Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №364/883/26 — Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/883/26

Провадження № 2-а/364/16/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л.А.,

при секретарі судового засідання Голуб А.Л.,

за участю:

представника Позивача Лихоти О.В. (в режимі відеоконференції),

інші учасники справи – не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Володарського районного суду Київської області в селищі Володарка Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін за правилами розгляду окремих категорій адміністративних справ з особливостями, визначеними в статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 )

про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.05.2026 № 4БЦРТЦК№ 91ЛП, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), –

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 18.08.2026 надійшов зазначений позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.05.2026 № 4БЦРТЦК№ 91ЛП, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, в якій Позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати названу постанову, закрити справу про адміністративне правопорушення, стягнути з Відповідача судові витрати.

На обґрунтування заявлених позовних вимог представник Позивача Лихота О.В. (ордер на надання правничої допомоги від 16.08.2026 серії АІ № 2278170, а.с. 10) у позовній заяві зазначила, що Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 ; оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн. Про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 дізнався 07.08.2026 через застосунок «Дія», в якому отримав інформацію про відкриття щодо нього виконавчого провадження № 81684176 (далі – ВП № 81684176) за оскаржуваною постановою від 22.05.2026 4БЦРТЦК №91ЛП, а також про накладення на нього стягнення в подвійному розмірі, тобто у розмірі 34 000,00 грн. Про притягнення до адміністративної відповідальності Позивачеві не було відомо, постанова йому не вручалася, згоди на розгляд справи про адміністративне правопорушення без його участі Позивач не надавав. Більше того копію оскаржуваної постанови від 22.05.2026 було отримано 07.08.2026 адвокатом Лихотою О.В. з матеріалів виконавчого провадження шляхом входу через відповідний ідентифікатор доступу до ВП № 81684176.

Позивач не погоджується із зазначеними в оскаржуваній постанові обставинами, вважає таку постанову необґрунтованою та складеною без дотримання вимог чинного законодавства.

Позивач не був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, жодних повісток про необхідність його прибуття до РТЦК на дату розгляду справи він не отримував, тому Позивач не може вважатися таким, що повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи.

Ухвалою суду від 24.08.2026 відкрито провадження у справі, задоволено частково клопотання представника Позивача про розгляд справи в загальному провадженні за участі Позивача та його представника, вирішено питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та їх виклик у судове засідання за правилами розгляду окремих категорій адміністративних справ з особливостями, визначеними в статті 286 КАС України, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 04.09.2026, встановлено Відповідачеві строк для подання відзиву з викладенням заперечення проти позову до 04.09.2026, зобов`язано Відповідача як суб`єкта владних повноважень у цей же строк надати суду всі матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо Позивача, які були взяті до уваги при прийнятті оскаржуваної постанови на підставі частини другої статті 77 КАС України.

Ухвалою суду від 02.09.2026 задоволено клопотання представника Позивача про її участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Разом з тим, судове засідання 04.09.2026 не відбулось через зайнятість судді у розгляді іншої справи № 940/448/23 (провадження № 4-с/364/18/26); судове засідання відкладено на 14.09.2026.

У судове засідання 14.09.2026 Позивач не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 63).

Представник Позивача у судовому засідання підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Звернула увагу на те, що Позивачу нема сенсу ухилятись від явки до РТЦК, оскільки він має відстрочку; Позивач зареєстрований у системі «Резерв+», пройшов медичний огляд. Проте складається враження ніби метою притягнення до адміністративної відповідальності є поповнення державного бюджету, оскільки відносно Позивача постійно складаються постанови про притягнення його до відповідальності, по яким штрафи своєчасно сплачував з урахуванням можливості сплатити 50 % призначеного штрафу. Але це було можливим за умови обізнаності Позивача про накладення штрафу. Проте цього разу він не був повідомлений ані про розгляд справи, ані про прийняте рішення. А тому вирішив вже захищати свої права в суді. Головне порушення РТЦК полягає в недотриманні визначеного законом порядку вручення повісток про виклик до РТЦК, що вже прирівняні до порядку вручення судових повісток. А відтак, необізнаність Позивача про розгляд відносно нього справи про адміністративне правопорушення позбавило його можливості захистити свої права під час розгляду цієї справи, а його необізнаність з результатами розгляду справи та накладенням на нього штрафу позбавило можливості визначити для себе поведінку, зокрема, скористатись можливістю сплатити 50 % штрафу (8 500 грн замість 17 000 грн), а відкриття надалі без відома Позивача виконавчого провадження на тепер має наслідком стягнення з нього вже подвійного розміру штрафу (34 000 грн). Тому Позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав з тим, щоб припинити постійне накладення на нього всіляких штрафів.

Представник Відповідача Ульянченко А.І. (витяг з наказу начальника Білоцерківського РТЦК з адміністративно-господарської діяльності від 07.01.2026 № 11) у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені. До суду 03.09.2026 подав відзив на позовну заяву, в якому, окрім іншого, викладено клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 41), аналогічне клопотання викладено у письмовій заяві начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , надісланого до суду 10.09.2026 (а.с. 65).

Заперечуючи у відзиві задоволення позовних вимог, сторона Відповідача посилається на те, що відповідно до постанови від 22.05.2026 № 4БЦРТЦК№ 91ЛП Позивач не прибув за викликом по повістці № 7098458 від 15.04.2026 у встановлений строк, а саме до 27.04.2026. При цьому повістку з повідомленням про дату, час і місце розгляду справи було надіслано Позивачеві засобами поштового зв`язку через АТ «Укрпошта», що підтверджується трекінговими даними та відміткою на повернутому конверті про те, що особа була відсутня за вказаною адресою. У такому разі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 особа вважається належно повідомленою. Надалі прийняту у справі постанову було направлено Позивачеві так само через АТ «Укрпошта», що підтверджується трекінговими даними та відміткою на повернутому конверті.

Крім того, на виконання ухвали суду від 24.08.2026 Відповідачем до відзиву додано копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо Позивача (а.с. 42-53).

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України), вирішуючи справу, виходить з такого.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що начальником Білоцерківського РТЦК 22.05.2026 ухвалено постанову за № 4БЦРТЦК№ 91ЛП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (Позивача), у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП; копії постанови додані до позовної заяви та до відзиву.

Названою постановою, що оскаржена Позивачем до суду, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, з накладенням штрафу в розмірі 17 000 грн, оскільки Позивач, як зазначено в цій постанові, не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у встановлений строк – 27.04.2026, зазначений у направленій через АТ «Укрпошта» повістці від 15.04.2026 № 7098458, тим самим порушивши вимоги частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З доданих Відповідачем до відзиву копій матеріалів справи № 91 ЛП про адміністративне правопорушення вбачається, що 15.04.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було виписано повістку № 7098458 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якому належить з`явитися 27.04.2026 о 09:00 до цього відділу для проходження медичного огляду (а.с. 43).

Одночасно з повісткою Позивачеві було виписано повідомлення про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, яким Позивач був поінформований про те, що у разі його неприбуття 27.04.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строки, визначені в повістці № 7098458 від 15.04.2026р., то відносно нього 22.05.2026 року о 12:00 буде розглянуто справу про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП. Також роз`яснено, що копія постанови про адміністративне правопорушення буде направлена йому засобами поштового зв`язку, а після набрання законної сили постановою Позивачеві необхідно буде сплати штраф, повідомлено про наслідки несплати такого штрафу.

Згадані вище повістка та повідомлення були направлена засобами «Укрпошта» на ім`я Позивача із зазначенням його контактного мобільного номеру телефону на поштову адресу: вул. Миру, 14, с. Руде Село, Білоцерківський р-н, Київська обл., що підтверджується копією опису вкладення до R067148875534 у цінний лист (а.с. 44). Згідно з копією рекомендованого повідомлення R067148875534 про вручення поштового відправлення, повістка повернулася до Відповідача без вручення з відміткою «адресат відсутній», датою відтиску на поштових марках зазначено 22.04.2026 (а.с. 45). Відповідно до трекінгу відправлень для перевірки статусу відстеження, сформованого 21.05.2026, лист з рекомендованим поштовим повідомленням відправлено з відділення у с-щі Володарка 22.04.2026 та прибуло до відділення у с. Руде Село 24.04.2026; 28.04.2026 відправлення повернуто відправникові у зв`язку з тим, що «одержувач відсутній за вказаною адресою», повернення вручено за довіреністю 01.05.2026 (а.с. 47).

Оскаржувана постанова, датована 22.05.2026, була направлена рекомендованим листом R067184553217 Позивачеві, як перевірено судом за даними офіційного сайту АТ «Укрпошта», направлено 28.05.2026, повернено відправникові 09.06.2026 через те, що одержувач відсутній за вказаною адресою.

При цьому, як вбачається з досліджених документів, на кожному описі вкладення, в оскаржуваній постанові тощо поруч з прізвищем Позивача зазначено номер його мобільного телефону.

У подальшому начальником Білоцерківського РТЦК 13.07.2026 листом за вих. № 4/851 надіслано заяву про примусове виконання рішення (оскаржуваної постанови від 22.05.2026) до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с. 14).

Надалі постановою головного державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.08.2026 відкрито ВП № 81684176 про стягнення з Позивача накладеного оскаржуваною постановою штрафу у подвійному розмірі 34 000 грн (а.с. 16).

Натомість, як стверджується Позивачем, він повістку від 15.04.2026 не отримував, її не було належним чином вручено та йому не було відомо про те, що вона направлялась, у зв`язку з чим вважає, що постанова 4БЦРТЦК № 91ЛП від 22.05.2026 підлягає скасуванню.

За наданими суду Позивачем документами, у Позивача наявний військово-обліковий документ, сформований у мобільному застосунку «Резерв+», що розроблений Міністерством оборони України.

01.08.2026 Позивачем було сформовано витяг із системи «Резерв+», який долучено до матеріалів справи (а.с. 11), зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним, має відстрочку до 30.10.2026, тип відстрочки – «батько або мати трьох і більше дітей», 04.02.2025 пройшов ВЛК з висновком «придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони».

При цьому, з того ж витягу із системи «Резерв+» у розділі «Правопорушення» за станом на 01.08.2026 відсутня будь-яка інформація про адміністративну справу відносно притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП відповідно до оскаржуваної постанови від 22.05.2026 (а.с. 13).

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на яку міститься посилання в оскаржуваній постанові, громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України – за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України – за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Частиною першою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною третьою статті 210-1 КпАП України встановлено відповідальність за вчинення зазначених дій в особливий період.

Пунктами 12-13 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 154, передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 КУпАП, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов`язки підлеглого йому особового складу.

За приписами згаданої статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 210-1 КУпАП.

За визначенням статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, насамперед, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 у справі № 204/2352/16-а).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62 Конституції України).

Ці конституційні гарантії підлягають застосуванню й в справах про адміністративні правопорушення. Як наголошено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь; недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначені статтею 268 КУпАП, за частиною першою якої така особа має право, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката тощо. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 676/752/17 зробив висновок, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення (стаття 277-2 КУпАП) вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. При цьому, стаття 279-9 КУпАП не містить приписів про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, без її на це згоди.

Відповідно до пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі – Порядок № 560), за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно з пунктом 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки – особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

– день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

– день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

– день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов`язаного про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може здійснюватися шляхом особистого вручення військовозобов`язаному повістки або шляхом її направлення засобами поштового зв`язку. У випадку направлення повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки є документами від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою.

Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2009 № 270, рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності – будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка».

Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні дані про інформування Позивача як адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або залишення працівником пошти повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

З огляду на це поштовий оператор на порушення цитованого пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2009 № 270, фактично позбавив Позивача можливості отримати поштове відправлення, оскільки працівник поштового оператора не проінформував Позивача за наявним номером телефону та не вклав до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

У свою чергу Відповідач мав з`ясувати, за яких обставин поштовий оператор зробив на поштовому відправленні відмітку «адресат відсутній», чому на конверті не зазначено номер телефону Позивача, адже після законодавчих змін всі військовозобов`язані повинні були уточнити дані, серед яких, також і номер телефону. Відповідач мав перевірити, чи поінформовано поштовим оператором Позивача про надходження поштового відправлення, якщо так, то з`ясувати, у який спосіб та чи сплили три робочі дні з дня такого інформування Позивача.

Таким чином, у цій справі повістка безпосередньо Позивачу вручена не була, встановлена законодавством процедура вручення та проставлення відповідної відмітки про невручення дотримана не була, втім, працівниками пошти проставлено відмітку відсутність адресата за вказаною адресою, докази повідомлення Позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» в матеріалах справи відсутні.

Зазначені обставини є суттєвими, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Оцінюючи оскаржувану постанову на відповідність вимогам статті 2 КАС України, суд вважає, що Відповідач дійшов передчасного висновку щодо визнання винуватим Позивача у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, не врахувавши об`єктивні обставин по справі такі як необізнаність Позивача з фактом направлення йому повістки. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Належних і допустимих доказів завчасного повідомлення Позивача та його неявки без поважних причин за отриманою повісткою про виклик до відповідного РТЦК суду не надано та про їх наявність не повідомлено. Тому суд доходить висновку, що Позивач був об`єктивно позбавлений можливості з`явитися до 4 відділу Білоцерківського РТЦК за вказаною повісткою, а отже його вина у неявці за повісткою, про що йдеться в оскарженій постанові, відсутня.

Поряд із цим, в позовній заяві Позивач вказує, що йому не було відомо ні про складання протоколу про адміністративне правопорушення, ні про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, він не був повідомлений про дату і час розгляду справи, був відсутній при винесенні оскаржуваної постанови. Про те, що на нього накладено стягнення, дізнався через застосунок «Дія», про відкриття відносно нього ВП № 81684176 за постановою 4БЦРТЦК №91ЛП від 22.05.2026 із накладенням адміністративного стягнення в подвійному розмірі, а саме 34 000 грн. Про притягнення його до адміністративної відповідальності йому не було відомо, постанова йому не вручалася. Позивач не надавав згоди на розгляд справи про адміністративне правопорушення без його участі. Копію оскаржуваної постанови від 22.05.2026 було отримано 07.08.2026 адвокатом Лихотою О.В. з матеріалів виконавчого провадження. Більше того, за станом на час звернення до суду з цим позовом, як видно з дослідженого витягу із системи «Резерв+», інформація про адміністративну справу відносно притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП відповідно до оскаржуваної постанови від 22.05.2026 відсутня і в названому застосунку.

Згідно з частиною статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У цій справі Відповідач, на переконання суду, порушив вимоги законодавства щодо повідомлення особи про розгляд справи, де Позивач був позбавлений можливості бути присутнім під час розгляду справи, що, у свою чергу, позбавило можливості останнього реалізувати права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП.

Таким чином, суд доходить висновку, що Відповідачем не повідомлено Позивача про час і місце розгляду справи відносно нього, тим самим Позивача позбавлено права на захист.

Наведене означає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП – за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Зважаючи на усе викладене, суд дійшов до переконання, що Відповідачем не доведено належними і допустимими доказами правомірності винесеної щодо Позивача постанови, тому позов останнього підлягає задоволенню, а оскаржувана ним постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності – скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення (пункт 3 частини третьої статті 286 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Документально підтвердженими судовими витратами в цій справі є витрати Позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 665,60 грн (а.с. 19, 22), які слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь Позивача.

Крім того, суд враховує, що ухвалою Володарського районного суду Київської області від 19.08.2026 (справа № 364/883/26, провадження № 2-аз/364/2/26) було задоволено заяву представника Позивача та вжито заходи забезпечення позову, а саме: зупинено стягненняу ВП № 81684176, відкритому Білоцерківським відділом ДВС у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з примусового виконання постанови 22.05.2026 № 4БЦРТЦК№ 91ЛП про стягнення зі ОСОБА_1 на користь держави штрафу до набрання законної сили рішенням суду в справі № 364/883/26.

Відповідно до частини першої статті 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

З огляду на це та враховуючи, що справа № 364/883/26 по суті розглянута, позовні вимоги задоволено, а постанову, на підставі якої відбується стягнення скасовано, необхідність в подальшому існуванні заходів забезпечення позову відсутня, а відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування таких заходів забезпечення позову у цій справі після набрання рішенням законної сили.

Частиною четвертою статті 229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням складності справи судом було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення у порядку частини першої статті 227 КАС України; за таких обставин датою ухвалення рішення є дата його проголошення (частина п`ята статті 250 КАС України).

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 157, 162, 227, 241-245, 250, 251, 255, 268, 286 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.05.2026 № 4БЦРТЦК№91ЛП, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.05.2026 № 4БЦРТЦК№91ЛП про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), адміністративного стягнення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП у розмірі 17 000,00 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Володарського районного суду Київської області від 19.08.2026 (справа № 364/883/26, провадження № 2-аз/364/2/26) у виді зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 81684176, відкритому Білоцерківським відділом державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з примусового виконання постанови 22.05.2026 № 4БЦРТЦК№ 91ЛП про стягнення зі ОСОБА_1 на користь держави штрафу, – після набрання законної сили цим рішенням суду.

Надіслати копії цього рішення суду учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, обчислюючи зазначений строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.А. Макаренко