Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №545/1048/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1048/26

Провадження № 2/545/1441/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2026 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Путрі О.Г.,

при секретарі Литвинову В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 29.03.2019 між АТ «Мегабанк» та відповідачем укладено Кредитний Договір № 29-224-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «Мегабанк», розміщені на сайті АТ «Мегабанк»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний кредитний договір.

У порушення умов кредитного договору, відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує та має загальну заборгованість за кредитним договором №29-224-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами) від 29.03.2019 року в розмірі 23 439,41 грн., з яких: 9 460,81 грн. заборгованість за кредитом, заборгованість по сплаті відсотків 1607,49 грн., заборгованість зі сплати комісії 12 371,11 грн.

03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «Мегабанк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Мустанг Фінанс» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

Таким чином, новий кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до боржників за основними договорами, зокрема і до відовідача.

27.12.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Таким чином, відповідно до умов Договору № 1/12 ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за Основними Договорами.

Таким чином, ТОВ «ФК Єврокредит» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Згідно заяви про усунення недоліків від 31.03.2026 року, позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення комісії та остаточно прохав стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 16 376, 61 грн., з яких: 9460,81 грн. заборгованість за кредитом, 1 607,49 грн. заборгованість за відсотками, 5308, 31 грн. заборгованість за комісією. До вказаної заяви, представник позивача долучив розрахунок заборгованості, згідно якого вбачається, що на погашення заборгованості за кредитним договором №29-224-850-2-19-Г від 29.03.2019 року, відповідачем були внесені наступні кошти: на погашення заборгованості по тілу 18 566,10 грн., на погашення заборгованості по сплаті відсотків 8381,59 грн., на погашення заборгованості по сплаті комісії 34 419,94 грн. Крім того, прохав стягнути судові витрати.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 01.04.2026 року відкрито провадження по справі.

24.06.2026 року від предстаника відповідача – адвоката Галкіної Я.Г. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вказала, що відповідач не погоджується з позовними вимогами в частині стягнення нарахованих процентів, оскільки вважає їх необгрнтованими, такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Відповідач не згодна з даним позовом та просить суд відмовити в задоволенні позову з зв?язку з його необгрунтованістю та безпідставністю. (а.с.137-143).

У судове засідання представник позивача не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з?явилася, її інтереси в судовому засіданні представляла її представник – адвокат Галкіна Я.Г. Представник відповідача не заперечувала факт укладення кредитного договору відповідачем та отримання нею коштів, вказала, що відповідач сплачувала кредитну заборгованості по мірі фінансових можливостей. Щодо стягнення з відповідача комісії та відсотків заперечувала. На підставіцього,прохала прийняти законне та обгрунтоване рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.03.2019 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 29-224-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами) (а.с. 58).

Відповідно до п. 1.1. зазначеного кредитного договору, кредитодавець надає кредитні кошти в сумі та на умовах визначених договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками.

Кредит надається на споживчі цілі, шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою (п. 1.2. договору).

Кредитний договір № 29-224-850-2-19-Г від 29.03.2019 є договором про приєднання до Правил обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК» (пункт 1.3. договору).

Пункт 2 договору передбачає умови та порядок надання кредиту, відповідно до якого, кредит надається на строк з 29.03.2019 до 28.03.2022, загальний розмір кредиту 28026,91 грн., проценти за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості, річних 15,00 %, реальна річна процентна ставка 124,217 %, загальна вартість кредиту на дату укладення договору 67793,32 грн., розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості - 3,15 % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, розмір щомісячного платежу 1858,83 грн, процентна ставка за користування кредитом понад строк, вказаний в п. 2.2 договору 0,1%.

Позичальник зобов`язаний повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16:00 год. 28.03.2022 року (п. 3.2.1. договору).

Повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється щомісячними ануїтетними платежами передбаченими договором (п. 4.1. договору).

Нарахування процентів за користування кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (п. 4.3. договору).

У разі порушення строків сплати ануїтентних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів, кредитодавець обліковує заборгованість за кредитом в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. При цьому правовідносини сторін за цим договором не втрачають своєї чинності та діють протягом строку дії договору. З цього моменту кредитодавець припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, процентна ставки за кредитом встановлюється в розмірі, встановленому в п. 2.11. цього договору, а за невиконання прийнятих на себе зобов`язань щодо сплати ануїтентних платежів та комісійних винагород позичальник сплачує штраф у розмірі, передбаченому п. 6.3. договору (п. 4.4. договору).

Сторони погоджують та своїм підписом позичальник підтверджує, що цей договір з усіма додатками та Правила, являють у сукупності для сторін один єдиний договір, у зв`язку з цим істотні умови, які є обов`язковими для договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті договору, чи додатках до нього, так і у Правилах (п. 5.4. договору).

Підписанням кредитного договору № 29-224-850-2-19-Г від 29.03.2019, позичальник підтверджує, що з Правилами, які розміщені на офіційному сайті кредитодавця www.megabank.ua, та/або у відділеннях кредитодавця, а також умовам договору, ознайомлений і згодний (п. 5.5. договору).

Розділ 9 кредитного договору №29-224-850-2-19-Г від 29.03.2019 містить реквізити сторін та містить особистий власноручний підпис ОСОБА_1 (зворот а.с.58).

Власноручним особистим підписом ОСОБА_1 підписала заяву-анкету на отримання кредиту (а.с. 61), паспорт споживчого кредиту (а.с. 60), графік платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 59).

Відповідно до заявки на видачу готівки № TR.1966277.16406.46 від 29.03.2019 АТ «МЕГАБАНК» через касу видало ОСОБА_1 позичкові кошти в розмірі 28026,91 грн. згідно договору №29-224-850-2-19-Г від 29.03.2019 року. (а.с.57).

Позичальник кредит одержав, що відображено у виписках з його рахунку, однак свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків та комісії (за наявності) за користування кредитом відповідач виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів та не повернув кредит після закінчення строку кредитування, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 16 376, 61 грн., з яких: 9460,81 грн. заборгованість за кредитом, 1 607,49 грн. заборгованість за відсотками, 5308, 31 грн. заборгованість за комісією. (а.с. 32-39, а.с.41-48).

03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, відповідно до умов договору АТ «Мегабанк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлено право вимоги за договором № 29-224-850-2-19-Г від 29.03.2019 року. (а.с.14-16).

27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлено право вимоги за договором № 29-224-850-2-19-Г від 29.03.2019. Таким чином, ТОВ «ФК Єврокредит» наділено правом грошової вимоги до відповідача. (а.с. 12-13).

Таким чином, ТОВ «ФК Єврокредит» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Як вбачається з витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №1/12 від 27.12.2024 року, ТОВ «ФК Єврокредит» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 23 439,41 грн. з яких: 9460,81 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 1607,49 грн. –заборгованість за відсотками, 12 371,11 грн. – заборгованість по комісії. (а.с.31).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за договором № 29-224-850-2-19-Г від 29.03.2019 року станом на 13.03.2026 року становить 16 376, 61 грн., з яких: 9460 грн. заборгованість за кредитом, 1607,49 грн. заборгованість за відсотками, 5308, 31 грн. заборгованість за комісією. Згідно вказаного розрахункувбачається, що відповідачем були внесені наступні кошти: на погашення заборгованості по тілу 18 566,10 грн., на погашення заборгованості по сплаті відсотків 8381,59 грн., на погашення заборгованості по сплаті комісії 34 419,94 грн. Крім того, прохав стягнути судові витрати. (а.с.95-96).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За нормою ч. 1ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

У частині 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Щодо стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 5308,31 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином,Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Разом з тим, згідно зі статтями11,18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 зазначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №204/224/21 зазначено, що згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Так, за умовами кредитного договору №29-224-850-2-19-Г від 29.03.2019 року, п.2.8. передбачено розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,15 % щомісячно. Згідно п.2.9 договору, розмір щомісячного платежу становить 1858,83 грн.

Таким чином, встановивши у кредитному договорі №29-224-850-2-19-Г від 29.03.2019 року, плату комісійної винагороди за обслуговування кредиту щомісячними платежами, заборгованість за яку у загальному розмірі складає 5308,31 грн., банк не повідомив, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику.

При цьому слід врахувати, що у кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються Відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У свою чергу банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. Матеріали справи також не містять доказів, що споживач користувався такими послугами.

Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.11.2023 року у справі №382/1621/21, від 06.11.2023 у справі №204/224/21.

Отже, умови кредитного договору №29-224-850-2-19-Г від 29.03.2019 року, а саме п. 2.8 договору щодо сплати відповідачем щомісячної комісії за обслуговування кредиту є нікчемними, а тому в задоволенні позовної вимоги про стягнення комісії в розмірі 5308,31 грн. слід відмовити.

Натомість, з матеріалів справи, а саме розрахунків заборгованості за кредитним договором №29-224-850-2-19-Г від 29.03.2019 року та виписок по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 , вбачається, що відповідач сплатила в рахунок погашення комісії 34 419,94 грн. (а.с.96).

Отже, суд приходить до висновку про необхідність зарахування сплаченої позичальником суми комісії в загальному розмірі 34 419,94 грн. в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та по процентам за користування кредитом в загальному розмірі 11063,3 грн. (9460,81 грн. заборгованість по тілу кредиту +1607, 49 грн. заборгованість по відсоткам = 11063,3). А відтак, враховуючи, що розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками є меншим від розміру сплаченої відповідачем комісії ( 34 419,94 грн. – 11063,3 грн. = 23 356,64.- переплата по кредитному договору), суд вважає, що відповідачем в повному обсязі погашена заборгованість за кредитним договором №29-224-850-2-19-Г від 29.03.2019 року, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно з п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265, 352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г.Путря