Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №372/4252/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №372/4252/26

Суддя: Шебуєва Вікторія Андріївна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 372/4252/26 Головуючий у 1 інстанції: Зінченко О.М. Провадження № 33/824/4113/2026 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року

Суддя Київського апеляційного суду Шебуєва В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Волощенка Віталія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Обухівського районного суду Київської області від 14 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и л а:

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 14 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Не погоджуючись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_1.29 липня 2026 року подав апеляційну скаргу, а також порушив питання поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що копію повного тексту постанови Обухівського районного суду Київської області від 14 липня 2026 року захисник ОСОБА_1. отримав лише 20 липня 2026 року.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Обухівського районного суду Київської області була винесена 14 липня 2026 року. Згідно наявної в системі «Електронний суд» інформації текст постанови Обухівського районного суду Київської області від 14 липня 2026 року був доставлений до електронного суду лише 18 липня 2026 року. Захисник ОСОБА_1 отримав копії оскаржуваної постанови 20 липня 2026 року.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що визначені захисником ОСОБА_1. причини пропуску строку на апеляційне оскарження слід вважати поважними, а строк підлягає поновленню.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. В оскаржуваній постанові суд фактично відтворив зміст протоколу про адміністративне правопорушення, не навівши належного та допустимого доказу, який би беззаперечно підтверджував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом RENAULTLOGAN д.н.з. НОМЕР_1 . На дослідженому судом відеозаписі також не зафіксовано керування ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом. Навпаки відеозапис починається вже після того, як автомобіль перебуває у нерухомому стані. ОСОБА_1 послідовно заперечував факт керування ним транспортним засобом, пояснюючи, що автомобіль йому не належить, а після ДТП особа, яка керувала транспортним засобом, залишила місце події.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до наданого суду протоколу про адміністративне правопорушення від 28 червня 2026 року серії ААД № 79225528 червня 2026 року о 03 год. 00 хв. в м.Обухів по вул.Київська, 158, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем RENAULTLOGAN д.н.з. НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП, мав явні ознаки алкогольного сп`яніння - почервоніння очей, обличчя, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням алкотестеру газоаналізатору DRAGERALCOTEST або в найближчому лікувальному закладі МОЗ України уповноваженого на проходження огляду ОСОБА_1 відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучено: акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних засобів від 28 червня 2026 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 червня 2026 року, де поліцейські зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння;копію протоколу серії ААД №792256 від 28 червня 2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП; схеми місце ДТП від 28 червня 2026 року; письмові пояснення ОСОБА_2 ; DVD диск з відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.

Разом з тим, надані суду документи не могли бути достатньою підставою для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Приймаючи рішення в даній справі, суд першої інстанції вважав доведеним, що 28 червня 2026 року о 03 год. 00 хв. в м. Обухів по вул. Київська, 158, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом RENAULT LOGAN д.н.з. НОМЕР_1 , та здійснив зіткнення з припаркованим транспортним засобом CHERY д.н.з. НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 заперечував факт керування ним транспортним засобом RENAULT LOGAN д.н.з. НОМЕР_1 , зазначаючи, що транспортний засіб йому не належить. На автостанції він попросив сісти за кермо іншу особу, яка і керувала транспортним засобом, а після ДТП втікала.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на спростування обставин, на які посилався ОСОБА_1 . На відеозаписі також не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом RENAULT LOGAN д.н.з. НОМЕР_1 . Відеозапис починається вже після того, як транспортний засіб RENAULT LOGAN д.н.з. НОМЕР_1 , перебуває у нерухомому стані. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 заперечував факт керування ним транспортним засобом.

Як вбачається з матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 на місці події було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №792256 від 28 червня 2026 року за ст. 124 КУпАП, в якому зазначено, що 28 червня 2026 року о 03.00 год. в м.Обухів по вул.Київській, 158, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем RENAULT LOGAN д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль CHERY д.н.з. НОМЕР_2 .

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 14 липня 2026 року у справі №372/4258/26 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.

ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. Постановою Київського апеляційного суду від 07 вересня 2026 року постанову Обухівського районного суду Київської області від 14 липня 2026 року скасовано, закрито провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у зв`язку з недоведеністю керування ОСОБА_1 транспортним засобом RENAULT LOGAN д.н.з. НОМЕР_1 .

Відтак, у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом RENAULT LOGAN д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов`язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), беручи до уваги серйозність передбаченого ст. 130 КУпАП адміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, враховуючи приписи ст. 62 Конституції України, згідно з якими усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, постанова Обухівського районного суду Київської області від 14 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст.130КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Обухівського районного суду Київської області від 14 липня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Волощенка Віталія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову Обухівського районного суду Київської області від 14 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Шебуєва В.А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua