Суд: Лохвицький районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №538/938/26
Суддя: Цімбота Л. Г.
Справа № 538/938/26
Провадження № 2-др/538/25/26
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2026 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Цімботи Л.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
21.07.2026 через систему «Електронний суд» до Лохвицького районного суду Полтавської області надійшла заява ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути суму сплаченої Позивачем правничої допомоги у розмірі 6000.00 грн. за отримання професійної допомоги щодо правильного формування та подання процесуальних документів до суду, відповідно до договору про надання правової допомоги № 42649746/01 від 02 січня 2026 року, додаткової угоди №19537-02/2024 до нього від 10 квітня 2026 року, детального опису робіт та акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом виконання робіт. В обґрунтування заяви представник заявника посилається на те, що упровадженні Лохвицького районного суду Полтавської області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 10 липня 2026 року судом ухвалено рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 19537- 02/2024 від 12.02.2024 року у розмірі 26000 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. Однак Судом, під час ухвалення рішення у справі № 538/938/26 не вирішено питання про відшкодування судових витрат Позивача на професійну правничу (правову) допомогу адвоката у розмірі 6000.00 грн.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За таких обставин, суд постановив проводити розгляд справи за наявними у ній матеріалами без проведення судового засідання в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 10.07.2026 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнутозаборгованість за Кредитним договором № 19537- 02/2024 від 12.02.2024 року у розмірі 26000 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. За п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду мають бути надані такі документи: договір про надання правової допомоги; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги; детальний опис вчинених дій (наданих послуг). Надання суду вказаних документів є базовою та необхідною умовою для розподілу витрат на правничу допомогу. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з частиною першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
Відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі №362/3912/18 від 31.07.2020 року у справі №301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19.11.2020 року в справі №734/2313/17.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат у розмірі 6000,00 грн представником заявника (позивача) долучені та досліджені судом наступні докази: Договір №42649746/01 про надання правової допомоги від 01 січня 2026 року, Додаткову угоду №19537-02/2024 до Договору №42649746/01 про надання правової допомоги від 01 січня 2026 року від 10.04.2026, Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості на суму 6000,00 грн, Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 10.04.2026, у якому здійснено детальний опис робіт, виконаних для надання правничої допомоги.
Суд враховує правові позиції зазначені вище, згідно з якими при визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд бере до уваги дійсність, необхідність та розумність юридичних послуг, вартість яких заявлено позивачем до відшкодування, виходячи з конкретних обставин справи, а також докази, надані представником на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене та зважаючи на складність справи, яка є малозначною та розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав, враховуючи ціну позову, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 1000 гривень. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката суд вважає співмірним із складністю даної справи та виконаних робіт, витраченим на виконання таких часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторін.
Керуючись ст. ст. 7, 12, 81, 137, 141,263-268, 270, 273,354, 355 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Задовольнити частково заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Суддя Лохвицького
районного суду Людмила ЦІМБОТА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua