Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №556/2294/26 — Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/2294/26

Номер провадження 2/556/1422/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2026.

Володимирецький районний су д Рівненської області в складі:

головуючого судді - Котик Л.О.

при секретарі - Соловей Г.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селищі Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід - ОСОБА_3 .

Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається із земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, площею 0,86 га, 1,97 га, 2,08 га, які розташовані на території с.Новаки Вараського району Рівненської області (на даний час - Володимирецької селищної ради), що підтверджується копіями Державних актів на право власності на земельну ділянку серія РВ №059371, №059372, №059373.

Заповіт відсутній.

Спадкоємець спадщину прийняла в порядку ч.4 ст.1268 ЦК України, оскільки на час смерті діда була неповнолітньою (повних 15 років). Позивачка є спадкоємцем 5 черги за законом.

Спадкову справу після смерті спадкодавця не заведено.

На час смерті спадкодавець проживав одиноко.

Донька спадкодавця визначена відповідачем у даній справі, оскільки спадщину не прийняла і не бажає спадкувати майно після смерті батька.

Оформити свої спадкові права позивачка не має можливості, оскільки втрачено оригінали державних актів.

Вказаний позов надійшов до суду –30 липня 2026 року.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Позивачка в підготовче судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Належним чином повідомлена відповідачка в підготовче судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає повністю.

Згідно ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 від 20.04.2004 року.

Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається із земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею 0,86 га, 1,97 га, 2,08 га, які розташовані на території с.Новаки Вараського району Рівненської області (на даний час - Володимирецької селищної ради), що підтверджується копіями Державних актів на право власності на земельну ділянку, серії РВ №059371, №059372, №059373.

Спадкову справу після смерті спадкодавця не заведено, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру від 29.07.2026 року.

ОСОБА_3 , на час смерті проживав одиноко, що підтверджується довідкою Каноницької сільської ради Вараського району Рівненської області від 08.07.2026 року №02-58/147.

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджуються: свідоцтвом про шлюб позивачки, серії НОМЕР_2 , де її дошлюбне прізвище - “ ОСОБА_4 ”; свідоцтвом про народження позивачки, серії НОМЕР_3 , де її батьком записаний - ОСОБА_5 ; свідоцтвом про народження батька позивачки, серія НОМЕР_4 , де його батьком записаний - ОСОБА_3 .

Згідно п.4.15 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012р. №295/5 (надалі - Порядок), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків. передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку.

Відповідно до п.4.16 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно (перелік документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно, міститься в ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Як зазначено в п.4.19 глави 10 розділу II Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно роз"яснення нотаріуса №567/01-16, , оскільки оригінали Державних актів на право власності на земельну ділянку, серії РВ №059371, №059372, №059373 втрачені, рекомендовано ОСОБА_3 звернутися до суду з позовом.

Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України особа має право у встановленому главою 3 Цивільного кодексу України порядку, звернутися до суду за захистом своїх порушених прав чи інтересів.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Як зазначено в статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Пунктом 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Крім того, у цьому пункті зазначено, що якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Отже, способом захисту прав та інтересів позивача у даному випадку є визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно.

З урахуванням викладеного, суд на підставі досліджених доказів приходить до висновку, що позивачка є спадкоємцем майна діда, вступила та прийняла спадщину, однак належним чином її не оформила, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, слід задовольнити.

Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позов визнано відповідачем, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.

А як в ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 177, 178, 346, 328, 1216, 1217, 1223, 1233, 1268, 1297 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7, Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", ст.ст. 4,6,8,10-13, 17-18, 30, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на земельні ділянки, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, площею 0,86 га, 1,97 га та 2,08 га, що розташовані на території с.Новаки Вараського району Рівненської області, які належали ОСОБА_3 на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку серія РВ №059371, №059372, №059373, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Котик Л.О.

Учасники процесу:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою згідно відомостей АДРЕСА_2 .