Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №379/1118/26 — Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 379/1118/26

Провадження № 2/700/727/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Бесараб Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №379/1118/26, провадження №2/700/727/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», представник позивача – Омельяненко Роман Русланович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А H О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», в особі представника Омельяненка Романа Руслановича звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 19.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір №19.11.2025-100001441, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 4500,00 грн, строком на 140 днів, дата повернення кредиту – 07.04.2026. Процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1% за один день користування кредитом. Комісія пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 900,00 грн. Проценти за прострочення виконання зобов`язання відповідно до ст.625 ЦК України 170000% річних від суми заборгованості.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, відповідно до договору від 19.11.2025 та квитанції про перерахунок коштів надало відповідачу кредит у розмірі 4500,00 грн. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 16200,00 грн, що складається з тіла кредиту – 4500,00 грн, процентів в розмірі 6300,00 грн, комісії, пов`язаної з наданням кредиту – 900 грн., та відсотків, нарахованих по ст.625 ЦК України – 4500,00 грн. З урахуванням вищенаведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором 19.11.2025-1000011441 від 19.11.2025 в розмірі 16200,00 грн та судові витрати у розмірі 2802,98 грн.

10.09.2026 року відповідачем ОСОБА_1 направлено відзив на позовну заяву, з викладенням своїх заперечення проти позову, в яких відповідач позовні вимоги визнала частково у розмірі тіла кредиту 4500,00 грн, а в частині стягнення штрафних санкцій, комісії та надмірних відсотків просить суд відмовити.

11.09.2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача Чехун Ю.В. направила відповідь на відзив, в якому повністю заперечила з приводу вимог відповідача та наполягала на задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 10 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Представник позивача, повідомлений через систему «Електронний суд». Крім того в прохальній частині позовної заяви просить про розгляд справи без участі позивача та його представника, за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи.

Станом на 16.09.2026 клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Судом із матеріалів справи встановлено, що 19.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір №19.11.2025-100001441, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 4500,00 грн, строком на 140 днів, процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1% за один день користування кредитом, дата повернення кредиту – 07.04.2026. Комісія пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 900,00 грн. Крім того, сторни домовилися, що позичальник, який прострочив грошове зобов`язання за договором на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 ЦК України.

Вказаний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е256.

Відповідно до п.3.1. Договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, Комісію(ї) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором).

Відповідно до п. 4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-4829.

Згідно з п. 4.3. Договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу – день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.

Відповідно до п. 6.1 Договору Позичальник зобов`язується використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплату процентів, комісії, шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця.

27.05.2025 позивач надав відповідачу кредит у розмірі 20000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих.№1135-0806 від 08.06.2026 на підставі договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024. про успішне перераховання коштів на платіжну картку клієнта: 19.11.2025 15:21:24 на суму 4500,00 (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) грн,

номер картки 4441114407994829, номер транзакції в системі iPay.ua – 924713532,

призначення платежу: Видача за договором кредиту №19.11.2025-100001441,чим виконав свої зобов`язання своєчасно та в повному обсязі.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим, згідно розрахунку заборгованості за договором № 19.11.2025-1000001441 від 19.11.2025 року станом на 08.06.2026 виникла загальна заборгованість у розмірі 16200,00 грн: 4500,00 грн - основний борг; 6300,00 грн - залишок відсотків; 900,00 грн – залишок комісій; 4500,00 грн – залишок відсотків за ст.625 ЦК України.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».

Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ТОВ «Споживчий центр» виконало свої зобов`язання своєчасно та в повному обсязі. До теперішнього часу відповідач не сплатила в повному обсязі позивачу заборгованість, розрахунок та розмір якої зазначені в додатку до позовної заяви, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором.

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Встановлено, що відповідач з усіма умовами договору була ознайомлена, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісії, підписала договір №19.11.2025-100001441 від 19.11.2025, зобов`язалася їх виконувати, однак умови договору порушила, що не спростовано відповідачем. Отже, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення нею зобов`язання щодо їх повернення.

Враховуючи погодження сторонами умов кредитного договору, фактичного надання позичальнику кредитних коштів, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 11700,00 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 4500,00 грн, процентів в сумі 6300,00 грн., комісії за надання кредиту в сумі 900 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості з несплачених відсотків на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 4500,00 грн., суд зазначає наступне.

Заявляючи вимогу про стягнення відсотків за ст.625 ЦК України позивач покликався на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, на підставі якого, на думку позивача, дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу,пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Проте поза увагою позивача залишились положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина 2 статті 4 ЦК України).Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача відсотків, відповідно до статті 625 ЦК України за кредитним договором від 19.11.2025 в розмірі 4500,00 грн.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню, та відповідно до вимог ст. ст.526,629,1048,1054 ЦК України стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає заборгованість за кредитним договором №19.11.2025-100001441 від 19.11.2025 в загальному розмірі 11700,00 грн (4500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 6300,00 грн - заборгованість по процентам, 900,00 грн. заборгованість по комісії за видачу кредиту).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають задоволенню частково, відповідно до вимог ч.1 та ч.6 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину судового збору та витрат пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом, сплачених позивачем при зверненні до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, 11700,00 грн (вимоги позивача, які підлягають задоволенню) відповідає 72,22 % від заявленої ціни позову 16200,00грн, отже саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, що в грошовому еквіваленті становить 1922,76 грн (72,22% від суми 2662,40 грн).

Відповідно до статті 133 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Витрати на поштові відправлення (зокрема, витрати на направлення копії позовної заяви та додатків до неї іншим учасникам справи) є складовою частиною інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, та належать до судових витрат, які підлягають відшкодуванню.

За загальним правилом, якщо позов задоволено частково, такі поштові витрати розподіляються між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а в разі повного задоволення — стягуються з відповідача повністю на користь позивача.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачені ТОВ «Споживчий центр» поштові витрати в сумі 140,58 грн. підлягають частковому відшкодуванню з відповідача в сумі 101,53 грн.(140,58 *72,22%)

На підставі ст.ст.11,205,207, 512-515,526,610,612, 625-629,634,638, 1049,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.ст.410,12,81,141,223,258,259,263-265,352,354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», представник позивача – Омельяненко Роман Русланович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №19.11.2025-100001441 від 19.11.2025 в розмірі 11700,00 грн (одинадцять тисяч сімсот гривень 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 2126,46 грн (дві тисячі сто двадцять шість гривень 46 копійок) та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви з додатками у паперовій формі у розмірі 101,53грн.( сто одна гривеня 53 копійки).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 133 А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299 , р/р НОМЕР_1 , МФО 305299.

Представник позивача – Омельяненко Роман Русланович, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133 А, м. Київ,01032;

Представник позивача – Чехун Юлія Віталіївна, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133 А, м. Київ, 01032,реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_2 ;

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія БЕСАРАБ