Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №365/429/26 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/429/26

Номер провадження: 2/365/524/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

16 вересня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кучерявої Л.М.

за участю секретаря судового засідання Савоскули Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2026 року уповноважений представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Костенко О.М. звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вказаним вище позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 63909,87 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у близьких стосунках та відносинах без реєстрації шлюбу. Від цих стосунків в сторін народилась дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стосунки з відповідачем виявились невдалими, спільне життя не склалося. Дитина проживає разом з позивачем в АДРЕСА_1 , та перебуває на повному її утриманні. 04 грудня 2024 року Згурівським районним судом Київської області у справі № 365/874/24 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі його заробітку, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.11.2024 року і до досягнення дитиною повноліття. 12 червня 2025 року відкрито виконавче провадження № 78353687 Баришівським відділом державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ). Держаним виконавцем відносно відповідача вчинено наступні дії, зокрема, винесено постанову про арешт коштів боржника, постанову про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, у користуванні зброєю, у праві користування транспортиними засобами, повідомлено про внесення відомостей про боржника до Єдиного державного реєстру боржників та накладено арешт на майно.

З часу присудження аліментів відповідач ОСОБА_2 постійно ухиляється від добровільного виконання свого обов`язку щодо утримання малолітньої дитини, а тому має заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 01.05.2026 становить 63909,87 гривень. Таким чином, для стимулювання боржника до сплати аліментів на утримання спільної дитини, виникла необхідність для застосування до нього майнової відповідальності за невиконання обов`язку сплати аліментів у вигляді стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М. своєю ухвалою від 28 травня 2026 року прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі, постановила розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначила справу до розгляду по суті, визначила сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 16 вересня 2026 року представником позивача – адвокатом Костенко Олександром Миколайовичем подано заяву, в якій він позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов повністю та розгляд справи проводити у відсутність сторони позивача.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення повісток за адресою реєстрації відповідача. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Від відповідача не надходила заява про розгляд справи без його участі чи будь-які інші заяви/клопотання.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Малолітній ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є: батьком – ОСОБА_2 , матір`ю – ОСОБА_1 (а.с. 19 – копія свідоцтва про народження, а.с. 20 – витяг про актовий запис про народження). Малолітня дитина проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18 – витяг з реєстру територіальної громади, а.с. 21 – акт обстеження № 20, а.с. 22 – відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб). ОСОБА_3 навчається в 4 класі Опорного загальноосвітнього навчального закладу Згурівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Згурівської селищної ради Броварського району Київвської області (а.с. 23).

04 грудня 2024 року Згурівським районним судом Київської області у справі № 365/874/24 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.11.2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Судовий наказ набрав законної сили у день його видачі 04.12.2024 (а.с. 24).

Судовий наказ позивачем звернено до виконання та 12 червня 2025 року головним державним виконавцем Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Качур Т.М. відкрито виконавче провадження № 78353687 (а.с. 25 – постанова про відкриття виконавчого провадження).

Як вбачається із Інформації про виконавче провадження № 78353687 отриманої 19.05.2026: 12.06.2025 відкрито виконавче провадження; 12.06.2025 винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; 22.12.2025 винесено постанову про арешт коштів боржника; 22.12.2025 винесено постанову про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України; 22.12.2025 винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користуванні зброєю; 22.12.2025 винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами; 22.12.2025 внесено відомості про боржника до Єдиного державного реєстру боржників (а.с. 26-27 – Інформація, а.с. 28-33 - постанови). 28 квітня 2026 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 78353687 (а.с. 36). З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельні ділянки та житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами (а.с. 34-35).

Як вбачається із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП № 78353687, заборгованість станом на 01.05.2026 року становить 63909,87 гривень, період за який здійснено розрахунок: 25.11.2024 по 01.05.2026 року (а.с. 37).

У даній справі позивачем ставиться питання про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 25.11.2024 року по 20.05.2026 року.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989 року (далі – Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року та яка набула чинності для України 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюють вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Також відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосуванням судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Судом встановлено, що відповідачу відомо про рішення суду щодо стягнення з нього аліментів, відкрите виконавче провадження та про наявну заборгованість. У судовому засіданні також встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить нерухоме майно, зокрема, земельні ділянки та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Разом з тим, він не вчинив жодних дій, щоб погасити заборгованість та виконувати рішення суду в добровільному порядку.

Матеріали справи не містять будь-яких даних про те, що відповідач ОСОБА_2 має хворобу чи інші причини, які перешкоджали його обов`язку сплачувати за рішенням суду аліменти на утримання малолітнього сина за період виникнення заборгованості по сплаті аліментів. Даних про те, що відповідач оскаржував дії державного виконавця з приводу нарахування розміру аліментів до суду, матеріали справи також не містять, а тому суд приходить до висновку про відсутність будь-яких поважних причин невиконання відповідачем рішення суду (судового наказу) про стягнення аліментів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі N 333/6020/16 відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі N 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі N 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі N 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі N 6-300цс16 та дійшла висновку, що «пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення».

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 %.

Стороною позивача до позовної заяви додано Розрахунок розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, у якому розмір неустойки (пені) розрахований відповідно діючих норм законодавства, тому суд визнає його, як належний доказ по справі та покладає його в основу судового рішення, оскільки він не викликає сумніву у суду та не спростований відповідачем по справі. Відповідно до розрахунку неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів здійсненого за період з 25.11.2024 по 20.05.2026 розмір неустойки становить 160829,94 грн (а.с. 38-40).

Судом встановлено, що пеню представник позивача нарахував на нездійснені платежі за період з 25.11.2024 року по 20.05.2026 року, тобто за період заборгованості коли відповідач не здійснив жодного платежу на утримання сина ОСОБА_3 , і за який державним виконавцем надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 30.04.2026 року за № 11322.

Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання у ч. 1 ст. 196 СК України «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченою ч. 1 ст. 196 СК України. При цьому, нормою зазначеної статті визначено, що розмір пені, який підлягає стягненню повинен становити не більше 100 відсотків заборгованості.

Беручи до уваги, що розмір пені перевищує розмір заборгованості визначений у розрахунку заборгованості від 30.04.2026 року за № 11322, виданого Баришівським відділом державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України по АСВП № 78353687, тому стягненню підлягає пеня у розмірі такої заборгованості, тобто – 63909 грн. 87 коп.

Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву до суду не надав, своєї позиції щодо заявлених вимог не висловив.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення нейстойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 63909 грн. 87 коп., підлягають задоволенню.

У порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Керуючись ст. 3, 5, 13, 81, 141, 211, 223, 258-259, 268, 272-273, 274, 280-283, 354 355 ЦПК України, ст. 196 СК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає (перебуває) за адресою: АДРЕСА_1 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 63909 (шістдесят три тисячі дев`ятсот дев`ять) гривень 87 копійок за період з 25.11.2024 року по 20.05.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 .

Головуючий суддя Л.М. Кучерява