Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №526/374/26 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/374/26

Провадження № 3/526/185/2026

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 вересня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі головуючого – судді Черкова В.Г., при секретарі Лопушняк Т.П., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, Хоруженко С.Г., представника потерпілого Козінцевої Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відп овідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1

- за ст. 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07.02.2026 о 17 годині 50 хвилин в м. Гадяч на перехресті вулиць Лохвицька – Михайлівська, керуючи автомобілем Фіат Добло, номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді з другорядної дороги на нерегульоване перехрестя з вул. Лохвицька – 10-річчя Конституції, не надав перевагу в русі автомобілю Рено Лагуна, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП (протокол ЕПР1 № 585684 від 07.02.2026 року).

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вину не визнав.

Захисник просить закрити провадження по ст. 38 КУпАП, але не визнавати винуватим.

Представник потерпілого не заперечувала проти закриття провадження у справі по ст. 38 КУпАП, але наполягає на визнанні винним.

За змістом статей 245, 280, 283 КУпАП для прийняття законного та обґрунтованого рішення слід забезпечувати всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи.

Згідно п. 16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Так, зі складеного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 07.02.2026 о 17 годині 50 хвилин в м. Гадяч на перехресті вулиць Лохвицька – Михайлівська, керуючи автомобілем Фіат Добло, номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді з другорядної дороги на нерегульоване перехрестя з вул. Лохвицька – 10-річчя Конституції, не надав перевагу в русі автомобілю Рено Лагуна, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 16.11 ПДР України.

Посилання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на не визнання вини суд сприймає як спосіб ухилення від адміністративної відповідальності у зв`язку з наступним.

Постановою суду від 11.03.2026 у справі було призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського НДЕКЦ МВС України.

Постановою суду від 18.05.2026 поновлено провадження у справі для вирішення клопотання експерта.

З висновку експерта від 25.06.2026 № СЕ-19/117-26/5113-ІТ вбачається, що

в цій дорожньо-транспортній ситуації водій ОСОБА_1 повинен був діяти згідно з технічними вимогами дорожнього знаку 2.1 (розділ 33 «Дорожні знаки») та п. 16.11 ПДР; мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді; в його діях вбачаються невідповідності вимогам дорожнього знаку 2.1 (розділ 33 «Дорожні знаки») та п. 16.11 ПДР, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди;

що цій дорожньо-транспортній ситуації водій ОСОБА_2 (автомобіль Рено Лагуна, номерний знак НОМЕР_2 ) повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 12.2, 12.3, 12.4, 12.9 «б» ПДР.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, що підтверджене протоколами про адміністративне правопорушення; схемою пригоди; поясненням учасників; висновком експертизи.

Поряд з цим, згідно ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

Правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, не є триваючим.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

КУпАП не передбачено продовження строків накладення адміністративних стягнень, у разі їх закінчення провадження у справі підлягає безумовному закриттю (без накладення адміністративного стягнення) попри встановлення судом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. У цьому випадку правопорушник не несе за свою протиправну поведінку установленої законом міри відповідальності, яка застосовується, в тому числі, з метою його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, а отже, не виконуються завдання цього Кодексу, у тому числі через незадовільну роботу державних інституцій.

В той же час, правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.

Виходячи зі змісту статті 38 КУпАП «Строки накладення адміністративного стягнення», таке стягнення накладається лише на винну особу. Відповідно, ця норма (можливість застосування строків накладення адміністративного стягнення) повинна застосовуватись лише у випадку встановлення вини особи у вчиненні правопорушення.

Тим більше, за своєю правовою природою звільнення від відповідальності у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою обставиною.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».

З точки зору матеріального (сутнісного) підходу реабілітуючими визнаються обставини, за яких особа вважається непричетною до адміністративного правопорушення (у зв`язку із чим відновлюються її добре ім`я, репутація), а нереабілітуючими обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.

Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючи і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою/нереабілітуючою впливає на права та інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення. Крім того, стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати низку обставин, в тому числі чи винна особа в його вчиненні.

Із матеріалів справи було встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила правопорушення 07.02.2026, а тому, з урахуванням строків проведення експертизи та отримання її результатів судом, суд вважає, що особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, слід визнати винною у вчиненні інкримінованого правопорушення, але провадження у справі закрити у зв`язку з закінченням строків, визначених ст. 38 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 38, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - закрити, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Скарга на постанову суду до Полтавського апеляційного суду може бути подано через Гадяцький районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: В. Г. Черков