Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №378/1075/26 — Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/1075/26

Провадження № 2/378/813/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Марущак Н. М.,

за участю секретаря Гончарук Ю. С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області з посиланням на наступне.

09.09.1967 виконком Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області склав актовий запис №11 про шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_6 .

14.07.1969 виконком Ставищенської селищної ради прийняв рішення №13, яким вирішив виділити земельну ділянку під будівництво індивідуального будинку ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 площею 0,08 га.

25.07.1969 виконком Ставищенської районної ради народних депутатів трудящих Київської області рішенням № 165 затвердив рішення виконкому Ставищенської селищної ради №13 від 14.07.1969 та зобов`язав забудовника оформити технічну документацію і протягом одного року розпочати будівництво.

09.12.1969 нотаріус Таращанської нотаріальної контори Київської області за реєстром №2396 посвідчила Договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, з числом кімнат від однієї до п`яти включно між виконкомом Ставищенської районної Ради та забудовником ОСОБА_4 .

Архітектором району ОСОБА_4 був виготовлений план на будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка була відведена в натурі під забудову, про що свідчить акт про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Разом з ним постійно до дня смерті проживали: його дружина ОСОБА_7 - мати позивачів та вони (позивачі).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася.

03.01.1977 року Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації проведена технічна інвентаризація будинку АДРЕСА_1 .

Адреса будинку змінювалася, а саме в період з 1977 до 1980 рік нумерація будинку змінилася з АДРЕСА_2 , 18.01.2024 змінилася назва вулиці із "Старікова" на "Чепурна".

Рішенням виконкому Ставищенської селищної ради Ставищенського району Київської області № 164 від 27.11.1996 ОСОБА_7 передано в приватну власність земельну ділянку площею 0,09 га за адресою АДРЕСА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла, після смерті якої спадщину за законом прийняла позивачка ОСОБА_1 шляхом подання заяви про прийняття спадщини до Ставищенської державної нотаріальної контори, інші позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали нотаріусу заяви про відмову від прийняття спадщини.

На заяву позивачки ОСОБА_1 нотаріус Ставищенської державної нотаріальної контори винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок, посилаючись на те, що спадкова справа на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заведена, відомості про заповіти від його імені відсутні, відомості про закінчену спадкову справу на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в Ставищенській ДНК відсутні, а також на відсутність рішення Ставищенської селищної ради про зміну нумерації будинку з «42» на « АДРЕСА_3 та реєстрації права власності на ім`я спадкодавця.

Вищеказаний житловий будинок належав до спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , отже ОСОБА_4 за життя набув право власності на 1/2 його частину. Внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 останнього на його частку в будинку відкрилася спадщина, яку шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном прийняли в рівних частках його дружина та діти, тобто по 1/4 частині, що становить 1/8 частину житлового будинку.

Позивачі просять:

- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 на 1/8 частину житлового будинку АДРЕСА_3 та в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_7 на 5/8 частин даного житлового будинку, а всього на 6/8 частин житлового будинку,

- визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 на 1/8 частину вищевказаного житлового будинку,

- визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 на 1/8 частину спірного житлового будинку.

Ухвалою Ставищенського районного суду від 26.08.2026 відкрито провадження по даній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального провадження з призначенням підготовчого судового засідання (а. с. 61 - 623).

В підготовче судове засідання позивачі подали заяви (а. с. 117, 119, 119), в яких позовні вимоги підтримують, просять справу розглядати у їх відсутність.

Представник відповідача Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області в підготовче судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а. с. 71. 72, 73), до суду 16.09.2026 представник селищної ради Цимбалюк А. Ю. подав заяву про слухання справи у його відсутність та про визнання позову (а. с. 108 ).

Суд, розглянувши матеріали справи, письмову заяву відповідача про визнання позову та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Матеріалами справи встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

09.09.1967 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , було укладено шлюб, зареєстрований виконком Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, актовий запис № 11, після реєстрації шлюбу прізвище дружини - « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтво про одруження НОМЕР_1 (а. с. 22).

Рішенням виконкому Ставищенської селищної ради № 13 від 14.07.1969 «Про відвід земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку ОСОБА_4 », виділено земельну ділянку під будівництво індивідуального будинку ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 площею 0,08 га (а. с. 24).

25.07.1969 виконком Ставищенської районної ради народних депутатів трудящих Київської області рішенням № 165 затвердив рішення виконкому Ставищенської селищної ради №13 від 14.07.1969 про виділення земельної ділянки під забудову індивідуального житлового будинку ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 (а. с. 25).

09.12.1969 нотаріус Таращанської нотаріальної контори Київської області за реєстром № 2396 посвідчила Договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності з числом кімнат 3, укладений між виконкомом Ставищенської районної Ради та забудовником ОСОБА_4 (а. с. 26 - 27).

Архітектором виконкому Ставищенської районної ради депутатів трудящих був виготовлений План на будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4 (а. с. 28).

Згідно акту про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку від 18.09.1969 земельна ділянка за вищевказаною адресою була відведена в натурі ОСОБА_4 під забудову (а. с. 29).

В 1970 році за вищевказаною адресою ( АДРЕСА_1 ) були прописані ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , що підтверджується записом в будинковій книзі (а. с. 30 - 33). Як зазначили позивачі в позові, в 1970 році за вказаною адресою було побудовано «времянку» і їх батьки були прописані до неї.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження (а. с. 36, 39, 40) та одруження (а. с. 37, 38 ,41).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а. с. 34). Спадкова справа після його смерті Ставищенською районною державною нотаріальною конторою не заводилася, заповіт від імені ОСОБА_4 відсутній, що підтверджується постановою нотаріуса Ставищенської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.08.2026 (а. с. 105).

Згідно довідки Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області №797 від 05.08.2026 року (а. с. 35) разом з померлим ОСОБА_4 постійно до дня смерті проживали: його дружина, ОСОБА_7 ( а. с. 22), діти: ОСОБА_8 (а. с. 36), ОСОБА_2 (а. с. 39) та ОСОБА_9 (а. с. 40), які після смерті ОСОБА_4 прийняли спадщину за законом відповідно до ст. ст. 529 ч. 1, 549 ч. 1 п. 1 ЦК України (1963), як особи, які фактично вступили у володіння спадковим майном.

Рішенням виконкому Ставищенської селищної ради Ставищенського району Київської області №164 від 27.11.1996 року «Про приватизацію земельних ділянок в смт. Ставище» ОСОБА_7 приватизовано, передано в приватну власність, земельну ділянку площею 0,09 га за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується архівним витягом Ставищенського архівного сектору Архівного відділу Білоцерківської РДА №12.01-07-09/65 від 07.04.2026 (а. с. 46).

Адреса вищевказаного спірного житлового будинку ( АДРЕСА_1 ) фактично була змінена, а саме, в період з 1977 до 1980 рік нумерація будинку змінилася з АДРЕСА_2 , 18.01.2024 змінилася назва вулиці із "Старікова" на "Чепурна", що підтверджується: відмітками у розділі III «Прописка» будинкової книги про реєстрацію (прописку) жителів вказаного будинку (а. с. 33); довідкою КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» БЦ 280/1 від 26.01.2026 року (а. с. 50); рішенням Ставищенської селищної ради від 18.01.2024 № 3674 "Про перейменування вулиць, провулків у населених пунктах Ставищенської селищної територіальної громади" (а. с. 47 - 48), повідомленням Архівного сектору архівного відділу Білоцерківської РДА від 07.08.2026 №12.01-07-09/181 (а. с. 45).

Відповідно до матеріалів спадкової справи (а. с. 75 - 105), ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 (а. с. 81), спадщину за законом після смерті якої прийняла, подавши до Ставищенської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини в шестимісячний строк її дочка ОСОБА_1 (а. с. 83, 84 - 85, 88), відповідно до ст. ст. 1223 ч. 2, 1261 ч.1, 1268 ч. 1, 1269 ч. 1 ЦК України (а. с. 75). Інші діти спадкодавиці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовились від прийняття спадщини, подавши, кожен, до вказаного державного нотаріуса відповідну заяву відповідно до ст. 1273 ЦК України (а. с. 77, 78).

На заяву позивачки ОСОБА_1 нотаріус Ставищенської державної нотаріальної контори 11.08.2026 винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок, посилаючись на те, що спадкова справа на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заведена, відомості про заповіти від його імені відсутні, відомості про закінчену спадкову справу на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в Ставищенській ДНК відсутні, а також на відсутність рішення Ставищенської селищної ради про зміну нумерації будинку з «42» на « АДРЕСА_3 , та відсутність реєстрації права власності на ім`я спадкодавця (а. с. 56, 105).

Відповідно до технічного паспорта за адресою: АДРЕСА_3 (розташовані: літера «А 1-1» загальною площею 86,7 м2, житловою площею 43,2 м2, з прибудовою літера «а2-1», прибудовою літера «аЗ-1» (1977 року побудови). До житлового будинку відносяться наступні господарські будівлі та споруди: літня кухня літера «Б1-1», сарай літера «В1-1» в тому числа погріб під будівлею, вхід у погріб (прибудова) літера «в2-1», хвіртка №2, ворота №3 (1977 року побудови), огорожа №1 (2005 року побудови) (а. с. 51 - 55).

Стаття 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України, чинна на час побудови житлового будинку, визнавала все майно, нажите подружжям за час шлюбу, спільною сумісною власністю. В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, згідно статті 28 КпШС України їх частки визнавалися рівними.

Таким чином, вказаний житловий будинок належав до спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , отже ОСОБА_4 за життя набув право власності на 1/2 його частину. Внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , на його частку в будинку відкрилася спадщина, яку шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном прийняли в рівних частках його дружина та діти, тобто по 1/4 частині, що становило 1/8 частину від житлового будинку.

Відповідно до довідки КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» від 26.01.2026 реєстрація права власності на вищевказаний житловий будинок (в АДРЕСА_4 ) до 01.01.2013 р. не була проведена (а. с. 97). В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно інформація щодо державної реєстрації права власності на даний будинок відсутня (а. с. 103).

Вартість спірного житлового будинку відповідно до висновку про ринкову вартість становить 195000 гривень (а. с. 57).

Правовідносини щодо спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 регулюються нормами ЦК УРСР (1963 року).

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР (1963 р.) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Стаття 525 ЦК УРСР визначає, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

У відповідності зі ст. 529 ЦК УРСР (1963 р.) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Як видно із статті 548 ЦК УРСР (1963 р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з положеннями ч.І, ч. 2 ст. 549 ЦК УРСР (1963) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, (ст.561 ЦК УРСР (1963 р.) Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у вигляді втрати права на спадщину.

Правовідносини щодо спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 регулюються нормами Цивільного кодексу України (16.01.2003 року) (далі - ЦК України).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з положеннями ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Як встановлено статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261- 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що в першу чергу право на спадкування мають діти, той з подружжя, який його пережив, батьки спадкодавця.

Відповідно до ч.1,2,5 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Як вбачається із частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами 1, 5 статті 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду про захист своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Відповідно до ст. 2 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення, (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 р. № 6-54 цс 12).

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , за життя набули право власності на спірний житловий будинок, кожен на 1/2 його частину, як частку в спільному майні подружжя, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , його дружина ОСОБА_7 та позивачі (діти спадкодавця) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом набули право власності, кожен, на 1/8 частину житлового будинку, а після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 право власності в порядку спадкування за законом набула позивачка ОСОБА_1 на 5/8 частин спірного житлового будинку, і оскільки відповідачем позов визнається, - він підлягає задоволенню.

Оскільки згідно позову позивачі понесені витрати по сплаті судового збору беруть на себе, суд не вирішує питання про відшкодування судових витрат.

Керуючись ст. 22 КпШС України, ст. ст. 524, 525, 529, 548. 549 ЦК УРСР (1963 р.), ст. ст. 182, 392, 1218, 1220, 1223 ч. 2, 1261 ч.1, 1268 ч. 1, 1269 ч. 1, 1273 ЦК України, ст. ст. 1, 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст.ст. 2, 4, 12, 81, 141, 142, 200, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 на 1/8 (одну восьму) частину житлового будинку АДРЕСА_3 , та право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_7 на 5/8 (п`ять восьмих) частин житлового будинку АДРЕСА_3 , а всього на 6/8 (шість восьмих) частин житлового будинку АДРЕСА_3 загальною площею 86,7 м2 житловою площею 43,2 м2 вартістю 146250 гривень.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 на 1/8 (одну восьму) частину житлового будинку АДРЕСА_3 загальною площею 86,7 м2 житловою площею 43,2 м2 вартістю 24375 гривень.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 на 1/8 (одну восьму) частину житлового будинку АДРЕСА_3 загальною площею 86,7 м2 житловою площею 43,2 м2 вартістю 24375 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її розгляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення в повному обсязі.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_2 ).

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , ІПН НОМЕР_3 ).

Позивач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_7 , ІПН НОМЕР_4 ).

Відповідач: Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області (09401, селище Ставище, вул. Цимбала Сергія, 35/1 Білоцерківського району, Київської області, ЄДРПОУ 04360913).

Повне рішення складено 16 вересня 2026 року.

Суддя Н. М. Марущак