 30,66 гривень;

- розмір процентів за період з 05 травня 2024 року до 04 червня 2024 року включно: 6793,73 / 100 х 1,5 х 31 = 3159,08 гривень; станом на 04 червня 2024 року розмір заборгованості за тілом кредиту: 6793,73 - 0,77 = 6792,96 гривень, а за процентами: 30,66 + 3159,08 - 2211,23 = 978,51 гривень;

- розмір процентів за період з 05 червня 2024 року до 04 липня 2024 року включно: 6792,96 / 100 х 1,5 х 30 = 3056,83 гривень; станом на 04 липня 2024 року розмір заборгованості за тілом кредиту: 6792,96 - 0,10 = 6792,86 гривень, а за процентами:

978,51 + 3056,83 - 2139,90 = 1895,44 гривень;

- розмір процентів за період з 05 липня 2024 року до 03 серпня 2024 року включно: 6792,86 / 100 х 1,5 х 30 = 3056,79 гривень; станом на 03 серпня 2024 року розмір заборгованості за тілом кредиту: 6792,86 - 0,10 = 6792,76 гривень, а за процентами:

1895,44 + 3056,79 - 2139,90 = 2812,33 гривень;

- розмір процентів за період з 04 серпня 2024 року до 19 серпня 2024 року включно: 6792,76 / 100 х 1,5 х 16 = 1630,26 гривень; станом на 19 серпня 2024 року розмір заборгованості за тілом кредиту: 6792,76 гривень, а за процентами: 2812,33 + 1630,26 = 4442,59 гривень

- розмір процентів за період з 20 серпня 2024 року до 02 вересня 2024 року включно: 6792,76 / 100 х 1 х 14 = 950,99 гривень; станом на 02 вересня 2024 року розмір заборгованості за тілом кредиту: 6792,76 - 0,40 = 6792,36 гривень, а за процентами:

4442,59 + 950,99 - 2139,60 = 3253,98 гривень;

- розмір процентів за період з 03 вересня 2024 року до 02 жовтня 2024 року включно: 6792,36 / 100 х 1 х 30 = 2037,71 гривень; станом на 02 жовтня 2024 року розмір заборгованості за тілом кредиту: 6792,36 - 0,40 = 6791,96 гривень, а за процентами:

3253,98 + 2037,71 - 2139,60 = 3152,09;

- розмір процентів за період з 03 жовтня 2024 року до 31 жовтня 2024 року включно: 6791,96 / 100 х 1 х 29 = 1969,67 гривень; станом на 31 жовтня 2024 року розмір заборгованості за тілом кредиту: 6791,96 - 0,72 = 6791,24 гривень, а за процентами:

3152,09 + 1969,67 - 2068,28 = 3053,48 гривень;

- розмір процентів за період з 01 листопада 2024 року до 29 листопада 2024 року включно: 6791,24 / 100 х 1 х 29 = 1969,46 гривень; станом на 29 листопада 2024 року розмір заборгованості за тілом: 6791,24 - 0,01 = 6791,23 гривень, а за процентами:

3053,48 + 1969,46 - 2067,99 = 2954,95 гривень;

- проценти за період з 30 листопада 2024 року до 29 грудня 2024 року включно: 6791,23 / 100 х 1 х 30 = 2037,37 гривень; станом на 29 грудня 2024 року розмір заборгованості за тілом кредиту: 6791,23 - 0,70 = 6790,53 гривень, а за процентами:

2954,95 + 2037,37 - 2139,30 = 2853,02 гривень;

- проценти за період з 30 грудня 2024 року до 30 січня 2025 року включно: 6790,53 / 100 х 1 х 32 = 2172,97 гривень; станом на 30 січня 2025 року розмір заборгованості за тілом кредиту: 6790,53 - 0,40 = 6790,13 гривень, а за процентами: 2853,02 + 2172,97 - 2281,60 = 2744,39 гривень;

- проценти за період з 31 січня 2025 року до 27 лютого 2025 року включно: 6790,13 / 100 х 1 х 28 = 1901,24 гривень; станом на 27 лютого 2025 року розмір заборгованості за тілом кредиту: 6790,13 - 0,60 = 6789,53 гривень, а за процентами: 2744,39 + 1901,24 - 1996,40 = 2649,23 гривень;

- проценти за період з 28 лютого 2025 року до 28 березня 2025 року включно: 6789,53 / 100 х 1 х 29 = 1968,96 гривень; станом на 28 березня 2025 року розмір заборгованості за тілом кредиту: 6789,53 - 0,59 = 6788,94 гривень, а за процентами:

2649,23 + 1968,96 - 2067,41 = 2550,78 гривень;

- проценти за період з 29 березня 2025 року до 30 квітня 2025 року включно: 6788,94 / 100 х 1 х 33 = 2240,35 гривень; станом на 30 квітня 2025 року розмір заборгованості за тілом кредиту: 6788,94 - 0,76 = 6788,18 гривень, а за процентами:

2550,78 + 2240,35 - 2352,24 = 2438,89 гривень;

- проценти за період з 01 травня 2025 року до 27 травня 2025 року включно: 6788,18 / 100 х 1 х 27 = 1832,81 гривень; станом на 27 травня 2025 року розмір заборгованості за тілом кредиту: 6788,18 - 0,44 = 6787,74 гривень, а за процентами:

2438,89 + 1832,81 - 1924,56 = 2347,14 гривень;

- проценти за період з 28 травня 2025 року до 29 червня 2025 року включно: 6787,74 / 100 х 1 х 33 = 2239,95 гривень; станом на 29 червня 2025 року розмір заборгованості за тілом кредиту: 6787,74 - 0,09 = 6787,65 гривень, а за процентами:

2347,14 + 2239,95 - 2351,91 = 2235,18 гривень;

- проценти за період з 30 червня 2025 року до 28 липня 2025 року включно:

6787,65 / 100 х 1 х 29 = 1968,42 гривень; станом на 28 липня 2025 року розмір заборгованості за тілом кредиту: 6787,65 - 0,17 = 6787,48 гривень, а за процентами:

2235,18 + 1968,42 - 2066,83 = 2136,77 гривень;

- проценти за період з 29 липня 2025 року до 20 лютого 2026 року включно:

6787,48 / 100 х 1 х 207 = 14050,08 гривень; станом на 20 лютого 2026 року розмір заборгованості за тілом кредиту: 6787,48 гривень, а за процентами: 2136,77 + 14050,08 = 16186,85 гривень.

Отже, заборгованість за кредитним договором, що підлягає до стягнення, за підрахунками суду, за тілом кредиту становить 6787,48 гривень і за процентами за користування кредитом становить 17542,31 гривень (1355,46 + 16186,85).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України вбачається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З огляду на те, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6787,48 гривень та за процентами за користування кредитом у розмірі 17542,31 гривень, а всього 24329,79 гривень (6787,48 + 17542,31), що становить 54% від розміру заявлених позовних вимог (24329,79 х 100 / 44989,37), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1437,70 гривень (2662,40 х 54 / 100).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 цієї ж статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 цієї ж статті Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5 і 6 ст. 137 ЦПК України).

Відповідач жодних клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявив.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у додатковій постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 756/8257/15.

Так, позивачем заявлено до стягнення судові витрата на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

На підтвердження наданої професійної правничої допомоги до позовної заяви додано копію договору про надання правничої допомоги від 20 січня 2026 року

№ 20/01/26-02 між позивачем та АБ «Тимошенко та Партнери» з додатком № 1, копію додаткової угоди № 25771549162 до нього від 20 квітня 2026 року, копію акта прийому-передачі наданих послуг від 05 травня 2026 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Тимошенка О.О. від 26 серпня 2010 року № 4267/10, копію довіреності від 12 лютого 2026 року.

У постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд звертає увагу, що ця цивільна справа є типовою та нескладною, а її розгляд проведено за правилами спрощеного позовного провадження. За таких обставин суд вважає перебільшеним та необґрунтованим розмір гонорару адвоката, оскільки він не є пропорційним до предмета спору.

Підсумовуючи зазначене, виходячи із критерію реальності адвокатських послуг, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, її складність та категорію, а також практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цілому, суд дійшов висновку про їх стягнення у розмірі 3000,00 гривень, що становитиме співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором від 19 квітня 2023 року

№ 656093849, укладеним між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 , у розмірі 24329,79 (двадцять чотири тисячі триста двадцять дев`ять гривень 79 копійок) гривень.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 1437,70 (одна тисяча чотириста тридцять сім гривень 70 копійок) гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інформація про сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: бул. Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Чубай