Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №371/489/26 — Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/489/26

Номер провадження № 2/371/1086/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.С.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Миронівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, Богуславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства, суд

встановив:

У березні 2026 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що з 2006 року він проживав з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство. За час спільного проживання у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 . Просив суд визнати його ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виключити з актового запису №1830 відомості про ОСОБА_5 , як батька ОСОБА_4 , зазначивши відомості про батька дитини: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, уродженець м. Біла Церква Київської області, місце проживання: АДРЕСА_1 ».

Ухвалою суду від 02 квітня 2026 року (головуючий суддя Гуренко М.О.) у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року (головуючий суддя Гуренко М.О. ) позов в частині вимог щодо визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця міста Біла Церква Київської області, українця, громадянина України, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 залишено без розгляду. По справі призначено судово-медичну генетичну ідентифікаційну експертизу, провадження у справі зупинено.

Згідно розпорядження керівника апарату Миронівського районного суду Київської області №431 від 15.06.2026 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи ЄУН 371/489/26, номер провадження 2/371/1086/26», здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку із призначенням судді Гуренка М.О. на посаду судді Чернігівського апеляційного суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 справу №371/489/26 розподілено судді Кириленко М.О.

18 серпня 2026 на адресу суду надійшов висновок експерта №103-41-2026 від 10.08.2026.

Ухвалою суду від 21.08.2026 справу прийнято до свого провадження та у справі поновлено провадження.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Невкритий В.М. у підготовче засідання не з`явилися, заявами від 28.08.2026 просили справу розглядати без їх участі. На задоволенні позовних вимог наполягали з підстав викладених у позовній заяві.

Представники Органу опіки та піклування Миронівської міської ради Обухівського району Київської області та Богуславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у підготовче засідання не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до наступного.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_4 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 . В графі батьки зазначено: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Миколаїв померла ОСОБА_2 у віці 42 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Миронівського району Київської області 22 червня 2020 року, актовий запис №4 (а.с. 11).

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження згідно з частиною першою статті 135 СК України для призначення допомоги № 00009669266 від 04 листопада 2011 року, реєстрація актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проведена відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України (а.с. 16).

Неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дітей, які позбавлені батьківського піклування, тимчасово влаштовано в сім`ю ОСОБА_1 , який фактично проживає в АДРЕСА_1 до прийняття рішення про встановлення батьківства, що підтверджується копією наказу №82 від 24.11.2025 про тимчасове влаштування дітей, які позбавлені батьківського піклування (а.с. 17).

Відповідно до висновку експерта №103-41-2026 від 10.08.2026, молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ймовірно є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ймовірність даної події становить 99,99942%. Таким чином, біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 практично доведене (а.с. 57-60).

Відповідно до змісту ст. 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно із п.3 ч.2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

За положеннями ст. 128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

За роз`ясненнями п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за нормою статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

У статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно із пп. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/2 від 18 жовтня 2000 року з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року за № 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Згідно із п.2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 СК України або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18, предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи; тлумачення норм ст. 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства; підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (ст. 128 СК України); доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із ч.4 ст.10 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калачова проти росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Оскільки в ході розгляду справи встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 являється біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , піклується та дбає про благополуччя сина, має бажання виховувати та утримувати його, зважаючи на визнання позову відповідачів, враховуючи, що визнання позивача батьком неповнолітнього відповідає інтересам останнього, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню.

Оскільки, суд дійшов до висновку про наявність підстав про визнання батьківства, підлягають задоволенню вимоги щодо внесення змін до актового запису про народження дитини.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести Богуславському відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зміни у актовий запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , №1830 складеного 04 листопада 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, а саме: змінити прізвище дитини з « ОСОБА_4 на « ІНФОРМАЦІЯ_10 »; виключити з актового запису відомості про ОСОБА_5 , як батька ОСОБА_4 , зазначивши відомості про батька дитини: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, уродженець м. Біла Церква Київської області, місце проживання: АДРЕСА_1 », інші відомості залишити без змін. Після внесених змін в актовий запис про народження дитини видати нове свідоцтво про народження дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.О. Кириленко