Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №381/5715/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

Суд: Фастівський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил утримання собак і котів

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №381/5715/26

Суддя: Питель-Тьолушкіна В. Л.

3/381/1021/26

381/5715/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року місто Фастів

Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Питель-Тьолушкіна В.Л., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2026 близько 18 год.00 хв., ОСОБА_1 порушила правила утримання собак, оскільки належна їй собака породи Кане-корсо на прізвисько « ОСОБА_2 » вибігла за межі огородженої території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , та вкусила малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завдавши тим самим шкоди здоров`ю потерпілого.

ОСОБА_1 під час судового розгляду повідомила, що за документами собака породи Кане-корсо належить її чоловіку, проте ця собака фактично належить їй, оскільки була їй подарована. Собака постійно перебуває в будинку або коли вони вдома на на території огородженого подвір`я домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .. Зауважила, що 28.08.2026 близько 18 год. її та чоловіка вдома не було, там був лише її батько – ОСОБА_4 . Так, 28.08.2026 її батько повертався додому та перебував коло хвіртки, яка була зачинена, і саме в цей момент до хвіртки також підійшла малолітня дитина – ОСОБА_5 та почав цікавитися собакою, хотів на неї подивитися. На таке прохання дитини, її батько попередив останнього, що собака велика та попросив відійти, оскільки сам хотів зайти до подвір`я. Коли батько відчинив хвіртку дитина підбігла до неї, потім злякалася та почала бігти по вулиці. Внаслідок чого, собака, вибігла з межі домоволодіння та наздогнавши дитину вкусила її. ОСОБА_1 не заперечувала подію та просила не конфісковувати собаку. Наголосила на тому, що потерпілі на мають жодних претензій до них з приводу того, що сталось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дійшла такого висновку.

Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Згідно ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: протоколом Серії ВАД № 519210 від 06.09.2026 за ч. 3 ст. 154 КУпАП; рапортами Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області № 18983 від 28.08.2026 та № 18989 від 28.08.2026; заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_6 ; письмовими поясненнями ОСОБА_4 ; довідкою КНП ФМР «Фастівська БЛІЛ» № 4082/1417 від 28.08.2026; фотозображенням; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які узгоджуються з поясненнями, наданими нею під час судового розгляду.

Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Під час розгляду справи судом не встановлено будь-яких пом`якшуючих чи обтяжуючих обставин, що могли бути враховані при обранні адміністративного стягнення, враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, приходжу до висновку про необхідність застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 154 КУпАП з конфіскацією тварини, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 154, 221, 248, 249 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп., з конфіскацією тварини – собаки породи Кане-корсо на прізвисько « ОСОБА_2 », що належить ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15-ти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний вище строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

На постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.Л. Питель-Тьолушкіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua