Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №542/141/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/141/26

Провадження № 2/542/307/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді - Афанасьєвої Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання - Чиж Л.О.,

представника позивача - адвоката Остапенко І.О.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Новосанжарського санаторію-профілакторію «Антей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг тимчасового проживання, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Остапенко І.О., яка діє в інтересах позивача Новосанжарського санаторію-профілакторію «Антей» 21.01.2026 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та просила стягнути з відповідача на користь позивача кошти за надання послуг тимчасового проживання з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року в сумі 16741,00 грн., інфляційні втрати в сумі 2993,49 грн., 3% річних - 819,78 грн., вирішити питання судових витрат.

В позовній заяві посилалася на те, що 01.01.2024 року між Новосанжарським санаторієм-профілакторієм «Антей» в особі директора Бодрого А.Ф. та ОСОБА_1 було укладено договір №21 користування приміщеннями місця тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до п. 1.1. предметом вказаного договору є надання стороною 1 (Новосанжарським санаторієм-профілакторієм «Антей») стороні 2 ( ОСОБА_1 ) та членам його сім`ї послуг тимчасового проживання в місці тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб (кімната АДРЕСА_1 ) та користування приміщеннями спільного користування (кухня, душова, санвузол), територією, укомплектовані відповідним обладнанням, устаткуванням, меблями, приладами, інвентарем та іншим майном, згідно з актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору, а сторона 2 ( ОСОБА_1 ) зобов`язується оплатити надані стороною 1 (Новосанжарським санаторієм-профілакторієм «Антей») послуги.

На виконання умов вищевказаного Договору, 01 січня 2024 року між сторонами було підписано Акт приймання-передачі від 01.01.2024 року, відповідно до якого Новосанжарський санаторій-профілакторій « ІНФОРМАЦІЯ_1 » передав, а ОСОБА_1 прийняв у користування житлове приміщення, а також меблі, інвентар, обладнання та інше майно, необхідне для тимчасового проживання, перелік яких детально зазначений в Акті.

Зазначає, що свої зобов`язання з надання послуг тимчасового проживання відповідно до договору №21 про надання послуги тимчасового проживання від 01.01.2024 року, позивачем було виконано в повному обсязі.

За період з 01 січня 2024 року по 01 липня 2024 року загальна сума вартості наданих послуг тимчасового проживання, що підлягала сплаті відповідно до договору №21 про надання послуг тимчасового проживання, становить 38890,00 грн. За вказаний період відповідачем було сплачено 24440,00 грн, у зв`язку з чим за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у розмірі 14450,00 грн.

Також зазначає, що 01.07.2024 року між Новосанжарським санаторієм-профілакторієм «Антей» в особі директора Бодрого А.Ф. та ОСОБА_1 було укладено договір №21 про надання послуги тимчасового проживання.

Відповідно до п. 1.1. предметом вказаного договору є надання послуг тимчасового проживання в кімнаті АДРЕСА_1 , б та користування приміщеннями спільного користування (кухня, душова, санвузол), інвентарем, майном та обладнанням, яке знаходиться в цих кімнатах, територією, а замовник зобов`язується оплатити надані виконавцем послуги.

Відповідно до п. 2.2. вказаного договору строк надання послуги з 01 липня 2024 року по 31 грудня 2024 року.

Зазначає, що свої зобов`язання з надання послуг тимчасового проживання відповідно до договору №21 про надання тимчасового проживання від 01.07.2024 року, позивачем було виконано в повному обсязі.

За період з 01 липня 2024 року по 31 грудня 2024 року загальна сума вартості наданих послуг тимчасового проживання, що підлягала сплаті відповідно до договору про надання тимчасового проживання №21 від 01.07.2024, становить 23511,00 грн. За вказаний період відповідачем було сплачено 21220,00 грн, у зв`язку з чим за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у розмірі 2291,00 грн.

Крім того, посилаючись на ст.625 ЦК України, зазначає, що у позивача наявні правові підстави для стягнення з відповідача суми основного боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання.

Інфляційні втрати Новосанжарського санаторію-профілакторію «Антей» в зв`язку з несвоєчасною сплатою за послуги тимчасового проживання за договором №21 від 01.01.2024 року становлять 2811,14 грн., 3 % річних - 748,23 грн., за договором №21 від 01.07.2024 року становлять 182,35 грн., 3 % річних - 71,55 грн.

З огляду на те, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку, досудове врегулювання спору є неможливим. У зв`язку з цим у позивача виникли об`єктивні підстави звернутися до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 23 січня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.51-52).

Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.89).

Представник позивача адвокат Остапенко І.О. в судовому засіданні підтримала заявлені виоги, надала пояснення аналогічні викладеним в позові. Позов просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що не заперечує, що він укладав з позивачем договори про користування приміщенням та фактично проживав в санаторії-профілакторії «Антей», однак заперечує наявність у нього заборгованості за надані послуги тимчасового проживання, оскільки ним в повному обсязі та своєчасно були оплачені надані йому рахунки. Крім того, коли він виїжджав з санаторію, в бухгалтерії йому повідомили про те, що у нього відсутня будь-яка заборгованість за надані послуги.

В задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Також відповідачем ОСОБА_1 26.03.2026 року був наданий відзив на позовну заяву (а.с.66-67, 70-73), в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке.

Так зазначає, що позивачем не надано до суду належним та допустимих доказів, які б розумінні статті 176 ЦПК України, свідчили про вжиття заходів досудового врегулювання спору. Саме по собі долучення до позовної заяви листа-вимоги про погашення заборгованості не свідчить по належність виконання процедури досудового врегулювання спору, оскільки позивачем не було надано доказів отримання вказаного листа.

Посилання позивача на утворення заборгованості не має під собою законного обґрунтування, оскільки відповідно до умов договору заселення можливе лише за умови внесення передоплати.

Крім того, позивач посилається на наявність заборгованості поза межами строку договору №21 від 01.07.2024 року та не надає суду належним чином оформлених документів, щодо існування іншого договору. Позивач зазначає про наявність заборгованості у квітні, травні та червні 2024 року, однак не долучає до позовної заяви відповідні підтвердження. Із наданого розрахунку чітко вбачається, що позивач нараховує заборгованість з 01.01.2024 року, при цьому відповідно до строкових рамок договору №21 чітко вбачається, що з 01.07.2024 року по 31.12.2024 року - заборгованість відсутня. Більше того, наявна надмірна сплата, яку позивач сам же і підтверджує.

Так, позивачем зазначено, що за липень 2024 року було нараховано 4 845 грн., а сплачено відповідачем - 6 000 грн., у серпні 2024 року нараховано 2 040 грн. - сплачено - 4000 грн.

Зазначає, що крім послуг тимчасового проживання, позивач виставляє додаткові послуги не передбачені умовами Договору, а саме компенсацію витрат на опалення. В тому числі є незаконним та необґрунтованим нарахування інфляційних витрат та 3% річних на суму, яка по суті не є заборгованістю в розумінні договору №21 від 01.07.2024, оскільки компенсація опалення не обумовлена договором, а позивач не є комунальним підприємством теплопостачання.

У рахунках-фактурах позивач виокремлює «компенсацію комунальних послуг/опалення». Проте, аналіз змісту Договору №21 від 01.07.2024 (зокрема розділів 3 та 4) свідчить, що договором не передбачено обов`язку замовника окремо відшкодовувати комунальні витрати.

Оскільки основна сума боргу розрахована позивачем невірно (включено періоди без проживання та непередбачені договором послуги), нарахування інфляційних втрат та 3% річних також є безпідставними. Оскільки зобов`язання у заявленому обсязі не існує, ці нарахування не підлягають задоволенню.

Крім того вказує про те, що згідно з матеріалами справи, позивач нараховує борг за безперервне проживання. Однак фактичне його проживання у 2024 році відбувалося лише в окремі періоди, які зазначені в актах. В інші місяці 2024 року та протягом усього 2025 року він у санаторії не проживав. Оскільки послуги у спірні періоди (зокрема у 2025 році) фактично не надавалися, обов`язок з їх оплати не виник.

Також позивач посилається на Договір №21 від 01.07.2024, відповідно до п. 2.2 якого термін його дії встановлено з 01.07.2024 по 31.12.2024. Будь-яких додаткових угод про пролонгацію або нових договорів на 2025 рік сторони не підписували. Вимоги про стягнення боргу за 2025 рік за відсутності підписаного договору та за відсутності факту проживання є грубим порушенням ст. 11 ЦК України, оскільки цивільні обов`язки виникають лише з правочинів або актів законодавства.

Крім того, зазначає про те, що він є особою пенсійного віку та стягнення неспівмірних витрат на правничу допомогу призведе до порушення принципу розумності та покладе надмірний фінансовий тягар.

31.03.2026 року представником позивача адвокатом Остапенко І.О. до суду надано відповідь на відзив, в якій зазначає наступне.

Доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог пункту 6 частини 3 статті 176 ЦПК України є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи.

Позивачем у позовній заяві зазначено про вжиття заходів досудового врегулювання спору, зокрема про направлення відповідачу письмової вимоги щодо погашення заборгованості, що підтверджується доданими до позову доказами.

Крім того, позивач неодноразово звертався до відповідача з метою врегулювання спору шляхом переговорів в усній формі, що відповідає умовам пункту 7 укладеного між сторонами договору.

Наведені відповідачем твердження є формальними, не підтверджені належними доказами та не впливають на можливість розгляду справи по суті.

Доводи відповідача щодо відсутності належних договірних відносин між сторонами є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Так, між сторонами укладено два договори, а саме: договір №21 користування приміщеннями місця тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб від 01.01.2024 року та договір №21 про надання послуг тимчасового проживання від 01.07.2024 року. Зазначені договори у сукупності регулюють правовідносини сторін протягом усього 2024 року, за який і заявлено позовні вимоги. При цьому позивачем не заявляються вимоги про стягнення заборгованості за 2025 рік, а нарахування інфляційних втрат та 3% річних здійснено виключно у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, що виникло у 2024 році.

Щодо доводів відповідача про незаконність нарахування компенсації комунальних послуг, зазначає, що відповідно до умов укладених між сторонами договорів, предметом є надання послуг тимчасового проживання, що включає не лише надання житлового приміщення, але й можливість користування ним за призначенням, у тому числі із забезпеченням належних умов проживання.

Фактичне користування відповідачем приміщенням передбачає споживання комунальних ресурсів (зокрема опалення), без яких надання послуги проживання є об`єктивно неможливим.

Крім того, особа, яка фактично користується майном та отримує відповідні блага, зобов`язана компенсувати витрати, пов`язані з таким користуванням.

Відповідач не заперечує факт користування кімнатою, а також здійснював часткові платежі, що свідчить про прийняття умов надання послуг, у тому числі щодо їх вартості.

Таким чином, нарахування вартості послуг, включаючи компенсацію витрат на забезпечення проживання, є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.

Зауважує, що факт передачі відповідачу кімнати підтверджується Актом приймання-передачі від 01.01.2024 року, відповідно до якого кімнату було передано ОСОБА_1 у користування.

При цьому, протягом усього спірного періоду від відповідача не надходило жодних заяв про припинення користування кімнатою, його звільнення чи розірвання договірних відносин.

Навпаки, відповідач фактично продовжував користуватися кімнатою, що підтверджується здійсненням ним часткових оплат за користування кімнатою, а також переукладенням між сторонами договору у липні 2024 року, що свідчить про визнання ним існування правовідносин та намір їх подальшого продовження.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про належне виникнення та фактичне існування правовідносин між сторонами, користування відповідачем кімнатою, а також прийняття ним умов надання послуг, у тому числі щодо їх вартості та обов`язку здійснення оплати.

Також зазначає, що доводи відповідача щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу є безпідставними та не підтверджені належними доказами.

Позивачем буде надано детальний розрахунок витрат на правничу допомогу, а також акт приймання-передачі наданих послуг після ухвалення судового рішення у справі, у порядку, передбаченому ЦПК України.

Посилання відповідача на його пенсійний вік, не впливає на обсяг та характер наданих позивачу правничих послуг і не може бути підставою для відмови у відшкодуванні понесених витрат.

Просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти за надання послуг тимчасового проживання послуги з 01 січня 2024 р. по 31 грудня 2024 р. у сумі 16 741,00 грн., інфляційні втрати у сумі 2 993,49 грн. та 3% річних - 819,78 грн., а також судові витрати, виключаючи витрати на професійну правничу допомогу та сплату судового збору.

Суд, вислухавши пояснення у вступному слові представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

01 січня 2024 року між Новосанжарським санаторієм-профілакторієм «Антей» та ОСОБА_1 було укладено договір користування приміщеннями місця тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб №21, предметом якого є надання стороною 1 стороні 2 та членам її сім`ї послуг тимчасового проживання в місці тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб (кімната АДРЕСА_1 ) та користування приміщеннями спільного користування (кухня, душова, санвузол), територією, укомплектовані відповідним обладнанням, устаткуванням, меблями, приладами, інвентарем та іншим майном, згідно з актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору, а сторона 2 зобов`язується оплатити надані стороною 1 послуги (а.с.22 на звороті -25).

01 липня 2024 року між Новосанжарським санаторієм-профілакторієм «Антей» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуги тимчасового проживання №21, предметом якого є надання виконавцем послуг тимчасового проживання в кімнаті АДРЕСА_1 , а і б три ліжко-місця замовнику та членам його сім`ї ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_3 - мама та користування приміщенням спільного користування (кухня, душова, санвузол), інвентарем, майном та обладнанням, яке знаходиться в цих кімнатах, територією, а замовник зобов`язується оплатити надані виконавцем послуги (а.с.26-28).

Строк надання послуги з 01 липня 2024 року по 31 грудня 2024 року (п.2.2. договору).

Загальна вартість цих договорів, відповідно до п.3.1. становитиме у відповідності до виписаних рахунків (п.3.1.).

Згідно з п.4.2.1. та п.4.4.1 договорів замовник зобов`язаний своєчасно проводити виконавцю оплату вартості послуги у розмірі та в порядку, встановленому цим договором.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за договорами сторони несуть відповідальність передбачену цим договором та чинним законодавством України (п.5.1).

Істотні умови договорів №21 від 01.01.2024 року та №21 від 01.07.2024 року, укладених між Новосанжарським санаторієм-профілакторієм «Антей» та ОСОБА_1 , містяться безпосередньо у цих договорах, підписаних сторонами.

01 січня 2024 року сторонами було підписано акт приймання-передачі (а.с.25 на звороті), який свідчить про надання відповідачу в користування, визначеного договором, приміщення з меблями, обладнанням та інвентарем та свідчить про виконання позивачем умов договору про надання відповідачу послуг тимчасового проживання.

Виходячи з наданих дкоказів, встановлено, що фактично ОСОБА_1 тимчасово проживав в Новосанжарському санаторії-профілакторії «Антей» з 01.01.2024 року по 30.06.2024 року та з 01.07.2024 року по 31.12.2024 року (а.с. 28 зворот, а.с.40 зворот).

За цей період позивачем були нараховані послуги за його тимчасове проживання в санаторії в такому розмірі.

За договором №21 від 01.01.2024 року: відповідно до рахунку-фактури №21 від 20.02.2024 року до сплати ОСОБА_1 підлягала сума 9940,00 грн., рахунку-фактури №21-2 від 26.03.2024 року - 10375,00 грн., рахунку-фактури №21-3 від 26.04.2024 року - 7550,00 грн., рахунку-фактури №21-5 від 26.05.2024 року - 4275,00 грн., рахунку-фактури №21-6 від 26.06.2024 року - 6750,00 грн., всього за вказаний період на суму 38890 грн. (а.с.31-32).

При цьому ОСОБА_1 було сплачено за послуги тимчасового проживання на користь Новосанжарського санаторію-профілакторію «Антей» за вказаний період 24440 грн.

Так, згідно з платіжної інструкцій №@2PL199044 від 28.02.2024 року сплачено 9940 грн; №@2PL292486 від 06.04.2024 року - 2000 грн., №@2PL653495 від 19.04.2024 - 2000,00 грн., №@2PL739589 від 04.05.2024 року - 2000,00 грн., №@2PL546015 від 20.05.2024 року - 2000,00 грн., №@2PL330789 від 05.06.2024 - 1500,00 грн., №@2PL843170 від 12.06.2024 - 3000,00 грн., №@2PL427021 від 29.06.2024 - 2000,00 грн. відповідно (а.с.32 на звороті - 36).

Що підтверджується бухгалтерською довідкою №17 від 16 січня 2026 року, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 , який проживав у Новосанжарському санаторії-профілакторії «Антей», за період з 01 січня 2024 року по 01 липня 2024 року відповідно до договору №21 користування приміщеннями місця тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб від 01.01.2024 року, мав зобов`язання зі сплати вартості послуг тимчасового проживання у загальному розмірі 38890,00 грн., з яких фактично сплачено 24440,00 грн., у зв`язку з чим станом на 16 січня 2026 року за ОСОБА_1 обліковується дебіторська заборгованість у сумі 14450,00 грн. (а.с.28 на звороті).

Отже, відповідачем сплачено за послуги тимчасового проживання та компенсацію комунальних послуг опалення за лютий 2024 року відповідно до рахунку-фактури №21 від 20.02.2024 року в сумі 9940,00 грн., за березень 2024 року відповідно до рахунку-фактури №21-2 від 26.03.2024 року в сумі 10375,00 грн частково (06.04.2024 року - 2000 грн та 19.04.2024 року - 2000 грн); за квітень 2024 року відповідно до рахунку-фактури №21-3 від 26.04.2024 року в сумі 7550 грн частково (04.05.2024 - 2000 грн. та 20.05.2024 року - 2000 грн); за травень 2024 року відповідно до рахунку-фактури №21-5 від 26.05.2024 року в сумі 4275 грн з переплатою 225 грн (05.06.2024 - 1500 грн. та 12.06.2024 року - 3000 грн); за червень 2024 року відповідно до рахунку-фактури №21-6 від 26.06.2024 року в сумі 6750 грн частково (29.06.2024 - 2000 грн. та 225 грн переплата).

Таким чином, відповідач не сплатив за надані послуги тимчасового проживання за березень 2024 року в сумі 6375 грн (10375 грн - 2000 грн - 2000) відповідно до рахунку-фактури №21-2 від 26.03.2024 року; за квітень 2024 року в сумі 3550 грн (7550 грн - 2000грн - 2000 грн) відповідно до рахунку-фактури №21-3 від 26.04.2024 року; за червень 2024 року в сумі 4525 грн (6750 грн - 2000 грн - 225 грн) відповідно до рахунку-фактури №21-6 від 26.06.2024 року, а всього 14450,00 грн.

За договором №21 від 01.07.2024 року ОСОБА_1 підлягала сплата за послуги тимчасового проживання: відповідно до рахунку-фактури №21-7 від 31.07.2024 року - 4845,00 грн., до рахунку-фактури №21-8 від 31.08.2024 року -2040,00 грн., рахунку-фактури №21-9 від 30.09.2024 року - 3060,00 грн., рахунку-фактури №21-10 від 31.10.2024 року - 3060,00 грн., рахунку-фактури №21-10/1 від 11.11.2024 року - 924,00 грн., рахунку-фактури №21-11 від 30.11.2024 року - 5490,00 грн., рахунку-фактури №21-12 від 31.12.2024 року - 4092,00 грн., всього за вказаний період на суму 23511,00 грн. (а.с.32, 41-42).

При цьому ОСОБА_1 було сплачено за послуги тимчасового проживання на користь Новосанжарського санаторію-профілакторію «Антей» за вказаний період 21220 грн.

Так, згідно з платіжної інструкцій №@2PL476542 від 13.07.2024 року сплачено 2000 грн, №@2PL181509 від 16.07.2024 року - 4000 грн, №@2PL785712 від 13.08.2024 - 4000 грн, №@2PL274708 від 14.09.2024 року - 2040 грн, №@2PL632331 від 11.10.2024 року - 3060 грн, №@2PL224440 від 15.11.2024 року - 3060 грн та №@2PL659936 від 08.05.2025 року- 3060 грн, відповідно (а.с.42 на звороті - 45).

Що підтверджується бухгалтерською довідкою №18 від 16 січня 2026 року, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 , який проживав у Новосанжарському санаторії-профілакторії «Антей», за період з 01 липня 2024 року по 31 грудня 2024 року відповідно до договору про надання тимчасового проживання №21 від 01.07.2024 року, мав зобов`язання зі сплати вартості послуг тимчасового проживання у загальному розмірі 23511,00 грн., з яких фактично сплачено 21220,00 грн., у зв`язку з чим станом на 16 січня 2026 року за ОСОБА_1 обліковується дебіторська заборгованість у сумі 2291,00 грн. (а.с.40 на звороті).

Отже, відповідачем сплачено за послуги тимчасового проживання та компенсацію комунальних послуг опалення за липень 2024 року відповідно до рахунку-фактури №21-7 від 31.07.2024 року в сумі 4845 грн (13.07.2024 грн - 2000 грн та 16.07.2024 року - 4000 грн, 13.08.2024 року - 4000 грн переплата 5155 грн); за квітень серпень 2024 року відповідно до рахунку-фактури №21-8 від 31.08.2024 року в сумі 2040 грн (14.09.2024 - 2040 грн); за вересень 2024 року відповідно до рахунку-фактури №21-9 від 30.09.2024 року в сумі 3060 грн (11.10.2024 року - 3060 грн); за жовтень 2024 відповідно до рахунку-фактури №21-10 від 31.10.2024 року в сумі 3060 грн (15.11.2024 - 3060 грн); за послуги з опалення за жовтень 2024 року відповідно до рахунку-фактури №21-10/1 від 11.11.2024 року в сумі 924 грн з переплатою 4231 грн (5155 грн (сума переплати)- 924 грн); за листопад 2024 року відповідно до рахунку-фактури №21-11 від 30.11.2024 року в сумі 5490 грн частково (4231 грн (сума переплати) - 5490 грн); за грудень 2024 року відповідно до рахунку-фактури №21-12 від 31.12.2024 року в сумі 4092 грн частково (08.05.2025 - 3060 грн).

Таким чином, відповідач не сплатив за надані послуги тимчасового проживання за листопад 2024 року в сумі 1259 грн (4231 грн (сума переплати) - 5490 грн) відповідно до рахунку-фактури №21-11 від 30.11.2024 року та за грудень 2024 року в сумі 1032 грн (4092 грн - 3060 грн) відповідно до рахунку-фактури №21-12 від 31.12.2024 року, а всього 2291 грн.

Отже загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за послуги тимчасового проживання за договором №21 від 01.01.2024 року та за договором №21 від 01.07.2024 року становить 16741 грн (14450 грн + 2291 грн).

Доказів на спростування факту укладення вказаних договорів, отримання в користування приміщення, меблів, обладнання, інвентаря та фактичного проживання в такому приміщенні відповідачкою не надано.

При цьому відповідачем в порушення умов договору №21 від 01.01.2024 року та договором №21 від 01.07.2024 року про надання послуги тимчасового проживання не виконані взяті на себе зобов`язання щодо оплати за надані виконавцем послуги в повному обсязі та загальний розмір заборгованості за надані послуги з тимчасового проживання складає 16741 грн.

19.01.2026 року ОСОБА_1 був надісланий лист-вимогу про погашення заборгованості (а.с.36-40), яка ним не погашена.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 901 ЦК України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як це передбачено ст. 526 ЦК України.

Згідно з нормою статті 562 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені укладеними договорами, не сплатив за надані послуги з тимчасового проживання в повному обсязі, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі 16741 грн, підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку аргументам відповідача, викладеним у відзиві на позов та наданим ним в судовому засіданні, суд зазначає наступне.

Щодо доводів про сплату наданих позивачем послуг в повному обсязі та відсутності у нього заборгованості перед позивачем, суд зазначає, на підтвердження чого надана довідка з КБ «ПриватБанк» з додатком, в якому містяться дані про здійснення платежів (а.с. 74,75-76), суд зазначає, що всі платежі, здійснені відповідачем з 28.02.2024 року по 08.05.2025 року були враховані позивачем при формуванні заборгованості в розмірі 16741 грн та перевірені судом при її обрахунку.

Відносно аргументів відповідача про те, що рахунки позивача є односторонніми документами, складеними самим позивачем, вони не містять калькуляції витрат або документів, які підтверджують обсяг та вартість фактично наданих послуг, суд зазначає, що відповідно до умов усіх договорів тимчасового проживання осіб загальна вартість договору становитиме у відповідності до виписаних рахунків (п.3.1 Договору).

Відповідні договори підписані відповідачем, що свідчить про його ознайомлення з усіма пунктами даного Договору та повне прийняття всіх умов Договору.

З огляду на відповідні положення договору, вартість послуг зазначалась у рахунках фактурах, в яких містилась вказівка на період, за який нараховуються оплата, та інформація про вартість послуг з опалення в опалювальний сезон.

Договори не містять умови, що надавач послуги зобов`язаний у рахунках-фактурах детально зазначати складові вартості послуги тимчасового проживання.

Суд зазначає, що і відповідач не навів аргументів та доказів, які б вказували на те, що послуги не надавались чи надавались не у повному обсязі, обмежившись лише запереченням підстав для їх стягнення.

Також суд зазначає, що відповідач не заперечує, що користувався послугами тимчасового проживання у Новосанжарському санаторію-профілакторію «Антей», тимчасово у ньому проживав, зокрема й 2024 році та частково здійснював оплату отриманих послуг, що ОСОБА_1 підтвердив у судовому засіданні.

Крім того, спростовуються й доводи відповідача про нарахування боргу за безперервне проживання, в той час які він проживав лише в окремі періоди. Так, виходячи з досліджених вище рахунків в них зазначався певний період наданих послуг, так, зокрема, за липень 2024 року вартість послуг була нарахована за період: 01.07.2024 року по 18.07.2024 року та 31.07.2024 року (а.с.32); за серпень 2024 року за 8 днів з 01.08.2024 року по 08.08.2024 року, за вересень 2024 року за 12 днів з 02.09.2024 року по 13.09.2024 року; за жовтень 2024 року за 12 днів з 01.10.2024 року по 12.10.2024 року (а.с.41).

З огляду на викладене, зважаючи на укладені та підписані відповідачем договори про надання послуг тимчасового проживання та рахунки-фактури на оплату таких послуг, суд не вбачає підстав для висновків про недоведеність вартості таких послуг та відсутність підстав для їх стягнення.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі 16741 грн, підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних у зв`язку з несвоєчасною сплатою за послуги тимчасового проживання суд виходить з такого.

Статтею 599 ЦПК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дія положень статті 625 ЦК України поширюється на усі грошові правовідносини, якими є зобовязання виражене у грошових одиницях, зокрема й на правовідносини з надання послуг.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків та інфляційних втрат, відповідно до вимог ст.625 ЦК України, підлягають задоволенню.

Щодо строку виконання зобовязання та відповіного періоду прострочення для кожного платежу, суд зазначає, що умовами договору визначено, що загальна вартість цього договору становитиме у відповідності до виписаних рахунків (п.3.1).

А згідно з п. 3.2 договорів оплата вартості послуги проводиться замовником у формі повної попередньої оплати до дня розміщення в кімнаті помісячно.

При цьому всі рахунки на оплату наданих послуг були виписані позивачем в останні дні місяця, в якому надавалась така послуга та за який необхідно було здійснити оплату, що виключає можливість оплати таких послуг «попередньо», як зазначено в умовах договору.

Разом з тим, враховуючи, що умовами договору передбачено, здійснення оплати щомісячно, однак не визначений конкретний строк здійснення такої оплати, період прострочення для кожного платежу буде обраховуватися з першого дня наступного місяця.

Також суд зазначає, що розрахунок 3% та інфляціних втрат при щомісячних зобов`язаннях стягнення проводиться окремо по кожному щомісячному зобов`язанню (окремому простроченому платежу) за весь період.

Так, три відсотки річних від простроченої суми складає 831,98 грн (352,42+187,27+215,45+43,71+33,13) з такого розрахунку :

-6375 грн (прострочена сума боргу за березень 2024) х 656 (кількість днів прострочення за період з 01.04.2024 року до 16.01.2026 року) х 3 : 100 : 356 (кількість днів у році) = 352,42 грн;

-3550 грн (прострочена сума боргу за квітень 2024) х 626 (кількість днів прострочення за період з 01.05.2024 року до 16.01.2026 року) х 3 : 100 : 356 (кількість днів у році) = 187,27 грн;

-4525 грн (прострочена сума боргу за серпень 2024) х 565 (кількість днів прострочення за період з 01.07.2024 року до 16.01.2026 року) х 3 : 100 : 356 (кількість днів у році) = 215,45 грн;

-1259 грн (прострочена сума боргу за листопад 2024) х 412 (кількість днів прострочення за період з 01.12.2024 року до 16.01.2026 року) х 3 : 100 : 356 (кількість днів у році) = 43,71 грн;

-1032 грн (прострочена сума боргу за грудень 2024) х 381 (кількість днів прострочення за період з 01.01.2025 року до 16.01.2026 року) х 3 : 100 : 356 (кількість днів у році) = 33,13 грн.

Враховуючи, що три відсотки річних від простроченої суми в даному випадку складає 831,98 грн, що перевищує розмір заявленої вимоги, яка складає 819,78 грн, то з відповідача підлягає стягненню 3% річних в межах позовних вимог в розмірі 819,78 грн.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Так, інфляційні втрати за простроченими платежами становлять 2845,67 грн (1240,19+682,17+721,92+119,24+82,15), з такого розрахунку:

- на прострочений платіж 6375 грн за березень 2024, за період: з квітня 2024 по січень 2026 року складає 1240,19 грн: 6375 грн. (прострочений платіж) х 119,454 % (сукупний індекс інфляції)/100 - 6375;

- на прострочений платіж 3550 грн за квітень 2024, за період: з травня 2024 по січень 2026 року складає 682,17 грн: 3550 грн. (прострочений платіж) х 119,216% (сукупний індекс інфляції)/100 - 3550;

- на прострочений платіж 4525 грн за червень 2024, за період: з липня 2024 по січень 2026 року складає 721,92 грн: 4525 грн. (прострочений платіж) х 115,954% (сукупний індекс інфляції)/100 - 4525;

- на прострочений платіж 1259 грн за листопад 2024, за період: з грудня 2024 по січень 2026 року складає 119,24 грн: 1259 грн. (прострочений платіж) х 109,471% (сукупний індекс інфляції)/100 - 1259;

- на прострочений платіж 1032 грн за грудень 2024, за період: з січня 2025 по січень 2026 року складає 82,15 грн: 1032 грн. (прострочений платіж) х 107,960% (сукупний індекс інфляції)/100 - 1032.

Таким чином, з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню: сума боргу за договорами про надання послуг тимчасового проживання від 01.01.2024 №21 та від 01.07.2024 року №21 в сумі 16741 грн. 00 коп.; 3% річних в сумі 819 грн. 78 коп. та інфляційні втрати в сумі 2845 грн. 67 коп.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому судом позовні вимоги були задоволені частково на 99,28% з розрахунку: 20406,45 грн. (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 20554,27 грн. (сума заявлених позовних вимог) = 99,28% (відсоток задоволених позовних вимог).

Отже з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Та сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 2643,23 грн. з розрахунку: 2662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) х 99,28% (відсоток задоволених позовних вимог) : 100.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Новосанжарського санаторію-профілакторію «Антей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг тимчасового проживання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Новосанжарського санаторію-профілакторію «Антей» (код ЄДРПОУ 21067929) заборгованість за послуги тимчасового проживання в розмірі 16741 (шістнадцять тисяч сімсот сорок одну) грн 00 коп, 3% річних в сумі 819 грн. 78 коп., інфляційні втрати в сумі 2845 грн. 67 коп., а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн 23 (двадцять три) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: Новосанжарський санаторій-профілакторій «Антей», місце знаходження: пров.Ромашковий, буд.10, селище Нові Санжари, Полтавського району, Полтавської області, код ЄДРПОУ 21067929;

представник позивача: адвокат Остапенко Ірина Олександрівна, адреса робочого місця адвоката: вул.Героїв Азову, буд.27, Подільський район, м.Полтава;

відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання внутрішню переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 15 вересня 2026 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва