Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №286/2362/26 — Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/2362/26

П О С Т А Н О В А

09 вересня 2026 року м. Овруч

Суддя Овруцького районного суду Гришковець А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -

В С Т А Н О В И В:

Інспектором відділу служби освітньої безпеки Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Лимар В.В. складено адміністративний протокол серії ВАД №464865 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП за те, що 03.07.2026 о 16 год. 00 хв. по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ухилилась від виконання, передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання, навчання своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала частково, пояснивши, що в неї чоловік має інвалідність і вдома займається ремонтом різної техніки, а тому скрізь лежать його деталі, знаряддя для роботи, тощо. Вона неодноразово говорила йому його перенести, але йому по іншому не зручно.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Зміст наведеної норми дозволяє констатувати, що ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей. Так, в силу її вимог особа може бути притягнута до відповідальності за наявності в сукупності таких умов, коли вона: 1) є батьком або матір`ю дитини чи іншою особою, яка їх замінює (далі - батьки); 2) ухиляється від виконання передбачених законодавством обов`язків, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей; 3) ухиляється від виконання вказаних обов`язків саме відносно неповнолітніх дітей.

Аналіз приписів Закону України "Про освіту" та Закону України "Про охорону дитинства" дозволяє дійти висновку, що під невиконанням обов`язків по вихованню і навчанню дітей варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання і навчання неповнолітніх дітей. Ухилення батьків і осіб, що їх заміняють, від виконання своїх обов`язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров`я, створення необхідних умов для своєчасного одержання ними освіти, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності.

Окремо слід зазначити, що за змістом ч. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 №3 під "непіклуванням про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя" слід вважати: незабезпечення необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; неспілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; невиявлення інтересу до її внутрішнього світу; нестворення умов для здобуття нею освіти. При цьому, зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі ст.150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно, у протоколі про адміністративне правопорушення за ст.184 КУпАП має бути вказано, які саме нормативні акти порушено і якими конкретно діями особи. Відсутність чіткої вказівки на нормативний акт, який порушено та які саме дії вчинено (не вчинено), свідчить про неконкретність звинувачення особи і являється порушенням права на захист.

В протоколі наявне посилання на ухилення ОСОБА_1 від виконання, передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання, навчання своїх неповнолітніх дітей, однак, не конкретизовано, від яких саме передбачених законодавством обов`язків, з посиланням на норму закону, щодо забезпечення необхідних умов навчання та виховання неповнолітніх дітей ухиляється остання.

Поряд з тим, з акту обстеження умов проживання від 03.07.2026, який долучено до протоколу, вбачається, що в будинку брудно, на подвір`ї брудно, трава не кошена, речі розкидані по кімнатах, брудний посуд.

Тобто, зміст протоколу не узгоджується з долученими доказами. В порушення положень ст.251 КУпАП до протоколу не долучено будь-яких доказів, які б підтверджували факт ухилення ОСОБА_1 від передбачених законодавством обов`язків саме щодо виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Письмове пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, також не підтверджує факту її ухилення від обов"язків щодо забезпечення необхідних умов навчання та виховання дітей.

Відтак, проаналізувавши у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані, які як докази були зібрані поліцейською, суд установив, що вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, не є доведеною з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом», у розрізі такого, оскільки не підтверджується належними та допустимими доказами.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, за встановлених обставин та визначення правового врегулювання суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття справи.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 184, 280, 283, п.3 ч.1 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня її винесення до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд.

Суддя: А. Л. Гришковець