Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №291/711/26 — Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/711/26

Провадження №1-кп/291/108/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області

в складі головуючого судді – ОСОБА_1

за участю:

секретаря – ОСОБА_2

обвинуваченого – ОСОБА_3

прокурора - ОСОБА_4

представника потерпілого – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025065570000016 від 10.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Перегуди Бориспільського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України – не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 347, ч. 1 ст. 309, ч. 4, ст. 185КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем, під час дії правового режиму воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

Так, 10.10.2025 близько 16 год. 02 хв. до відділення поліції № 2 Бердичівського РВ ГУНП в Житомирській області надійшло повідомлення через лінію «102» від ОСОБА_6 , про вчинення хуліганських дії (вчиняє сварку та агресивно себе поводить) ОСОБА_3 за місцем її проживання, що в АДРЕСА_1 .

По приїзду на місце події інспектора СРПП ВП № 2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , дільничного офіцера поліції ОСОБА_8 та дільничного офіцера поліції ОСОБА_9 , ОСОБА_3 вибіг з території домоволодіння, у якому проживає ОСОБА_6 , тримаючи в руках господарську штик - лопату та поводячи себе агресивно, почав рухатись в напрямку дільничного офіцера поліції ОСОБА_9 , яка знаходився поруч зі службовим автомобілем Національної поліції України «RENAULT DUSTER» реєстраційний номер 061241, який був припаркований за адресою: с. Чорнорудка, вул. Свободи, 45, Бердичівський район, Житомирська область.

Згодом ігноруючи законні вимоги працівників поліції, припинити свої протиправні дії, усвідомлюючи, що перед ним працівники поліції, оскільки останні перебували у поліцейському однострої встановлено зразка та мали при собі спеціально номерні нагрудні жетони. З метою пошкодити державне майно ОСОБА_3 підбіг до службового автомобіля працівників поліції та діючи умисно наніс не менше 5 ударів металевою частиною господарської штик - лопати, яку тримав у руках, по відкидній кришці багажного відділення, лівій задній дверці,

водійських дверцятах та проблискових маячках червоного кольору службового автомобілю Національної поліції України «RENAULT DUSTER» реєстраційний номер 061241, який належить Головному управлінню Національної поліції в Житомирській області, спричинивши механічні пошкодження вказаного автомобіля.

Відповідно до висновку транспортно - товарознавчої експертизи № СЕ-19/106-25/19155-АB від 07.11.2025, своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив державі в особі Головного управління Національної поліції України в Житомирській області матеріального збитку на загальну суму 51124,03 грн. (п?ятдесят одна тисяча сто двадцять чотири гривні 03 копійки).

Своїми умисними діями, що виразились в умисному пошкодженні майна працівника правоохоронного органу, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 347 КК України.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , в порушення вимог ст. ст. 2, 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» 15 вересня 2025 року близько 15 год., перебував за своїм місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього виник протиправний умисел направлений на незаконне придбання наркотичного засобу з метою подальшого його вживання та зберігання, без мети збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, ОСОБА_3 в цей же день та час прийшов до лісосмуги, що розташована поблизу поля, що за межами с. Чорнорудки, Бердичівського району, Житомирської області, де серед бур?янів віднайшов рослини коноплі.

В цей час, день і місці, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що частини рослини коноплі є наркотичним засобом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, руками зірвав верхівкові частини рослини коноплі з листям та стеблами, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою не менше 54,938 г в перерахунку на висушену речовину, які взяв до рук, і незаконно зберігаючи при собі, переніс до житлового будинку за своїм місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому висушив та частину подрібнив руками. Далі, ОСОБА_3 раніше придбаний наркотичний засіб - канабіс, незаконно зберігав, без мети збуту до 04.11.2025, при цьому самостійно вжив (випалив) невстановлену кількість вказаного наркотичного засобу.

У подальшому 04.11.2025 у період часу з 09 год. 45 хв. до 10 год. 11 хв. працівниками ВП № 2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, за місцем проживання ОСОБА_3 , що за адресою АДРЕСА_1 , проведено огляд місця події, під час якого виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 54,938 г в перерахунку на висушену речовину, який останній зберігав для власного вживання, без мети збуту.

Своїми умисними діями, що виразились у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Окрім того, 14.12.2025 близько 20 год. ОСОБА_3 , перебував на території домогосподарства АДРЕСА_1 , де побачив велосипед торгової марки «Ardis» моделі «МТВ ST Phantom», який належить ОСОБА_10 .

В цей же день, час, місці та при вище вказаних обставинах у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а велосипеда торгової марки «Ardis» моделі «MTB ST Phantom», вартістю 6182,14 Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення

чужого майна, ОСОБА_3 діючи в умовах воєнного стану, дію якого продовжено на 90 діб Указом Президента України № 793/2025 від 20.10.2025, Законом України № 4643-IX від 21.10.2025, підійшов до господарської будівлі, розташованого на території домогосподарства АДРЕСА_1 , скористувавшись тим , що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав велосипед торгової марки «Ardis» моделі «МТ ST Phantom», який належить ОСОБА_10 , чим завдав потерпілій матеріального збитку на суму 6182,14 грн.

Після чого, місце вчинення кримінального правопорушення залишив, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними діями, що виразились таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушенях визнав повністю. Підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати. Цивільний позов визнав повністю.

Потерпіла ОСОБА_10 в судове засідання не зявилася належним чином повідомлена про розгляд справи.

Представник потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, цивільний позов підтримала, просила задовільнити.

Ураховуючи те, що ОСОБА_3 в повному обсязі, беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставинами, наведеними у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом установлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися в умисному пошкодженні майна, що належить працівникові правоохоронного органу, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 347 КК України, своїми умисними діями, які виразилися у незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні, наркотичних засобів, без мети збуту, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) - вчиненому в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те,

що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Обставини, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_3 судом встановлено – щире каяття.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

При призначенні покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_3 кримінальних правопорушень відповідно до статті 12 КК України; кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 309 КК України є кримінальним проступком, кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 347 КК України є нетяжким злочином, тоді як кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 185 КК України, є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, вину у вчиненому визнав, розкаявся, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, на час розгляду справи матеріальну шкоду потерпілим не відшкодував, наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, однак за місцем проживання характеризується негативно: зловживає спиртними напоями, порушує громадський порядок, зі службової характеристики ВЧ НОМЕР_1 від 2025 року наданої обвинуваченому як військовослужбовцю за місцем служби характеризується негативно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Ураховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що покарання повинно призначатись згідно принципу індивідуалізації, та має на меті не лише кару, але й виправлення обвинуваченого, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання згідно санкцій статей закону за якими він притягується до кримінальної відповідальності, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України.

За частиною першою статті 347 КК України суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком на два роки.

За частиною першою статті 309 КК України суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

За частиною четвертою статті 185 КК України суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

При призначенні покарання суд також враховує наявність обставини, що пом`якшує покарання, однак з урахуванням усіх обставин кримінального провадження не вбачає підстав для застосування положень статті 69 КК України та статті 75 КК України.

Відповідно до частини першої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень після призначення покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо остаточне покарання визначається шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

З огляду на те, що покарання у виді обмеження волі, призначені за частиною першою статті 347 та частиною першою статті 309 КК України, є менш суворими порівняно з покаранням у виді позбавлення волі, призначеним за частиною четвертою статті 185 КК України, суд вважає необхідним шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Призначення такого покарання, на думку суду, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Щодо заявленого потерпілим Головним управлінням Національної поліції в Житомироській області цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, суд зазначає таке.

Унаслідок кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.347, КК України, вчиненого ОСОБА_3 потерпілому

заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 51124,03 грн.

Факт заподіяння потерпілому матеріальної шкоди, її розмір та причинний зв`язок між протиправними діями обвинуваченого і заподіяною шкодою підтверджуються встановленими судом фактичними обставинами кримінального провадження.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під час судового розгляду ОСОБА_3 цивільний позов потерпілого визнав у повному обсязі, не заперечував щодо факту заподіяння матеріальної шкоди та її розміру.

З огляду на те, що факт заподіяння потерпілому матеріальної шкоди, її розмір та причинний зв`язок із кримінальним правопорушенням встановлені, а обвинувачений заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі, суд вважає цивільний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, з ОСОБА_3 на користь потерпілого Головного управління Національної поліції в Житомироській області підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 51124,03 грн.

Строк дії запобіжного заходу застосованого обвинуваченому ОСОБА_3 . Ухвалою Ружинського районного суду від 24.06.2026 закінчився 24.08.2026 та не продовжувався, підстав для його продовження не має.

Арешт на майно не накладався.

Долю речових доказів визначити у відповідності до ст.100 КПК України.

Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертиз в сумі 10 696,80 грн за проведення трьох експертиз, що підтверджуються розрахунками їх вартості.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 615 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.347, ч.1 ст. 309 та ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання:

за ч. 1 ст. 347 КК України — у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;

за ч. 1 ст.309 КК України — у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

за ч. 4 ст.185 КК України — у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов Головного управління Національної поліції в Житомироській області до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Головного управління Національної поліції в Житомирській області матеріальну шкоду у розмірі 51124 (п`ятдесят одна тисяча сто двадцять чотири) гривні 03 (три) копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз в розмірі 10696 (десять тисяч шістсот дев`яносто шість) грн 80 (вісімдесят) копійок на користь держави.

Речові докази:

- службовий автомобіль RENAULT DUSTER р.н. 061241, що перебуває на території ВП № 2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області – повернути власнику - Головному управлінню Національної поліції в Житомирській області;

- гірський велосипед «Ardis» моделі «ST Phantom», що перебуває в камері схову речових доказів у ВП № 2 Бердичівського РВП ГУНП в

Житомирській області в с- щі Ружин на вул. Незалежності, 29 - повернути потерпілій ОСОБА_10 ;

- осип уламків світлових сигнальних пристроїв червоного кольору, 2 частини зломаного держака, металева штикова лопата, що перебуває в камері схову речових доказів у ВП № 2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області в с- щі Ружин на вул. Незалежності, 29 – знищити;

- наркотичний засіб канабіс масою 54,938г, що перебуває в камері схову ГУНП в Житомирській області – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ружинський районний суд Житомирської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1