Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №382/2784/25 — Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/2784/25

Провадження № 2/382/430/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Яготин

головуючого судді Бурзель Ю. В.,

при секретарі Захарук Є. О.,

за участю представника відповідача Коваль Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" звернулося до суду із вказаним позовом.

Позовна заява мотивована тим, що 07.04.2024 року позивач і відповідач уклали кредитний договір (далі - договір). За умовами договорувідповідач отримав кредит у розмірі 20000 грн, строк кредитування 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка – 1,20 % в день; стандартна % ставка 1,50 % за кожен день користування кредитом. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору.

Посилаючись на те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, просило стягнути з відповідача на його користь 20000 грн заборгованості по сплаті кредиту, 80000 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом та судові витрати по справі.

Ухвалою судді від 12.12.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення позивач та його представник не заперечують.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що відповідач ОСОБА_1 , ознайомившись з матеріалами позовної заяви, визнає позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту у сумі 20 тис. грн, а також відсотки виключно за період правомірного користування коштами (1,2% за перші 14 днів Базового періоду, визначеного пунктом 4.4 Договору про відкриття кредитної лінії №1377-0828 від 07.04.2024) у сумі 3360 грн. У решті – просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступні обставини.

З доданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що загальна сума нарахованих відсотків становить 89160 грн (з яких заявлено до стягнення 80000 грн), позивач нараховував договірні відсотки (1,2% та 1,5% на день) безперервно протягом 300 днів – з 07.04.2024 року по 31.01.2025 року. Проте, відповідно до розділу IV Позовної заяви, кредитний договір містить умову про Базовий період кредитування, який становить 14 днів (до 21.04.2024 року). Базовий період – це погоджений сторонами строк правомірного користування коштами, в останній день якого у позичальника настає обов`язок сплати відсотків та повернення кредиту. Оскільки Відповідач не повернув кошти 21.04.2024 року, відбулося порушення зобов`язання (дефолт) і кредитні кошти перейшли у статус прострочених.

Велика Палата ВС у фундаментальній постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 сформулювала чіткий правовий висновок: право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення вимоги про дострокове повернення коштів або у разі настання строку кінцевого розрахунку (закінчення визначеного договором строку правомірного користування кредитом). Після закінчення погодженого сторонами строку кредитування (в даному випадку – 14 днів Базового періоду), споживчі кредитні відносини припиняються, а кредитор втрачає право нараховувати щоденні договірні відсотки. Після 21.04.2024 року позивач мав право нараховувати виключно цивільну відповідальність (наприклад за ст. 625 ЦК України), але аж ніяк не щоденні 1,5%. Разом із тим у період дії воєнного стану позичальник за кредитним договором звільняється від відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України.

Щодо нікчемності комісії за видачу кредиту. У розрахунку заборгованості Позивачем відображено «прострочену заборгованість по комісії за видачу кредиту» в розмірі 3 000,00 грн (15% від суми кредиту). Хоча у фінальних вимогах Позивач зазначає про «програму лояльності», наявність цієї комісії в розрахунках суперечить закону (постанова ВП ВС від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 та постанова ВП ВС у справі № 202/4434/19).

Також посилається на несправедливість умов договору та дисбаланс прав, оскільки стягнення 80 000,00 грн відсотків при тілі кредиту в 20 000,00 грн створює очевидний, істотний дисбаланс між правами та обов?язками сторін на шкоду споживачу. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору, які встановлюють вимогу сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання зобов?язань, є несправедливими, а тому можуть бути обмежені або визнані недійсними судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 07.04.2024 року між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1377-0828 (далі - кредитний договір).

Як вбачається зі змісту кредитного договору, разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений; у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію". Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор С9642, для підписання кредитного договору, підтвердження для ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

На виконання кредитного договору, укладеного між відповідачем та ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", відповідач отримав кредит у розмірі 20000 грн, строк кредитування 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту; знижена ставка 1,20 % в день; стандартна % ставка 1,50 % за кожен день користування кредитом.

ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" належно виконало умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти у сумі 20000 грн 07.04.2024 року, що підтверджується відповідними квитанціями про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи через систему «LIQPay», довідкою про перерахування суми кредиту та не оспорюється відповідачем.

Відповідно до квитанції зазначено, що від ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" через систему платежів LiqPay на підставі договору № 1377-0828 від 07.04.2024 року було перераховано кошти в сумі 20000 грн на картку НОМЕР_1 , ID платежу - 2446700341, дата видачі 07.04.2024 року, номер кредитного договору відповідно до якого надавалися кошти № 1377-0828.

Як передбачено п.п. 3.1 кредитного договору, цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України "Про електронну комерцію".

Відповідно до п.п. 3.10 п. 3 кредитного договору, укладаючи договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (в тому числі договір) підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію". Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору і Правил.

Відповідно до вищенаведеного, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.

Позивачем доведено виникнення та продовження між сторонами тривалих безперервних договірних відносин (кредитного договору, додаткових угод). Кредитодавцем та позичальником при укладенні кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов цього договору, позичальником підтверджено своїм підписом, що він ознайомлений з умовами кредитування та згодний з ними, договір укладено у електронній формі у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідач порушив умови вищевказаного кредитного договору та станом на 13.10.2025 року має заборгованість в розмірі в розмірі 112160,00 грн, яка складається з 20000 грн простроченої заборгованості за кредитом, 89160,00 грн – заборгованість за відсотками, 3000,00 грн - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту за договором про відкриття кредитної лінії № 1377-0828 від 07.04.2024 року. Разом з тим позивач повідомляє, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 12160,00 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 100 000,00 гривень. Враховуючи вищезазначене, кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме 100 000 грн, яка складається з 20000 грн простроченої заборгованості за кредитом, 80000 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

Позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту відповідачем не оспорюються, є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір в частині нарахованих процентів за користування кредитом, суд дійшов наступного висновку.

Закон України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 (картка документу), тобто до укладення кредитного договору.

Цим Законом від 22.11.2023 року №3498-ХІ викладений у новій редакції, зокрема п.17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», згідно якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (тобто ЗУ від 22.11.2023 року №3498-ХІ) установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Національний банк України у листі від 19 лютого 2024 року «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надав роз`яснення щодо застосування Закону № 3498-ІХ, а також п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» з метою недопущення порушення прав споживачів.

У п. 2 цього листа щодо максимального розміру денної процентної ставки Національний банк України роз`яснив, що «відповідно до пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто до 20 серпня 2024 року включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22 квітня 2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно).

За ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто з 21 серпня 2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1 %.

Кредитний договір укладено 07.04.2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому за період з 07 квітня 2024 року до 22 квітня 2024 року проценти за користування кредитом могли нараховуватись за денною відсотковою ставкою розміром не більше 2,5 %, а фактично нараховувались до 20.04.2024 року за ставкою 1,2%, а з 21.04.2024 по 22.04.2024 року за ставкою 1,5% - що склало 3960 грн (саме такий розрахунок долучено позивачем), що не суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування».

Термін дії договору (300 днів) до 31.01.2025 року (п. 4.9 договору).

За період з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року проценти нараховуватись за денною ставкою 1,5 %, що за 120 днів складає 36000 грн 20000,00 грн х 1,5% х 120), що відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

За період з 21 серпня 2024 року до 31 січня 2025 року проценти повинні були нараховуватись за денною ставкою 1 %, замість 1,5%, що за 164 дні складає 32800 грн (2000,00 грн х1% х164).

Загальна заборгованість по сплаті процентів за період з 07 квітня 2024 року (дата укладення кредитного договору) до 31 січня 2025 року (дата закінчення терміну дії договору) складає: 3960 грн + 36000 грн + 32800 грн = 72760,00 грн.

Доводи представника відповідача про те, що кредитний договір містить умову про Базовий період кредитування, який становить 14 днів (до 21.04.2024 року) і що базовий період – це погоджений сторонами строк правомірного користування коштами, в останній день якого у позичальника настає обов`язок сплати відсотків та повернення кредиту, а оскільки Відповідач не повернув кошти 21.04.2024 року, відбулося порушення зобов`язання (дефолт) і кредитні кошти перейшли у статус прострочених, відтак мають нараховуватись не договірні проценти за користування, а відповідальність (наприклад за ст. 625 ЦК України), яка на період воєнного стану не нараховується, суд не приймає до уваги.

Так, договір про відкриття кредитної лінії №1377-0828 від 07.04.2024 року не містить такого поняття як «Базовий період кредитування», натомість у п.1.1. цього договору міститься визначення базового періоду сплати відсотків – проміжки часу впродовж дії Договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Кількість днів у Базовому періоді вказана у розділі 4 цього Договору. Відповідно до п. 4.4 договору про відкриття кредитної лінії Базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору. Відповідно до п. 4.9 цього договору строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 31.01.2025 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування.

За таких обставин позивачем правомірно здійснено нарахування процентів за користування кредитом з 07.04.2024 року по 31.01.2025 року. Нараховані проценти за період з 21.08.2024 року по 31.01.2025 року судом перераховано, виходячи з розміру 1% денна процентна ставка (відповідно до Закону України «Про споживче кредитування»).

Доводи представника відповідача щодо нікчемності комісії та істотного дисбалансу прав, оскільки на тіло кредиту 20000 грн нараховано 80000 грн процентів за користування кредитом, суд також відхиляє. Так питання про стягнення комісії у позовній заяві не ставиться. Натомість право позичальника нараховувати комісію за надання кредиту узгоджується із положеннями частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», а також передбачено умовами кредитного договору (п. 4.7 та п. 4.11) та відповідає судовій практиці (постанова ВП ВС від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19).

Щодо дисбалансу, то варто зазначити, що позичальник, отримавши кредит, жодного платежу на його погашення не вніс, хоча відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Більше того, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами та комісією у загальній сумі 12160,00 грн, з огляду на наведене, нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідає умовам договору та Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 20000 грн тіло кредиту, 72760 грн відсотків).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог. Позов задоволено на 92,76%, відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2469,64 грн (2662,40 грн Х 92,76%).

Керуючись ст. ст. 526, 1048 ЦК України, ст. ст. 141, 258-259, 265, 268, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" 20000 грн заборгованості по тілу кредиту, 72760 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" 2469,64 грн судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повні найменування сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено і оголошено 15.09.2026 року.

Суддя Ю. В. Бурзель