Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №369/12876/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №369/12876/25

Суддя: Янченко А. В.

Справа № 369/12876/25

Провадження № 2/369/5062/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

при секретарі судового засідання Лисяк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який було зареєстровано 01 серпня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, про що складено актовий запис № 1168, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від даного шлюбу сторони мають двох дітей:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що сімейне життя між сторонами не склалося. Сторони мають різні погляди на сімейне життя та сімейні обов`язки, між ними виникають постійні конфлікти та сварки, почуття взаємної поваги та взаєморозуміння втрачено.

Позивач вважає, що сім`я фактично розпалася, подальше спільне подружнє життя є неможливим, примирення між сторонами неможливе, а його рішення щодо розірвання шлюбу є виваженим та остаточним. Наміру поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач не має та наполягає на розірванні шлюбу.

Спір щодо поділу спільного майна подружжя між сторонами відсутній. Спору щодо визначення місця проживання дітей та їх утримання сторони не мають.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.07.2025 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, причини неявки суд не відомі. Про дату та час судового розгляду повідомлялася належним чином.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень постанови Верховного суду від «30».09.2022 року у справі № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 01 серпня 2009 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, про що складено актовий запис № 1168, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сімейне життя сторін не склалося, між подружжям відсутнє взаєморозуміння, сторони мають різні погляди на сімейне життя та сімейні обов`язки. Позивач наполягає на припиненні шлюбних відносин, вважає примирення неможливим та не бажає надалі підтримувати шлюбні відносини з відповідачем.

За змістом положень частини першої статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з частиною другою статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що позивач не бажає продовжувати шлюбні відносини з відповідачем, його рішення про припинення шлюбу є остаточним, а примирення та збереження сім`ї він вважає неможливими.

Збереження шлюбу всупереч волі одного з подружжя суперечило б принципу добровільності шлюбу та праву кожного з подружжя на припинення шлюбних відносин.

Враховуючи встановлені обставини справи, характер взаємовідносин сторін та позицію позивача щодо неможливості подальшого сімейного життя, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, а тому наявні передбачені законом підстави для розірвання шлюбу.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 76–81, 141, 258–259, 263–265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 01 серпня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, про що складено актовий запис № 1168, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , – розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без змін.

Інформація про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках та порядку, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України.

Повний текст судового рішення складено: 16.09.2026 року.

Суддя А.В. Янченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua