Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №363/2863/26 — Вишгородський районний суд Київської області

Суд: Вишгородський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №363/2863/26

Суддя: Олійник С. В.

"10" вересня 2026 р. Справа № 363/2863/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в залі суду в м. Вишгород за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

08 травня 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1908465 від 14.06.2021 року в розмірі 10 324 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.06.2021 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1908465 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Згідно умов кредитного договору, товариство надало клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. 01.12.2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, в тому числі до ОСОБА_1 . Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 14 324 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4 000 грн; простроченою заборгованістю за відсотками в розмірі 10 324 грн.

Процесуальні дії та рішення у справі.

22 травня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

30 червня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи

31 серпня 2026 року протокольною ухвалою вирішено проводити розгляд справи у відсутності відповідача, в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.

Позиції учасників справи.

Представник позивача у позовній заяві просить розгляд справи проводити у їх відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції Вишгородського районного суду Київської області, поштовими відправленнями з відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання», оголошеннями про виклик в судове засідання на офіційному веб-порталі «Судова влада».

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі №496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи, що одночасно існують умови, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони по справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність клопотання сторони позивача про розгляд справи за їх відсутності, а також враховуючи відсутність клопотань відповідача про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи.

Встановлено, що 14.06.2021 року між ТОВ «ФК «Верона» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1908465, згідно умов якого кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти (Кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, у розмірі та порядку, встановлених Договором (п. 1.1.).

Згідно п.п. 1.2.-1.6. договору загальний розмір наданого кредиту (сума коштів, які Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові за цим Договором) складає 4 000 гривень.

Строк, на який надається Кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів Позичальнику, а саме: з 14.06.2021 року по 12.07.2021 року включно.

Процентна ставка за Кредитом становить 1.90 % від суми Кредиту в день. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму Кредиту, а у разі часткового погашення – на непогашену частину.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 30433 процентів річних від загального розміру виданого Кредиту. Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки, базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом строку дії, передбаченого умовами Договору, та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Орієнтовна загальна вартість Кредиту становить 6 204 гривень. Обчислення орієнтовної загальної вартості Кредиту та загальних витрат за Кредитом, базується на припущенні, що платежі за послуги Кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору, якщо договір містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги Кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.

Кредитодавець надає Позичальнику Кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки Позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання Договору (п. 2.1.).

Відповідно до п.п. 3.1.-4.2. договору за користування наданими у Кредит грошовими коштами Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти від суми наданого Кредиту у національній валюті України - гривні, по фіксованій процентній ставці, яка визначена в пункті 1.4. цього Договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку дії Договору.

Проценти за користування Кредитом нараховуються Кредитодавцем в день надання Кредиту у фіксованому незмінному розмірі за кожен день за період з моменту списання коштів за Кредитом з поточного рахунку Кредитодавця до моменту повернення коштів на поточний рахунок Кредитодавця, але не більше строку, на який надається Кредит.

Встановлений Договором розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Позичальник зобов`язується повернути суму отриманого Кредиту (грошові кошти, які Кредитодавець надав у Кредит, а Позичальник отримав за цим Договором), сплатити суму нарахованих процентів за користування Кредитом у строки, визначені в Графіку платежів. Повернення суми Кредиту та сплата процентів за користування Кредитом має бути здійснено Позичальником не пізніше останнього дня користування Кредитом, що є належним виконанням зобов`язань Позичальника за цим Договором.

Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за користування Кредитом за фактичну кількість календарних днів користування грошовими коштами, визначених Договором, але не більше строку, на який надається Кредит. В разі продовження (пролонгації) строку дії Договору, Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за користування Кредитом за весь період продовження терміну користування Кредитом та строку дії Договору.

Згідно п.п. 9.4.2. -9.4.3.2. договору автоматичне продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження дії Договору (автопролонгація) без підписання сторонами додаткових угод застосовується також після настання дати погашення Кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати Позичальником нарахованих процентів за користування Кредитом до закінчення строку дії Договору.

У разі несплати Позичальником заборгованості до закінчення строку користування кредитом та закінчення строку дії Договору, Сторонами застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує даний Договір, дає згоду Кредитодавцю на його автопролонгацію – продовження строку користування кредитом та строку дії Договору на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту.

Сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом – подовженим на наступних умовах:

Строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно;

В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації.

З довідки ТОВ «ФК «Верона» про ідентифікацію вбачається, що клієнта ОСОБА_1 , з якою укладено договір №1908465 від 14.06.2021 року, ідентифіковано ТОВ «Верона». Підписання договору позичальником здійснено шляхом використання електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора. Одноразовий ідентифікатор G3693 направлений позичальнику 14.06.2021 року.

Згідно довідки ТОВ «Санрайз Фінанс» від 19.03.2026 року, 14.06.2021 року успішно проведено платіж у сумі 4 000 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

01 грудня 2023 року між ТОВ «ФК «Верона» і ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Верона» відступило на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №1908465.

З витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №1-01/12-2023 від 01.12.2023 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1908465 становить 14 324 грн, яка складається з: 4 000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 10 324 грн – заборгованість за процентами.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №1908465 станом на 20.02.2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 14 324 грн, яка складається з: 4 000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 10 324 грн – заборгованість за процентами.

Застосовані норми права.

Статтею 509 ЦКУкраїни передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У відповідності до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

У відповідності ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Закон України «Про електронні довірчі послуги» (надалі Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис. Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частино третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Мотиви і висновки суду.

Судом встановлено, що 14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Верона» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1908465 в електронній формі, який відповідачка підписала одноразовим ідентифікатором. На виконання договору відповідачці надано кредит у розмірі 4 000 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачка належним чином умови договору не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. 01 грудня 2023 року право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договору відступлення права вимоги перейшло до ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн».

Згідно з наданим розрахунком станом на 20 лютого 2026 року заборгованість становить 14 324 грн, з яких 4 000 грн — тіло кредиту та 10 324 грн — проценти. Перевіривши розрахунок, суд арифметичних та логічних помилок не встановив. Нарахування процентів здійснено відповідно до умов договору та в межах передбаченого ним строку кредитування з урахуванням пролонгації.

Відповідачка доказів погашення заборгованості, спростування факту отримання кредиту чи правильності розрахунку суду не надала, контррозрахунок не подала. Зобов`язання мають виконуватися належним чином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент їх переходу.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт укладення кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів, переходу права вимоги до позивача та наявності заборгованості у розмірі 14 324 грн є доведеним.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з платіжною інструкцією №1957 від 01 квітня 2026 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначені витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду та збір доказів, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та значенням справи для сторони.

Судом встановлено, що 09 липня 2025 року між адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем та ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір про надання правової допомоги №09/07/2025.

Фактичний розмір винагороди за надані послуги професійної правничої допомоги у справі №363/2863/26 становить 13 000 грн, що підтверджується актом про отримання правової допомоги від 23 червня 2026 року та квитанцією про оплату правничої допомоги від 23 червня 2026 року.

Таким чином, позивач надав докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, їх фактичного розміру та обсягу наданих послуг.

Водночас відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, поведінки сторін під час розгляду справи та дій сторони, вчинених у зв`язку з підготовкою справи до розгляду.

Суд також враховує положення частини четвертої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких витрати на оплату послуг адвоката мають бути співмірними, зокрема, зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, необхідним для їх виконання, та ціною позову.

Вирішуючи питання про розмір витрат, який підлягає компенсації за рахунок відповідачки, суд виходить із того, що предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 14 324 грн. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, має незначну складність, ґрунтується на письмових доказах щодо укладення кредитного договору, факту надання кредитних коштів, відступлення права вимоги та розрахунку заборгованості.

Суд бере до уваги також характер та обсяг процесуальних дій, здійснених представником позивача у цій справі, тривалість її розгляду, відсутність складних фактичних або правових питань, необхідності проведення експертиз чи інших процесуальних дій, які б потребували значного обсягу професійної правничої допомоги.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13 000 грн є непропорційним до ціни позову та фактичної складності справи.

При цьому суд враховує, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має компенсувати стороні обґрунтовані та необхідні витрати, пов`язані з розглядом справи, а не створювати для неї джерело додаткового доходу.

З огляду на характер спірних правовідносин, ціну позову, обсяг та складність виконаної адвокатом роботи, тривалість розгляду справи та принципи розумності й співмірності суд вважає обґрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, у сумі 3 000 грн.

У решті вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд вважає за необхідне відмовити, оскільки заявлений до відшкодування розмір 13 000 грн не відповідає критеріям співмірності та пропорційності, визначеним статтею 137 ЦПК України.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню 2 662 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору та 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за кредитним договором в розмірі 14 324 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, нежитлове приміщення 1008, ЄДРПОУ 44002941).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя С.В. Олійник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua