Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №711/5896/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5896/26

Номер провадження2/711/3329/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді: Казидуб О.Г.

секретаря судового засідання: Шульга А.В.

за участю:

представника позивача – за дорученням: Чумічов В.Ф.

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, на утримання малолітніх дітей,-

ВСТАНОВИВ:

Представник за довіреністю ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, на утримання малолітніх дітей.

Свої вимоги мотивує тим, що шлюб його доньки ОСОБА_2 з ОСОБА_1 Черкаським відділом реєстрації актів цивільного стану Черкаського міського управління юстиції 16 серпня 2008 року.

Від шлюбу мають дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 листопада 2009 року по справі № 2-6049/09 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з березня 2009 року та до досягнення неповнолітнім сином повноліття.

Вказує, що дане рішення не виконується з серпня 2009 року, аліменти на утримання дитини надходили не регулярно і не в повному обсязі, в результаті чого утворилась значна сума заборгованості, що на квітень 2026 року становить 283594 грн. 00 коп.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 283594 грн. 00 коп.

11 червня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

02 липня 2026 року ухвалою закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача за дорученням Чумічов Вячеслав Федорович в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив його задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що визнає тільки борг.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Як встановлено в судовому засіданні, що відповідно до Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_4 . Батьком дитини зазначено – « ОСОБА_1 ».

12 листопада 2009 року рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.08.2009 року і до його повноліття.

Спору щодо батьківства відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , немає.

Відповідно до Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 8290/20.21.4068248 від 07 травня 2026 року, виконаного головним державним виконавцем Другого відділу ДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заборгованість по аліментах ОСОБА_1 на утримання дитини станом на 01 травня 2026 року становить 283594 грн. 50 коп.

Сторони не оскаржували до суду розрахунок заборгованості по аліментах, що складений державним виконавцем. Отже, підстав вважати, що державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості по сплаті аліментів, на який позивачем нараховано неустойку (пеню), невірно, - немає. Відповідно, розрахунки заборгованості по аліментах, що здійснені та надані відповідачем до суду разом із відзивом, не є такими, що спростовують розрахунки, наведені державним виконавцем.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Як передбачено частинами 1 та 2 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України»).

Відсутність гарантії виконання судового рішення у розумінні ст.6 Конвенції, якою передбачені гарантії, надані сторонам, — справедливий, відкритий і швидкий розгляд. Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п.9 ч.3 ст.129 Конституції до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження". Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

У п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосуванням судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася за незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку із несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Тлумачення статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями майнового характеру боржник зобов`язаний подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини.

Відповідачем ОСОБА_1 не спростовано наявність та суму заборгованості по аліментам, наведеним у довідці державного виконавця. Відповідач не представив суду наявності у нього підстав для звільнення від неустойки за прострочення ним сплати аліментів на утримання дитини за виконавчим листом, що виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси на виконання судового рішення.

Так, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч.1 ст.196 СК, що суд враховує при встановленні доведеності вини відповідача.

В даному випадку, суд вважає, що знаючи про судове рішення про стягнення аліментів від 17 вересня 2019 року, відповідач повинен був вчиняти дії, пов`язані з його виконанням, контролювати його виконання, оскільки, його дитина повинна мати належні та достатні засоби для існування.

Також, враховується і тривалість періодів, протягом яких він аліменти на утримання дитини не сплачував взагалі. Між тим, порушував норми чинного законодавства, що призвело до заборгованості по аліментах, яку на час розгляду справи не погасив у повному обсязі.

Доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти, у зв`язку із чим заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, відповідач не надав.

Розмір заборгованості, що визначений державним виконавцем, відповідачем не спростований. Жодних належних, допустимих та переконливих доказів в обгрунтування заперечень проти позову, відповідачем до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, надані суду письмові докази та їх належна правова оцінка вказують на наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 13.08.2009 року по 01.05.2026 року в розмірі 283594 грн. 50 коп.

При прийнятті цього судового рішення судом враховані висновки постанови ВС від 14.12.2020р. у справі № 661/905/19, постанови ВП ВС від 03.04.2019 у справі №333/6020/16.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» - від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

А тому, з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 180, 194, 195, 196 СК України, ст.ст.259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, на утримання малолітніх дітей - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 13.08.2009 року по 01.05.2026 року в розмірі 283594 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в прибуток держави судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 15 вересня 2026 року.

Головуючий: О. Г. Казидуб