Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №756/1105/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 756/1105/23

провадження № 33/824/3948/2026

ПОСТАНОВА

15 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Кирилюк Г. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року в складі судді Пономаренка А. А. в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130КУпАП,

установив:

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536,80 грн.

13 липня 2026 року ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року.

У вказаній заяві ОСОБА_1 зазначив, що з 14 березня 2022 року по теперішній час він мобілізований до лав ЗСУ, 16 лютого 2023 року був поранений та не міг пересуватися.

Разом з тим, при зверненні до суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, заявником не було подано апеляційної скарги на оскаржувану постанову.

Порядок перегляду постанови судді у справах про адміністративне правопорушення регулюється положеннями статті 294 КУпАП, частиною другою якої визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Отже, наведена норма передбачає вирішення питання поновлення пропущеного строку саме з одночасним поданням апеляційної скарги, поданою після закінчення встановленого законом строку.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що клопотання про поновлення строку не є самостійним способом апеляційного оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення. Його процесуальне призначення полягає у вирішенні питання про можливість прийняття до розгляду апеляційної скарги, поданої після закінчення встановленого строку.

Таким чином, вирішення питання про поновлення строку можливе лише у зв`язку з реалізацією особою права на апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги.

У даному випадку разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 не було подано апеляційної скарги на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року, а тому відсутній предмет, щодо якого суд апеляційної інстанції мав би вирішувати питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Задоволення вказаної заяви за відсутності апеляційної скарги не призводить до виникнення процесуальних наслідків, передбачених статтею 294 КУпАП, оскільки суд апеляційної інстанції не може вирішити питання про прийняття до апеляційного розгляду скарги, яка не подана.

Такий підхід узгоджується із загальними засадами процесуального права, оскільки поновлення процесуального строку має бути пов`язане з конкретною процесуальною дією, для вчинення якої цей строк установлений.

Верховний Суд звертає увагу, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 06 березня 2025 року у справі № 9901/441/21, постанові Верховного Суду від 20 березня 2025 року у справі № 199/484/21.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом ухвалою від 23 липня 2021 року у справі № 953/21685/19, в якій суд, встановивши, що особа одночасно з поданням заяви про поновлення строку на касаційне оскарження не подала касаційної скарги, дійшов висновку, що така заява не може бути розглянута судом, та повернув її заявниці.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 також зазначила, що поновленням процесуального строку є відновлення судовим органом (суддею) права на вчинення процесуальної дії, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював значення принципу юридичної визначеності та остаточності судових рішень. Зокрема, у справі «Ососька та інші проти України» (Osovska and Others v. Ukraine) Суд зазначив, що юридична визначеність передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності судових рішень, а питання продовження строку на оскарження не може вирішуватися без належного обґрунтування причин такого продовження.

Отже, із наведених правових висновків вбачається, що поновлення процесуального строку не є самостійною процесуальною дією чи самостійною метою процесуального звернення, а нерозривно пов`язане з конкретною процесуальною дією, строк на вчинення якої пропущено.

У вказаній справі такою процесуальною дією є подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Однак ОСОБА_1 апеляційну скаргу на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року подано не було. Таким чином, відсутня процесуальна дія, щодо якої суд апеляційної інстанції міг би вирішити питання про поновлення строку.

За таких обставин заява ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження не має предмету для апеляційного розгляду та не може бути розглянута по суті за відсутності апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для розгляду заяви ОСОБА_1 про поновлення строку, яка подана самостійно, без апеляційної скарги.

Керуючись ст. 294 КУпАП,суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП залишити без розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г. М. Кирилюк