Суд: Фастівський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №381/4684/26
Суддя: Чернишова Є. Ю.
3/381/842/26
381/4684/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року місто Фастів
Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Чернишова Є.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Головного управління ДПС у Київській області ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , директора Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівтепломережа», за адресою перевірки: АДРЕСА_1 ,
за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно директора Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівтепломережа» ОСОБА_1 передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, та вказав, що не являється суб`єктом вчинення правопорушення за ч. 1 ст. 163-1, на підтвердження своїх слів надав копію наказу № 8 від 07.01.2026 про те, що відповідальним за складання, підписання та своєчасне подання усіх видів передбаченої законодавством звітності КП ФМР «Фастівтепломережа» призначено головного бухгалтера.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За правилами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому, в силу приписів 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 1852/10-36-04-03, ОСОБА_1 , вчинив порушення, що призвело до несвоєчасного подання платіжних дорученьна перерахування узгоджених до сплати сум податкового зобов`язання з ПДВ за квітень 2024, граничний термін сплати 31.05.2024, фактично сплачено 08.05.2026, 11.05.2026, за травень 2024, граничний термін сплати 02.07.2024, фактично сплачено 20.05.2026, 22.05.2026, 28.05.2026, 29.05.2026, 08.06.2026, чим порушив вимоги пункту 203.2 статті 203 та пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.10.2010.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Дії особи, поведінка якої є предметом дослідження, у кожному випадку потрібно оцінювати в контексті положень ст. 9 КУпАП, де закріплено поняття адміністративного правопорушення.
Відповідно до цієї норми адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб`єктом правопорушення та за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 256, 280 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
Частина 1 статті 163-2 КУпАП передбачає відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).
Статтею 62 Конституції України імперативно визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, є спеціальним (посадові особи підприємств, установ та організацій).
Згідно з протоколом № 1852/10-36-04-03 від 16.07.2026 правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, вчинене директором Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівтепломережа» ОСОБА_1 .
Разом з цим, відповідно до наказу № 8 від 07.01.2026, про те, що відповідальним за складання, підписання та своєчасне подання усіх видів передбаченої законодавством звітності КП ФМР «Фастівтепломережа» призначено головного бухгалтера.
Доказів того, що ОСОБА_1 є відповідальною особою за подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) за вказаний податковий період, суду не надано, а отже, не доведено, що він є суб`єктом зазначеного адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що КУпАП не покладено на суд обов`язку збирання доказів у справі, суд відповідно до принципів диспозитивності та безсторонності приймає рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський суд з прав людини зазначил, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.09.2016 року у справі «Karelin v. Russia» (заява № 926/08) зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин доходжу висновку, що провадження у справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
На постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Євгенія ЧЕРНИШОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua