Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №363/4406/25 — Вишгородський районний суд Київської області

16.09.2026 Справа № 363/4406/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вишгороді кримінальне провадження № 12025116150000154 від 10.06.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, громадянки України, неодруженої, непрацюючої, яка на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку ст. 89 КК України раніше не судима

за ч. 2 ст. 125 КК України

ВСТАНОВИВ:

07.06.2025 близько 19.30 години ОСОБА_4 перебувала на подвір`ї за адресою: АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_5 , який мешкає за вказаною адресою. В цей час, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, між ними стався конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 виник умисел на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , за допомогою наявного у неї пістолета «Flobert», калібру 4 мм.

Реалізуючи свій злочинний умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_4 перебуваючи в положенні стоячи, обличчям до обличчя потерпілого, дістала власною правою рукою пістолет «Flobert», калібру 4 мм та здійснила один постріл в ліву частину обличчя ОСОБА_5 .

В результаті вищевказаних дій ОСОБА_4 спричинила потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: вогнепальної рани лівої щічної ділянки (з наявністю в ділянці лівого жувального м`яза стороннього тіла – кульки), що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6, але не більше ніж 21 день.

Обвинувачена в судовому засіданні свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнала у повному обсязі, тому суд, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За згодою учасників процесу, судом вирішено провести допит обвинуваченої та дослідити обліково-характеризуючі дані щодо обвинуваченої.

Так обвинувачена ОСОБА_4 визнаючи свою вину у повному обсязі у судовому засіданні підтвердила обставини викладанні в обвинувальному акті, та пояснила, що дійсно 07.06.2025 року в світлу пору доби, в ході виниклого конфлікту з її сусудом ОСОБА_5 через те що останній поводив себе неадекватно та зламав драбину для котів, за допомогою пістолета «Flobert» здійснила один постріл в ліву щоку останнього. Одночасно із зазначенням в судовому засіданні про щире каяття зазначила, що не жалкує про вчинене та не знає, як би вчинила якби ситуація повторилася. Просила повернути їй пістолет.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, щодо призначення покарання поклався на розсуд суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Щодо позиції обвинуваченої щодо її щирого каяття, суд зазначає наступне.

Як вбачається з послідовної практики Верховного Суду, розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття, характеризуюче ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Однак поведінка обвинуваченої під час судового розгляду не свідчить про щирий жаль з приводу вчинених дій та їх осуд, співчуття потерпілому. Обвинувачена в судовому засіданні не надала критичної оцінки своїй протиправній поведінці, а лише формально зазначила, що щиро кається, одночасно зазначивши, що не жалкує про вчинене та не знає, як би вчинила якби ситуація повторилася, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.

Тож обставин, які пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є проступком, обставин що пом`якшують та обтяжують покарання судом не встановлено, особу обвинуваченої, яка в порядку ст. 89 КК України раніше не судима, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, а також досудову доповідь Вишгородського РВ № 1 Філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області відносно ОСОБА_4 , згідно з якою орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без ізоляції від суспільства є можливим за умови здійснення органом пробації нагляду та реалізації апробаційної програми «Зміна прокримінального мислення» та покладення на обвинувачену додаткового обов`язку не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації, суд вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень, є призначення обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у вигляді пробаційного нагляду в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, з покладанням на останню обов`язків, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 59-1 КК України.

На думку суду, саме за таких обставин в повній мірі буде дотримано положення статті 50 КК України, згідно якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом порядку обмеження прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами.

Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України. При цьому пістолет із наявними на ньому написами «Cal 4 mm Flobet», «ХХ 1153» та 8 предметів, зовні схожих на набої, з метою попередження нових кримінальних правопорушень слід конфіскувати в дохід держави, як знаряддя вчиненого кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст. 100, 349, 368-370,373-374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 на час пробаційного нагляду такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Здійснення пробаційного нагляду покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання останньої.

Строк відбування покарання згідно ст. 49-2 КВК України слід обчислювати з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі:

- речовину бурого кольору, яку було поміщено до п`яти паперових конвертів, та один предмет ззовні схожий на гільзу (квитанція № 3177) – знищити,

- пістолет із наявними на ньому написами «Cal 4 mm Flobet», «ХХ 1153» (квитанція № 14-34) та 8 предметів, зовні схожих на набої (квитанція № 3177) – конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1