Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №541/3293/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3293/26

Номер провадження3/541/753/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Дністрян О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли від Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 736883 від 04.08.2026, 04.08.2026 о 10 год. 40 хв. в м.Миргород по вул.Гоголя, 153, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з Kia Ceed, д.н.з. НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався позаду. Внаслідок цього автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди; травмованих немає. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.9 ПДР України.

Дії ОСОБА_1 , згідно з вказаним проколом, кваліфіковано за ст.124 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що у вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час, день та в зазначеному місці - біля магазину «Маркетопт», виїжджаючи з парковки під час руху транспортного засобу заднім ходом, у дзеркало заднього огляду помітив, що автомобіль Opel Vivaro, який був припаркований позаду, теж почав рух заднім ходом, тому він з метою попередження аварійної ситуації зупинився та подав звуковий сигнал, на що водій Opel не зреагував і продовжив рух. Він подав ще один сигнал, але останній не зупинився та здійснив наїзд на його автомобіль. Вважає, що у його діях відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 04 серпня 2026 року о 10 год. 40 хв. в м. Миргороді біля магазину «Маркетопт», керуючи автомобілем Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_3 , при виїзді з парковки, рухаючись заднім ходом, допустив зіткнення з транспортним засобом Kia Ceed, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .. Вказав, що не помітив зазначений вище транспортний засіб, так як останній потрапив у «сліпу зону».

Суддя, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого,дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.

Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 736883 від 04.08.2026 вбачається, що у провину ОСОБА_1 ставиться порушення вимог пункту 10.9 ПДР України.

Проте, матеріали справи не містять беззаперечних доказів того, що пошкодження транспортних засобів сталося, внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля Kia Ceed, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 ..

Досліджений в судовому засіданні відеозапис події, повністю засвідчує пояснення ОСОБА_1 про події дорожньої-транспортної пригоди. Зокрема встановлено, що ОСОБА_1 під час руху заднім ходом, помітивши перешкоду здійснив зупинку транспортного засобу.

Доказів того, що під час руху транспортного засобу заднім ходом ОСОБА_1 створював небезпеку або перешкоди іншим учасникам дорожнього руху матеріалами справи не встановлено.

Натомість водій автомобіля Opel Vivaro (д.н.з. НОМЕР_3 ) ОСОБА_2 розпочав рух заднім ходом тоді, коли водій автомобіля Kia Ceed (д.н.з. НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 , рухаючись заднім ходом, вже виїхав з паркомісця та зупинився.

ОСОБА_1 як водій, не міг передбачити раптових намірів іншого учасника ДТП здійснити рух заднім ходом в його напрямку, адже він вправі був розраховувати, що ОСОБА_2 буде дотримуватися правил дорожнього руху (п. 1.4 ПДР), перед початком руху переконається, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (п.10.1 ПДР) та під час руху транспортного засобу заднім ходом не буде створювати небезпеки чи перешкод для руху (п.10.9 ПДР).

Дані обставини підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, які узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості, зокрема: схемою дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 3); письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.4), відеозаписом події (а.с. 17) та підтверджені в судовму засіданні поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Розумний сумнів це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Так, у справі «Бербера, Мессеге и Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 р. (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

У пункті 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

У силу презумпції невинуватості, яка поширюється і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо події правопорушення та винуватості особи мають тлумачитися на її користь.

Таким чином, оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 124, 221, 247, 283-285 КУпАП, суд, -

П о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду О. М. Дністрян