Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №460/5079/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 460/5079/24

касаційне провадження № К/990/12308/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 (суддя Борискін С.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 (головуючий суддя Нос С.П., судді Кухтей Р.В., Шевчук С.М.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними дій, скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У травні 2024 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, підприємець, платник, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просив: визнати дії Управління протиправними та скасувати вимоги про необхідність сплати боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 05.02.2024 №Ф-0237-1700; зобов`язати відповідача зарахувати у рахунок майбутніх платежів зі сплати єдиного податку безпідставно стягнуту з позивача 04.04.2024 суму у розмірі 1664,61 грн, зробивши відповідний перерахунок, та виконати відповідні коригування сум в особистому кабінеті платника податків позивача; стягнути з відповідача на користь позивача завдану моральну шкоду у розмірі 3000000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 послався на протиправність оспорюваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску з огляду на безпідставні висновки контролюючого органу про наявність у позивача боргу з єдиного податку за березень 2021 року. Позивач зазначає, що він повідомляв контролюючий орган про належну сплату ним єдиного податку, зокрема, за березень 2021 року та допущення банком помилки при проведенні такого платежу у частині зазначення його призначення. Вважає, що обов`язок платника зі сплати податків вважається виконаним із часу подання ним до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування коштів до бюджетної системи України чи внесення через касу банку готівкових коштів. При цьому, платник не несе відповідальності за дії або бездіяльність банківських та фінансових установ.

Моральна шкода, яку позивач оцінює у 3000000,00 грн, полягає у тому, що позивач постійно нервує (негативні емоції, стрес), має психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення державним органом його права на мирне володіння майном (грошовими коштами). Недовіра та розчарування у протиправних діях державного органу завдала відчутої зміни психологічного стану позивача, виникнення недовіри до представників державних органів у цілому. Позивач отримує постійні моральні страждання (негативні емоції, нервування, стрес) по факту зміни звичайного способу життя, що викликано необхідністю захисту порушених прав у суді, витрачанням часу на складання документів для подання до суду.

Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 23.10.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025, у позові відмовив.

Відмовляючи у позові, суди попередніх інстанцій виходили з того, що станом на час формування спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) позивач не сплатив єдиний внесок у повному обсязі. Спірна заборгованість спричинена неправильним заповненням позивачем платіжних реквізитів у квитанціях про сплату Єдиного соціального внеску та єдиного податку за час користування позивачем Єдиним рахунком для сплати податків, зборів та Єдиного соціального внеску за період з 01.02.2021 по 01.01.2024 та несплатою суми єдиного податку у повному обсязі за 2022 рік.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій скаржник визначає положення пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яка передбачає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

На обґрунтування цієї підстави скаржник послався на неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.04.2019 у справі № 826/573/18, від 07.03.2018 у справі № 823/1985/17, від 31.07.2018 у справі № 808/2491/17, відповідно до яких обов`язок платника зі сплати податків вважається виконаним із часу подання ним до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування коштів до бюджетної системи України чи внесення через касу банку готівкових коштів. При цьому, платник податків не несе відповідальності за дії або бездіяльність банківських та фінансових установ.

Крім того, підставою касаційного оскарження позивач вказав підпункт «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки суди попередніх інстанцій помилково віднесли дану справу до малозначних, зважаючи на те, що позивачем була заявлена позовна вимога про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000000,00 грн.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.05.2025 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.09.2026 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 16.09.2026.

Відповідач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов наступних висновків.

Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 17.04.1998 зареєстрований як фізична особа-підприємець, дата запису 14.12.2007, номер запису 26080170000017114.

31.01.2021 через Електронний кабінет позивач подав повідомлення про використання платником Єдиного рахунку за формою F1307001, номер реєстрації повідомлення про використання ЄР ДПС 5406726. Після подачі повідомлення, платнику надіслано квитанцію №2 про включення до Реєстру платників, які використовують ЄР з наданням до обслуговуючого банку розрахункових документів із зазначенням реквізитів ЄР.

19.09.2023 позивачем подано повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку (номер реєстрації повідомлення про відмову використання ЄР ДПС 31106744, квитанція №2 про прийняття документу) на підставі якого платник виключений з Реєстру 01.01.2024.

Листами Головного управління ДПС у Рівненській області від 05.03.2021 №2521/6/17-00-12-03-04, від 19.05.2021 №5686/6/17-00-12-03-04 та №10975/6/17-00-12-03-04 від 08.09.2021 ОСОБА_1 повідомлялись вимоги щодо використання платником єдиного рахунку та надавались роз`яснення щодо правильності заповнення реквізиту «Призначення платежу».

За даними інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» станом на 31.01.2024 за ОСОБА_1 обліковувалась заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску в сумі 4100,55 грн, з огляду на що 05.02.2024 Управлінням складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0237-1700 на суму 4100,55 грн.

За результатами розгляду скарги позивача від 15.02.2024 б/н щодо скасування вказаної вимоги (вх.№5179/6 від 16.02.2024) Державною податковою службою України прийнято рішення від 05.03.2024 №5918/6/99-00-06-02-03-06, яким вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2024 №Ф-0237-1700 залишено без змін, а скаргу платника залишено без задоволення.

У справі, що розглядається, суди установили, що ОСОБА_1 погоджується з частиною заборгованості, що стала складовою вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2024 №Ф-0237-1700, у сумі 2860,00 грн та сплатив її згідно квитанції від 06.03.2024, а в іншій частині вважає вимогу протиправною, зазначаючи про належну сплату ним єдиного внеску.

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 02.04.2024 відкрито виконавче провадження №74615285 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0237-1700У від 05.02.2024 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Управління заборгованості по несплаті недоїмки в розмірі 1240,55 грн.

Постановою державного виконавця від 05.04.2024 виконавче провадження №74615285 закінчено, у зв`язку з фактичним виконанням боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

На час звернення до суду з позовною заявою недоїмка в розмірі 1240,55 грн була сплачена позивачем за результатами здійснення виконавчого провадження.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваної податкової вимоги, Верховний Суд виходить із наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пункти 2, 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI визначають, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань); фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

За правилами пунктів 1, 4 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Відповідно до частини п`ятої статті 9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Сплата єдиного внеску згідно з договорами про добровільну участь особами, зазначеними в абзаці п`ятому частини першої статті 10 цього Закону (з числа осіб, які працюють або постійно проживають за межами України), та у випадках, передбачених частиною дев`ятою статті 10 цього Закону, в іноземній валюті здійснюється на поточний рахунок податкового органу, відкритий в уповноваженому банку України, або на єдиний рахунок.

Частиною сьомою статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок.

Пунктом 1 частини десятої статті 9 Закону №2464-VI визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки.

За правилами частини дванадцятої статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з частиною тринадцятою статті 9 Закону №2464-VI суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Частиною четвертою статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

Згідно з пунктом 1 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Відповідно до абзацу 3 пункту другого розділу VІ Інструкції № 449 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Пунктом 3 розділу VІ Інструкції №449 передбачено, що податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.

Відповідно до вимог пунктів 7, 8 розділу VІ Інструкції №449, якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти: позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІКС станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред`явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі; позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІКС станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред`явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.

Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, податковий орган подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що податковий орган має сформувати і надіслати (вручити) вимогу про сплату боргу (недоїмки) на всю суму недоїмки, яку платник єдиного внеску має на кінець календарного місяця. У випадку збільшення суми боргу (недоїмки) загальний порядок формування вимоги не змінюється, але наступна вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Таким чином, нормативно-правовими актами не визначається обов`язок податкового органу скасовувати попередню вимогу про сплату боргу при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) на всю суму недоїмки, яку платник єдиного внеску має на кінець календарного місяця.

У справі, що розглядається, суди установили, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) на суму 4100,55 грн. була сформована контролюючим органом на підставі даних інформаційної системи податкових органів, згідно з якими станом на 31.01.2024 за позивачем обліковувалася заборгованість (недоїмка, за відсутності штрафів та пені) в сумі 4100,55 грн.

За даними інтегрованої картки платника податків та податковими деклараціями платника єдиного внеску, ця недоїмка виникла через несплату позивачем у повному розмірі самостійно нарахованого єдиного внеску, а саме: 11.03.2022 Нарах. плат. самост. о.п. за рiк (декл. термiн спл. пот. рiк) Додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця №3600 вiд 27.01.2022 терм. спл. 11.03.2022 - 1240,55 грн»; 13.03.2023 Нарах. плат. самост. о.п. за рiк (декл. термін спл. пот. рiк) Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця №9309090181 вiд 28.02.2023 терм. спл. 13.03.2023 - 2860 грн.

В інтегрованій картці платника податків за період 2021-2023 років відображені нарахування сум єдиного внеску згідно поданих платником документів звітності на загальну суму 18810 грн., а саме: 15950 грн. - згідно Додатку 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2021 рік вiд 27.01.2022 №3600 термін сплати - 11.03.2022; 2860 грн. - згідно Додатку 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2022 рік вiд 28.02.2023 №9309090181, по терміну сплати 13.03.2023.

Платником податків подана податкова декларація платника єдиного податку, фізичної особи-підприємця за 2022 рік від 28.02.2023 №9309090161 з Додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», з врахуванням положень пункту 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI щодо права не нараховувати, обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 1 березня 2022 року.

Згідно з відомостями ІКС «Податковий блок» платником сплачено єдиний внесок за період з 09.02.2021 по 22.02.2024 на загальну суму 14709,45 грн, зокрема, з 09.02.2021 по 11.03.2022 (термін сплати) в сумі 10749,45 грн; з 12.03.2022 по 13.03.2023 в сумі 3960,00 грн.

Також платником сплачено єдиного внеску в сумі 3300,00 грн згідно з платіжним дорученням від 14.01.2021 №0111881118.

Відповідно до платіжних інструкцій позивачем сплачено на Єдиний рахунок №UA168999980385599000043005393 наступні платежі: 1) 19.03.2021 в сумі 1200,00 грн з призначенням платежу «*;101; НОМЕР_1 ; ЄСВ за Березень 2021р.; ОСОБА_1 ОСОБА_1 ». Вказаний платіж зараховано в рахунок сплати єдиного соціального внеску; 2) 20.04.2021 в сумі 3960,00 грн з призначенням платежу «*;101; НОМЕР_1 ; ЄСВ за І кварт 2021р; ОСОБА_1 ОСОБА_1 ». Вказаний платіж зараховано в рахунок сплати: 2810,45 грн єдиного соціального внеску; 1149,55 грн в погашення боргу по єдиному податку; 3) 20.07.2021 в сумі 3960,00 грн з призначенням платежу «*;101; НОМЕР_1 ; ЄСВ за квітень-червень 2021 р (за ІІ кварт 2021 р) ОСОБА_1 ». Цей платіж зараховано в рахунок сплати: 2760,00 грн єдиного соціального внеску; 1200,00 грн в погашення боргу по єдиному податку; 4) 19.01.2022 в сумі 4079,00 грн з призначенням платежу « ОСОБА_1 4079; 2643304277; 71040000; 5610100000: UA408999980000355679204021700; 44070166; Єдиний соціальний внесок за 4 кв. 2021 р; ОСОБА_1 ». Вказаний платіж зараховано в рахунок сплати в сумі 3979,00 грн Єдиного соціального внеску; 100,00 грн в погашення боргу по єдиному податку.

Крім того, 20.10.2021 надійшло 3960,00 грн на рахунок НОМЕР_2 , відкритий для сплати ЄСВ.

Кошти в сумі 2449,55 грн були зараховані в рахунок сплати єдиного податку.

За період з 2021 по 2023 роки платником самостійно визначено до сплати єдиного внеску згідно поданих звітних документів за 2021-2022 роки на загальну суму 18810,00 грн, фактично сплачено 14709,45 грн.

Листом від 20.04.2021 №4534/6/17-00-12-03-04 контролюючий орган повідомив позивача, що кошти в сумі 1200,00 грн за платежем від 19.03.2021 перераховані на єдиний рахунок з призначенням «*;101; НОМЕР_1 ; ЄСВ за Березень 2021р.; ОСОБА_1 », 23.03.2021 було зараховано на рахунок UA408999980000355679204021700 «Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, у т.ч., які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» та станом на 20.04.2021 обліковуються в інтегрованій картці платника у переплаті. Також в даному листі відповідач роз`яснив порядок повернення помилково сплачених коштів з ЄСВ.

За визначенням, наведеним у статті 35-1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), єдиний рахунок - це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов`язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених цим Кодексом, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов`язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями.

Не допускається прийняття на єдиний рахунок електронних грошей.

З початком використання єдиного рахунку платник податків зобов`язаний здійснювати сплату грошових зобов`язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через єдиний рахунок, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 35-1.1 цієї статті.

Отже, з початком використання єдиного рахунку, а саме: 01.02.2021 позивач був зобов`язаний здійснювати сплату грошових зобов`язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через Єдиний рахунок (далі також - ЄР), крім випадків, передбачених законом.

Згідно з положеннями пунктів 35-1.5, 35-1.6 статті 35-1 ПК України для формування реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, керується: податковою інформацією, що міститься в поданих платником податків платіжних інструкціях на зарахування коштів на єдиний рахунок; податковою інформацією, що міститься в поданих платником податків податкових деклараціях (розрахунках), за якими настав строк сплати податкових зобов`язань відповідно до положень цього Кодексу, з урахуванням даних поданих уточнюючих декларацій (розрахунків); відомостями, що містяться в поданих платниками звітах з єдиного внеску, за якими настав строк сплати зобов`язань відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»; іншою податковою інформацією відповідно до положень цього Кодексу.

Платіжні інструкції на зарахування коштів на єдиний рахунок використовуються для сплати платежів, передбачених абзацом першим пункту 35-1.1 цієї статті.

Податкові декларації (розрахунки, звіти з єдиного внеску), за якими настав строк сплати податкових зобов`язань (зобов`язань з єдиного внеску), використовуються для сплати відповідних платежів, якщо обов`язок щодо здійснення такої сплати відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», інших актів законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, виникає після подання платником податків податкової декларації.

Реєстр платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків формується щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у межах коштів, сплачених на єдиний рахунок таким платником податків, та з урахуванням наявних у такого платника сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань відповідно до пункту 35-1.8 цього Кодексу з дотриманням такої черговості сплати: у першу чергу - недоїмка з єдиного внеску; у другу чергу - податковий борг у межах відповідного податку або збору, заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, згідно з черговістю його виникнення, з урахуванням положень пункту 131.2 статті 131 цього Кодексу; у третю чергу - грошові зобов`язання, визначені на підставі податкових повідомлень-рішень, у хронологічному порядку надходження платіжних інструкцій на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі платіжні інструкції містять інформацію про дату та номер відповідного податкового повідомлення-рішення; у четверту чергу - визначені платником податку (податковим агентом) грошові зобов`язання із загальнодержавних податків та зборів, місцевих податків, єдиного внеску у хронологічному порядку надходження платіжних інструкцій на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі платіжні інструкції містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача; у п`яту чергу - грошові зобов`язання із загальнодержавних податків та зборів у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов`язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати; у шосту чергу - грошові зобов`язання з місцевих податків у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов`язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати; у сьому чергу - інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у хронологічному порядку надходження платіжних інструкцій на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі платіжні інструкції містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача.

Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1 ПК України центральними органами виконавчої влади затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №321 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 321).

Пунктом 8 Порядку №321 встановлено, що ДПС засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС веде єдину картку платника, включеного до реєстру платників, які використовують ЄР.В єдиній картці платника відображаються дані про платника та операції, що проводяться з коштами, які зараховані/перераховані/повернуті (враховані) на єдиний рахунок/з єдиного рахунка. Інформація про рух коштів на єдиному рахунку доступна платнику в Електронному кабінеті в актуальному стані.

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов`язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 35-1.3 статті 35-1 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов`язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС (абз.1 п.9 Порядку № 321).

Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим пункту 9 Порядку №321, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов`язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 ПК України (абзац 2 пункту 9 Порядку № 321 та пункт 35-1.3 статті 35-1ПК України).

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого Мінфіном (абз.1 п.11 Порядку № 321).

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (далі-Порядок №666) який діяв до 01.07.2023.

У 2021 році, відповідно до вимог Порядку №666, при заповненні реквізиту «Призначення платежу» для оформлення розрахункових документів на переказ коштів на єдиний рахунок мали бути заповнені усі обов`язкові поля, розділені між собою знаком «;», кожне з яких містило належну інформацію або знак «;», як ознаку наявності відповідного поля у разі коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з полів завжди містить знак «#»).

Згідно з пунктом 15 Порядку №321 за коштами, які відповідно до абзацу четвертого пункту 35-1.7 статті 35-1 Кодексу є помилково сплаченими грошовими зобов`язаннями, ДПС не пізніше наступного робочого дня з дня зарахування таких коштів на єдиний рахунок надсилає платнику через електронний кабінет повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності за таким розрахунковим документом.

Платник не пізніше наступного робочого дня після отримання від ДПС повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності за таким розрахунковим документом визначає через електронний кабінет належність платежу відповідному одержувачу.

Якщо платник протягом зазначеного строку не визначив належність платежу відповідному одержувачу, інформація з розрахункового документа вважається інформацією без визначення належності платежу відповідному одержувачу і суми такого платежу включаються ДПС до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної пунктом 35-1.6 статті 35-1, пунктом 89.7 статті 89 та пунктом 131.2 статті 131 Кодексу.

Як установили суди попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, контролюючим органом відповідними листами неодноразово роз`яснювалися позивачеві умови та порядок використання єдиного рахунку, зокрема, щодо заповнення реквізитів поля «Призначення платежу», а також порядок повернення помилково сплачених коштів. Однак, ОСОБА_1 , здійснивши відповідні проплати з допущенням помилок, не скористався можливістю повернення помилково сплачених коштів, зарахування яких здійснювалося з урахуванням черговості сплати за показниками.

ОСОБА_1 19.03.2021 через Акціонерне товариство «АКЦЕНТБАНК» (А-Банк) були перераховані кошти на єдиний рахунок в сумі 1200 грн із призначенням платежу: «*;101; НОМЕР_1 ; ЄСВ за Березень 2021р.; ОСОБА_1 », що підтверджено квитанцією №NP_HB210698GVH_18497547 від 19.03.2021 в сумі 1200,00 грн. Сплата надійшла з некоректно заповненим полем реквізиту розрахункового документу «Призначення платежу».

20.03.2021 в інтегрованій картці платника податку проведено нарахування єдиного податку 1.2 групи на суму 1200,00 грн по терміну сплати 20.03.2021. При врахуванні переплати в сумі 50,45 грн у платника виник податковий борг в сумі 1149,55 грн.

24.03.2021 позивачем надіслано заяву про списання заборгованості (вх. ГУ ДПС у Рівненській області №9415/6/17-00/ЕКПП від 25.03.2021), де повідомлялося про сплату єдиного податку з фізичних осіб в сумі 1200,00 грн квитанцією №NP_HB210698GVH_18497547 від 19.03.2021 через Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (А-Банк) із призначенням платежу: «*;101;2643304277; ЄСВ за Березень 2021р.; ОСОБА_1 » та про необхідність списання заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1149,55 грн.

У відповідь, листом №3663/6/17-00-12-03-04 від 31.03.2021 відповідачем було повідомлено позивача про зарахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні / небюджетні рахунки згідно заповненого поля реквізиту розрахункового документу «Призначення платежу», а саме: на єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).

06.04.2021 позивач звертався до податкового органу із заявою про списання заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1149,55 грн. В заяві повідомлялося про помилку банку при проведені платежу та надано лист-уточнення Центру обслуговування клієнтів м. Рівного АТ «А-Банк» від 05.04.2021, де зазначено, що правильним потрібно вважати призначення платежу - єдиний податок за березень 2021 року, а саме: «*;101; НОМЕР_1 ; Єдиний податок за Березень 2021р.; ОСОБА_1 ».

Листом ГУ ДПС У Рівненській області №4534/6/17-00-12-03-04 від 20.04.2021 повідомило позивача про те, що платники, які використовують ЄР для зарахування коштів на ЄР заповнюють розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666. Кошти були зараховані на небюджетні рахунки згідно із заповненим полем реквізиту розрахункового документу «Призначення платежу», а саме на єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) та рахуються в переплаті. Також, ДПС повідомило позивача, що сплачені кошти можуть бути повернуті відповідно до статті 43 ПК України на підставі відповідної заяви платника.

Однак, заяв від ОСОБА_1 щодо повернення помилково та/або надміру сплачених сум до ГУ ДПС в області не надходило.

Відповідно до даних інтегрованих карток платника податку ОСОБА_1 станом на 20.04.2021: по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) станом на 19.04.2021 рахувався податковий борг в 1149,55 грн; по єдиному соціальному внеску (код 71040000) станом на 20.04.2021 рахувалася переплата в сумі 1200,00 грн.

20.04.2021 проведено нарахування на суму 1200,00 грн єдиного податку 1.2 групи по терміну сплати 20.04.2021.

Загальна сума податкового боргу на 20.04.2021 складала 2349,55 грн.

20.04.2021 ОСОБА_1 через Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (А-Банк) були сплачені кошти на ЄР: на суму 3960,00 грн із призначенням платежу «*;101;2643304277; ЄСВ за І кварт 2021р.; ОСОБА_1 »; на суму 1200,00 із призначенням платежу «*;101; НОМЕР_1 ; ЄП за Квітень 2021р.; ОСОБА_1 ».

Сплата надійшла з некоректно заповненим полем реквізиту розрахункового документу «Призначення платежу».

Позивачеві в Електронний кабінет платника 20.04.2021 та 22.04.2021 було направлено «Повідомлення про помилки в «Призначенні платежу», які не опрацьовано платником.

28.04.2021 відповідачем повторно було направлено «Повідомлення про помилки в «Призначенні платежу» для проведення уточнення даних щодо сплати.

У зв`язку із наявністю податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб ДПС згенерувала контрольні ренкінги) по платнику та кошти, які були сплачені 20.04.2024 зараховано 29.04.2021 в ІКП платника через реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з урахуванням черговості сплати за показниками (упорядкована інформація-контрольні ренкінги), у сумі 2349,55 грн, зокрема: з квитанції на суму 1200,00 грн із призначенням платежу «*;101; НОМЕР_1 ; ЄП за Квітень 2021р; ОСОБА_1 » на Єдиний податок з фізичних осіб в погашення боргу; з квитанції на суму 3960 грн. із призначенням платежу «*;101; НОМЕР_1 ; ЄСВ за І кварт 2021р.; ОСОБА_1 » проведено зарахування на єдиний податок з фізичних осіб в погашення боргу в сумі 1149,55 грн та на ЄСВ в сумі 2810,45 грн.

Станом на 20.07.2021 згідно даних інтегрованих карток платника податку ОСОБА_1 : по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) 20.07.2021 проведено нарахування єдиного податку 1.2 групи по терміну сплати 20.07.2021. Відповідно, у платника виник податковий борг в сумі 1200,00 грн; по єдиному соціальному внеску (код 71040000) станом на 20.07.2021 рахувалася переплата в сумі 4010,45 грн.

ОСОБА_1 20.07.2021 сплачені кошти на ЄР: на суму 1200,00 грн із призначенням платежу «*;101; НОМЕР_1 ; Єдиний податок за липень 2021р.; ОСОБА_1 »; на суму 3960,00 грн із призначенням платежу «*;101;2643304277; ЄСВ за квітень-червень 2021р. (за ІІ кварт 2021р.); ОСОБА_1 ».

Сплата надійшла з некоректно заповненим полем реквізиту розрахункового документу «Призначення платежу».

Повідомлення про помилки в «Призначенні платежу» станом на 12.08.2021, які надсилались платнику в Електронний кабінет, не були опрацьовані.

У зв`язку із наявністю податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб, ДПС згенерувала контрольні ренкінги по платнику та кошти, які були сплачені 20.07.2024 зараховано 12.08.2021 в ІКП платника через реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з урахуванням черговості сплати за показниками (упорядкована інформація-контрольні ренкінги) у сумі 1200,00 грн., зокрема: по квитанції на суму 1200 грн. із призначенням платежу: «*;101; НОМЕР_1 ; Єдиний податок за липень 2021р; ОСОБА_1 » зараховано в погашення боргу з Єдиного податку з фізичних осіб; по квитанції на суму 3960,00 грн із призначенням платежу: «*;101; НОМЕР_1 ; ЄСВ за квітень-червень 2021р (за ІІ кварт 2021р).; ОСОБА_1 » кошти, через некоректно заповнене поле реквізиту розрахункового документу «Призначення платежу», залишились на ЄР у зведеному реєстрі.

Згідно вимог чинного законодавства платник не пізніше наступного робочого дня після отримання від ДПС повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності за таким розрахунковим документом визначає через електронний кабінет належність платежу.

Якщо платник протягом зазначеного строку не визначив належність платежу відповідному одержувачу, інформація з розрахункового документа вважається інформацією без визначення належності платежу відповідному одержувачу і суми такого платежу включаються ДПС до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної пунктом 351.6 статті 351, пунктом 89.7 статті 89 та пунктом 131.2 статті 131 ПК України.

Станом на 19.08.2021 згідно даних інтегрованих карток платника податку ОСОБА_1 : по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) податковий борг відсутній; по єдиному соціальному внеску (код 71040000) рахується переплата в сумі 4010,45 грн; на єдиному рахунку платника залишок коштів по квитанції становив 3960,00 грн із призначенням платежу: «*;101; НОМЕР_1 ; ЄСВ за квітень-червень 2021 р (за ІІ кварт 2021р); ОСОБА_1 », які не були уточнені платником.

Станом на 20.08.2021 згідно даних інтегрованих карток платника податку ОСОБА_1 : по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) нараховано єдиного податку 1.2 групи по терміну сплати 20.08.2021 в сумі 1200,00 грн. У платника виникає податковий борг в сумі 1200,00 грн; по єдиному соціальному внеску (код 71040000) станом на 20.08.2021 рахується переплата в сумі 4010,45 грн.

20.08.2021 ОСОБА_1 через Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (А-Банк) сплачуються кошти на ЄР на суму 1200,00 грн із призначенням платежу «*;101;2643304277; Єдиний податок за серпень 2021 р; ОСОБА_1 ».

Сплата надійшла з некоректно заповненим полем реквізиту розрахункового документу «Призначення платежу».

Повідомлення про помилки в «Призначенні платежу» станом на 12.08.2021, які надсилались платнику в Електронний кабінет, не були опрацьовані.

У зв`язку із наявністю податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб, податковим органом згенеровано контрольні ренкінги по платнику до реєстру платежів з ЄР по платнику із зведеного реєстру платежів з ЄР з урахуванням черговості сплати. Кошти, які були сплачені 20.07.2024 зараховано 25.08.2021 в ІКП платника через реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з урахуванням черговості сплати за показниками (упорядкована інформація-контрольні ренкінги) у сумі 1200,00 грн, з суми, що сплачувалась по квитанції від 20.07.2021 на суму 3960,00 грн із призначенням платежу: «*;101; НОМЕР_1 ; Єдиний податок за липень 2021 р; ОСОБА_1 » в погашення боргу з Єдиного податку з фізичних осіб.

Станом на 25.08.2021 залишок коштів на єдиному рахунку по квитанціях, які були сплачені ОСОБА_1 через Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (А-Банк) та згідно повідомлень про помилки в «Призначенні платежу», які надсилались платнику в Електронний кабінет платника не були опрацьовані, становив: 2760,00 грн, по квитанції від 20.07.2021 на суму 3960,00 грн із призначенням платежу: «*;101;2643304277; ЄСВ за квітень-червень 2021 р (за ІІ кварт 2021 р); ОСОБА_1 ОСОБА_1 »; 1200,00 грн по квитанції від 20.08.2021 на суму 1200,00 грн із призначенням платежу «*;101; НОМЕР_1 ; Єдиний податок за серпень 2021 р; ОСОБА_1 ».

Зазначені кошти були визначені (уточнені) платником згідно повідомлень про помилки в «Призначенні платежу» через електронний кабінет платника щодо належності платежу: 14.09.2021 №54254 проведено уточнення даних «Призначення платежу» по квитанції від 20.08.2021 на суму сплати із призначенням платежу «*;101; НОМЕР_1 ; Єдиний податок за серпень 2021 р; ОСОБА_1 ». Вказана сума (1200,00 грн) зарахована 15.09.2021 до ІКП платника на єдиний податок з фізичних осіб (код платежу 18050400) через реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з урахуванням черговості сплати за показниками; 24.09.2021 №57271 проведено уточнення даних «Призначення платежу» по квитанції від 20.07.2021 на суму сплати 3960,00 грн із призначенням платежу: «*;101; НОМЕР_1 ;ЄСВ за квітень-червень 2021р (за ІІ кварт 2021 р); ОСОБА_1 ».

Залишок коштів після згенерованих ДПС контрольних ренкінгів по платнику із зведеного реєстру платежів з ЄР з урахуванням черговості сплати (25.08.2022 в рахунок погашення боргу по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1200,00 грн) зараховано 27.09.2021 в сумі 2760,00 грн до ІКП платника по ЄСВ через реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з урахуванням черговості сплати за показниками.

20.10.2021 ОСОБА_1 здійснено платіж на суму 3960,00 грн через Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (А-Банк) на рахунок НОМЕР_2 .

Листом Управління №8977/5/17-00-12-03-04 від 03.11.2021 повідомило платника, що кошти згідно квитанції №71628320.1 від 20.10.2021 на суму 3960,00 грн із призначенням платежу: «*;101; НОМЕР_1 ; 71040000; ОСОБА_1 ;*», які сплачені на інші рахунки (на рахунок НОМЕР_2 ), вважаються помилково сплаченими грошовими зобов`язаннями, обліковуються в інтегрованій картці «Платежі до з`ясування» та підлягають поверненню у порядку визначеному статтею 43 ПК України.

Заяви від ОСОБА_1 щодо повернення помилково сплаченими сум ЄСВ до відповідача не надходило. Дані кошти були рознесені до ІКП платника по коду « 71040000».

Суди також установили, що позивач не дотримався вимог абзацу 1 пункту 9 Порядку № 321, якими передбачено, що під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов`язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 35-1.3 статті 35-1 ПК України платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством.

Після подання повідомлення (19.09.2023) про відмову від використання єдиного рахунку (таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року, що настає за роком, в якому було подано повідомлення про відмову від використання ЄР) позивач проводив перерахування коштів на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов`язань та/ або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Станом на 19.01.2022 згідно даних інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 : по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) рахується переплата в сумі 1200,00 грн; по єдиному соціальному внеску (код 71040000) рахується переплата в сумі 6770,45 грн.

ОСОБА_1 через Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (А-Банк) 19.01.2022 були сплачені кошти на ЄР: 4079,00 грн із призначенням платежу: « ОСОБА_1 4079; 2643304277; 71040000; 5610100000: UA408999980000355679204021700; 44070166; Єдиний соціальний внесок за 4 кв. 2021 р; ОСОБА_1 »; 1300,00 грн із призначенням платежу: « ОСОБА_1 1300,00грн; 2643304277; 18050400; 5610100000: UA758999980314040699000017527; 38012494; Єдиний податок за 01.2022 р; ОСОБА_1 ».

Оплата надійшла з некоректно заповненим полем реквізиту розрахункового документу «Призначення платежу».

Повідомлення про помилки в «Призначенні платежу», які надсилались платнику в Електронний кабінет платника, не були опрацьовані платником.

20.01.2022 платнику проведено нарахування 1300,00 грн єдиного податку 1.2 групи по терміну сплати 20.01.2022, яка зарахувалась частково з переплати в сумі 1200,00 грн.

У зв`язку із наявністю податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 100,00 грн, ДПС згенерувала контрольні ренкінги по платнику та кошти, які були сплачені 19.01.2022 зараховано 27.01.2022 в ІКП платника через реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з урахуванням черговості сплати за показниками (упорядкована інформація-контрольні ренкінги) у сумі 100,00 грн.

Зарахування в погашення боргу по єдиному податку з фізичних осіб проводилось з коштів, що сплачувалось з квитанції від 19.01.2022 - « ОСОБА_1 ; 2643304277; 7104000; 5610100000: UA408999980000355679204021700; 44070166; Єдиний соціальний внесок за 4 кв. 2021 р; ОСОБА_1 »; залишок в сумі 3979,00 грн по квитанції, що сплачувалась від 19.01.2022 в сумі 4079 грн (4079,00 грн - 100,00 грн) та залишок в сумі 1300,00 грн по квитанції із призначенням платежу: « ОСОБА_1 1300; 2643304277; 18050400; 5610100000: UA758999980314040699000017527; 38012494; Єдиний податок за 01.2022 р; ОСОБА_1 ».

Кошти через некоректно заповнене поле реквізиту розрахункового документу «Призначення платежу» залишились на ЄР у зведеному реєстрі.

Станом на 30.01.2022 згідно даних інтегрованих карток платника податку ОСОБА_1 : по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) податковий борг відсутній; по єдиному соціальному внеску (код 71040000) рахується переплата в сумі 6770,45 грн.

Залишок коштів на єдиному рахунку в сумі 3979,00 грн по квитанції від 19.01.2022 на суму 4079,00 грн із призначенням платежу: « ОСОБА_1 4079; 2643304277; 71040000; 5610100000: UA408999980000355679204021700; 44070166; Єдиний соціальний внесок за 4 кв. 2021 р.; ОСОБА_1 », які не були уточнені платником; в сумі 1300 грн. по квитанції від 19.01.2022 із призначенням платежу: « ОСОБА_1 1300; 2643304277; 18050400; 5610100000: UA758999980314040699000017527; 38012494; Єдиний податок за 01.2022 р.; ОСОБА_1 ».

28.01.2022 платником через Електронний кабінет проведено визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки): по квитанції, від 19.01.2022 на суму 1300,00 грн із призначенням платежу: « ОСОБА_1 1300; 2643304277; 18050400; 5610100000: UA758999980314040699000017527; 38012494; Єдиний податок за 01.2022 р.; ОСОБА_1 ».

Зарахування здійснено 31.01.2022 до ІКП платника по платежу єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) через реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з урахуванням черговості сплати за показниками.

В Електронному кабінеті позивача 28.01.2022 залишок суми становив 3979,00 грн по квитанції на суму 4079,00 грн із призначенням платежу: « ОСОБА_1 4079; 2643304277; 71040000; 5610100000: UA408999980000355679204021700; 44070166; Єдиний соціальний внесок за 4 кв. 2021 р; ОСОБА_1 », платником не було проведено визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки).

Згідно із згенерованими ДПС контрольних ренкінгів по платнику, кошти, які були сплачені 19.01.2022 зараховані 11.03.2022 в ІКП платника через реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з урахуванням черговості сплати за показниками (упорядкована інформація-контрольні ренкінги) у сумі 3979,00 грн в погашення боргу по Єдиному соціальному внеску (ЄСВ) (код 71040000).

Станом на 01.04.2022 згідно даних інтегрованих карток платника податку ОСОБА_1 : по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) податковий борг та переплата відсутній; по єдиному соціальному внеску (код 71040000) рахується борг в сумі 1240,55 грн. Залишок коштів на єдиному рахунку платника відсутній.

Станом на час формування оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) платником єдиний внесок у повному обсязі сплачено не було.

Спірна заборгованість спричинена неправильним заповненням позивачем платіжних реквізитів у квитанціях про сплату ЄСВ та єдиного податку за час користування позивачем Єдиним рахунком для сплати податків, зборів та ЄСВ за період з 01.02.2021 по 01.01.2024 та несплатою суми єдиного податку у повному обсязі, а саме: у 2022 році (при нарахування трьох місячних платежів платником було сплачено лише два), а відтак така заборгованість була погашена спрямуванням коштів з Єдиного рахунку, сплаченими позивачем на ЄСВ, по якому на той момент ще не виникла заборгованість.

Суди також встановили, що спірною вимогою позивача зобов`язано сплатити лише суму недоїмки, а тому покликання скаржника на неможливість застосування до нього штрафів через допущення помилок в розрахункових документах.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Верховний Суд не приймає посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах, на які посилається позивач у доводах касаційної скарги, оскільки ці висновки сформульовані за інших фактичних обставин та не містять висновків щодо правового регулювання, пов`язаного зі специфікою використання платниками єдиного рахунку.

Стосовно посилань скаржника на порушення судами попередніх інстанцій вимог пункту 2 частини четвертої статті 12 Кас України, Верховний Суд зазначає, що в силу положень частини другої статті 351 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення, тоді як за результатами касаційного перегляду судових рішень у даній справі Верховний Суд дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права та постановлено обґрунтовані рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова